Ухвала суду № 41751221, 09.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4408/13 09.12.2013 09.12.2013 09.12.2013

Провадження №22-ц/784/3474/13 Суддя суду першої інстанції Кокорєв В.В.

Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

09 грудня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Шолох З.Л.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчшиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2013 року, постановлену за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

08 червня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - Банк або ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_4 9 889 грн. 53 коп. заборгованості за кредитним договором укладеним 01 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Дельта", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_4

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2013 року позов ПАТ "Дельта Банк" залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі Банк просить вказану ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена незаконно та з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час і місце судових засідань, повторно свого представника (явка якого судом визнана обов'язковою) до суду не направив.

Проте, такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах процесуального закону та матеріалах справи.

За Конституцією України, ст.27 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України та положень п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В силу п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Отже, підставою для застосування зазначених норм є сукупність двох умов: повторна неявка належним чином повідомленого позивача та відсутність його заяви про розгляд справи у його відсутність.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ст.ст.4,510 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не виконав вимог процесуального права з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що після скасування заочного рішення суду, справа призначалася до розгляду неодноразово, а саме: на 05 та 24 липня, 07 та 30 серпня 2013 року.

В позовній заяві банк просив про розгляд справи у відсутності його представника та в судове засідання, призначене на 05 липня 2013 року, представника не направив.

05 липня 2013 року розгляд справи відкладено до 24 липня 2013 року, у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі.

24 липня 2013 року оголошуючи перерву у судовому засідання до 07 серпня 2013 року, протокольною ухвалою суд визнав явку представника банку в судове засідання обов'язковою та зобов'язав надати розрахунок заборгованості помісячно.

31 липня 2013 року Банк отримав таке повідомлення про розгляд справи.

Дані про судове засідання 07 серпня 2013 року в матеріалах справи відсутні, проте є довідка від 08 серпня 2013 року (а.с.78) про відкладення розгляду справи до 30 серпня 2013 року, у зв'язку з неявкою сторін по справі.

30 серпня 2013 року внаслідок неявки представника позивача до суду, суд залишив позовну заяву без розгляду.

Разом з тим, постановляючи вищевказану ухвалу, суд не звернув уваги на вищевказані вимоги процесуального закону та зміст позовної заяви.

Як встановлено, в позовній заяві позивач просив про розгляд даної справи у відсутність його представника.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ЦПК України не містить окремих наслідків невиконання позивачем ухвали суду про обов'язкову явку до суду для дачі особистих пояснень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд помилково вважав, що неявка представника позивача, в такому випадку, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд порушив вимоги процесуального законодавства, тому оскаржувана ухвала від 03 червня 2013 року, яка не відповідає наведеним процесуальним нормам закону, підлягає скасуванню відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з направленням справи до того ж суду для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст.303,312,315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2013 року скасувати, а цивільну справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: