Постанова № 41753824, 04.12.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року м. Луцьк

Справа № 803/2261/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватного підприємства «Такт» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі – Луцька ОДПІ, позивач, інспекція) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства “Такт” (далі – ПП «Такт», відповідач, підприємство) про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 65 595,12 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ та всупереч вимогам податкового законодавства не сплатив узгоджені грошові зобов’язання у розмірі 65 595,12 грн. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі №2а-2647/10/0370 стягнуто з активів підприємства податковий борг у розмірі 40 212,29 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили та були спрямоване до виконання органами Державної виконавчої служби. Підприємство з зазначеної суми добровільно сплатило 5 342,87 грн, тому залишок несплаченого боргу становить 34 869,42 грн. Подальші заходи щодо примусового виконання рішення не призвели до погашення боргу. Крім того, податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2011 року №0000022200 на суму 340,00 грн, від 02 лютого 2011 року №0000012200 на суму 6 491,01 грн, від 27 квітня 2011 року №0000152200 на суму 1 502,87 грн, від 12 липня 2011 року №0000262200 на суму 18 876,46 грн, від 06 жовтня 2011 року №0000422200 на суму 3 515,36 грн. З наведених підстав, інспекція просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 65 595,12 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Ухвалою суду від 04 грудня 2014 року позовну заяву в частині позовних вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 30 725,70 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, залишено без розгляду.

У клопотанні від 04 грудня 2014 року представник інспекції просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с.55).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за адресою місцезнаходження підприємства, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Волинська область, Луцький район, с. Лаврів) (а.с.40), а також за адресою фактичного місцезнаходження за якою здійснювався опис майна в податкову заставу (м. Луцьк, вул. Караїмська, 3) (а.с.21).

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Надіслані повістки були повернуті на адресу суду з відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеної адресою не проживає» (а.с.48, 51).

Оскільки суд вжив всіх залежних від нього заходів для вручення повісток, ПП «Такт» вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Такт» 24 червня 2004 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.34-35). Підприємство з 07 липня 2004 року перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою за формою №4-ОПП від 03 листопада 2014 року №1403081400085 (а.с.5).

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі №2а-2647/10/0370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2013 року, стягнуто з активів Приватного підприємства «Такт» податковий борг у розмірі 40 212,29 грн (а.с.9-10).

На виконання даного судового рішення, Волинським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист від 31 травня 2013 року №2а-2647/10/0370, який пред’явлений позивачем до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції. Постановою державного виконавця від 18 червня 2013 року було відкрито виконавче провадження, однак постановою від 24 червня 2014 року виконавчий документ був повернутий стягувачу, оскільки майно, на яке відповідно до закону можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, відсутнє і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.18-20).

Як слідує з наданого позивачем розрахунку, підприємство самостійно сплатило 5 342,87 грн боргу, а несплаченими залишаються 34 869,42 грн (а.с.6).

Доказів сплати вказаної заборгованості, або заперечень щодо неї відповідач суду не надав.

За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. У пункті 95.3 цієї є статті визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Зі змісту наведених норм випливає, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

При цьому, відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», одним із обов’язкових елементів виконавчого провадження є звернення стягнення на рахунки боржника, які відкриті в банківських установах.

На думку суду, з огляду на те, що за результатом проведеного виконавчого провадження державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу, при цьому зазначив, що вжив всіх можливих заходів для стягнення боргу, зазначене виключає необхідність вжиття податковим органом заходів стягнення коштів з банківських рахунків платника податків шляхом подання окремого адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у розглядуваній справі Луцькою ОДПІ дотримані всі необхідні вимоги для звернення з позовом про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Факт перебування майна відповідача в податковій заставі підтверджується актом опису актів від 14 липня 2010 року №26, а також витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжено рухомого майна від 15 липня 2010 року №27819521 (а.с.23-24).

Оскільки Луцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області вжила всіх можливих заходів для стягнення податкового боргу Приватного підприємства «Такт» з його активів, в тому числі з банківських рахунків, тому є всі підстави для того, щоб задовольнити позовні вимоги та надати податковому органу дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватного підприємства «Такт» про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 34 869,42 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі - задовольнити повністю.

Надати Луцькій об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області дозвіл на погашення податкового боргу у розмірі 34 869,42 грн (тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят дев’ять тисяч сорок дві копійки) за рахунок майна Приватного підприємства «Такт» (45663, Волинська область, Луцький район, с. Лаврів, ідентифікаційний код юридичної особи 33062844), що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович