Рішення № 41753520, 02.09.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2276/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Кадигроб С. М.

Доповідач Чельник О. І.

РІШЕННЯ

іменем України

02.09.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Суровицької Л.В., Франко В.А.,

при секретареві: Пітель Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 липня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Плюс" до ОСОБА_2 про стягнення суми кредиту та пені за кредитним договором, -

встановила:

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Плюс» (далі по тексту ТОВ «Кредит Плюс») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 березня 2011 року №М003178 в сумі 26743 грн. 40 коп. та судових витрат у розмірі 267 грн. 43 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 28 березня 2011 року між ТОВ «Кредит Плюс» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №М003178, згідно якого позивачем надано ОСОБА_2 грошовий кредит на строк 12 місяців у розмірі 10400 грн. зі сплатою за користування кредитом у розмірі 5% річних, з щомісячним обов'язковим платежем 1253 грн. 42 коп. Відповідач належним чином своїх зобов'язань не виконав. Станом на 20 березня 2013 року заборгованість за кредитним договором становить 26 743 грн. 40 коп., а саме 6 840 грн. 49 коп. основної заборгованості, 144 грн. 29 коп. заборгованості по відсотках, 3 276 грн. періодична плата, 16 274 грн. 62 коп. заборгованості по пені у розмірі 0,5 % від простроченої суми кредиту та 208 грн. штрафу за порушення вимог кредитного договору.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 липня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути солідарно з відповідача та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2011 року №М003178 в розмірі 10 260,78 коп., де 6 840 грн. 49 коп. сума основної заборгованості, 144 грн. 29 коп. заборгованості по відсотках, 3 276 грн. періодична плата, а також залучити в якості співвідповідача ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Обов'язок відповідача виконувати належним чином умови укладеного з банком кредитного договору у встановленому цим договором строком передбачено як умовами вказаного договору, так і чинним цивільним законодавством.

Судом вірно встановлено що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, у зв'язку з чим виникала заборгованість. При цьому суд розглянув дану справу без участі відповідача, заочного рішення не ухвалив, що позбавило відповідача можливості звернутися в суд із заявою про перегляд заочного рішення, та стягнув на користь ТОВ «Кредит Плюс» 26743 грн. 40 коп., задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Проте, повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Пунктом 9.1 кредитного договору від 28 березня 2011 року №М003178 передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання згідно умов наданого договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню з розрахунку 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором становить 16274 грн.62 коп., яка перевищує розмір збитків більш як у 3,5 рази.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» у п.27 роз'яснив, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

В апеляційній скарзі, поданій відповідачем ОСОБА_2 до апеляційного суду, є посилання на ч.3 ст.551 ЦК України з проханням врахувати, що розмір пені значно перевищує розмір основного боргу, а також те, що на його утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей.

Як свідчать свідоцтва про народження відповідач має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.153-154). Також довідка з Світловодського міськрайонного центру зайнятості від 13.08.2014 року №04-790 свідчить про те, що відповідач перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітний (а.с.156).

Колегія суддів вважає, що такі доводи відповідача заслуговують на увагу та є підставою для зменшення розміру нарахованої банком пені, яка значно перевищує розмір збитків, з 16 274 грн. 62 коп. до 6 000 грн.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що відносно пені та штрафу сплинув строк позовної давності, то вони не заслуговують на увагу, оскільки, як свідчить розрахунок заборгованості, відповідач останній платіж здійснив не 22.06.2011 року, як про це стверджує в апеляційній скарзі, а здійснював платежі 10.02.2012 року у сумі 1900 грн., 20.04.2012 року - 1000 грн., 08.06.2012 року - 1400 грн. (а.с.3). Позивач звернувся в суд 01.04.2013 року, тобто у межах строку позовної давності для вимог по неустойці, а саме одного року. Доводи представника відповідача про те, що наступні після 22.06.2011 року платежі здійснював не відповідач не підтверджується жодними доказами.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду в частині вирішення спору про стягнення пені не відповідають обставинам справи, проте, обмежитись зміною рішення суду колегія не в змозі, оскільки рішенням суду стягнута загальна сума заборгованості без визначення заборгованості по тілу кредиту, суми нарахованих в строк процентів, суми нарахованої та несплаченої в строк періодичної плати, а також пені та штрафу.

Тому рішення підлягає скасуванню відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Вимога відповідача про притягнення в якості співвідповідача ОСОБА_3, з якою відповідач у період підписання кредитного договору перебував у шлюбних відносинах, не підлягає задоволенню, оскільки основний договір укладався саме з ОСОБА_2, договору поруки між банком та ОСОБА_3 укладено не було, тому солідарного стягнення в цьому випадку не передбачено. Також не передбачено право суду притягувати осіб до участі у справі на стадії апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 липня 2013 року скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Плюс" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Плюс" заборгованість за кредитним договором №М003178 від 28 березня 2011 року, а саме 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) грн. 49 коп. суми простроченого основного боргу, 144 (сто сорок чотири) грн. 29 коп. несплачених в строк відсотків, 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. несплаченої періодичної плати, 6000 (шість тисяч) грн. пені, 208 (двісті вісім) грн. штрафу, а всього заборгованість у розмірі 16468 грн. (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Плюс" судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп.

В іншій частині у позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: