Постанова № 4174923, 03.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
03.07.2009
Номер справи
2а-4383/08/9
Номер документу
4174923
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.07.09Справа №2а-4383/08/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді

Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Приватне підприємство "Ніконія"

до Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі АРК

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

прокурора Васьків Я.Й., посвідчення №09021;

позивача - Зленко Р.В., довіреність від 13.10.2008;

відповідача Ласков С.Г., довіреність від 24.03.2009 №17;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.09.2008 №0001472301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 19533,60 грн., та від 08.09.2008 №0001482301/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1921849,50 грн., відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

28.10.2008 позивач уточнив позовні вимоги та просить також визнати нечинними ще податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 №0001472301/1 та від 01.10.2008 №0001482301/1.

Згідно заяви від 28.10.2009 до участі у справі вступила прокуратура АР Крим. 19.06.2009 від прокуратури надійшли пояснення по справі.

14.11.2008 відповідач надав заперечення на позов, 21.01.2009 відповідач надав пояснення на позов, у яких вказує про його необґрунтованість та просить залишити його без задоволення.

Ухвалою суду від 21.01.2009 по справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро». Провадження по справі було зупинено.

26.03.2009 до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи №17/09, провадження по справі поновлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З 24.06.2008 по 11.08.2008 ДПІ у Красногвардійському районі була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Ніконія» за період з 28.12.2006 по 31.03.2008. На підставі результатів перевірки 18.08.2008 відповідачем складено акт №1188/23-1/34739887 з якого випливало, що позивачем порушені пп.3.1.1., ст.3, пп.4.1. ст.4, пп.7.2.3., пп.7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон про ПДВ) (а.с.48-99).

На підставі даних акту перевірки 03.09.2008 відповідачем було прийняте рішення №0001482301/0 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 1921849,50, основного платежу 1281233, грн., штрафних санкцій 640616,50 грн. (а.с.3).

Також за актом встановлено порушення позивачем п.4.1.1. ст.4 Закону України»Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі Закон про прибуток). У звязку з чим відповідачем 03.09.2008 прийняте податкове повідомлення-рішення №0001472301/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 19533,60 грн., з якого основний платіж 16278,00 грн., штрафні санкції 3255,60 грн. (а.с.10).

15.09.2008 позивач звернувся до ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим з первинною скаргою, яка, згідно рішення від 01.10.2008 №2770/10/25-006, залишена без задоволення. (а.с.42-47).

01.10.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001472301/1 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 19533,60 грн., з якого основний платіж 16278,00 грн., штрафні санкції 3255,60 грн. (а.с.40), та податкове повідомлення-рішення №0001482301/1 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 1921849,50, основного платежу 1281233, грн.., штрафних санкцій 640616,50 грн.(а.с.41).

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За актом перевірки від 18.08.2008 (а.с.76) вказано, що ПП «Ніконія» порушило пп.4.1.1. ст.4 Закону про прибуток, до складу валового доходу 1 кварталу 2008 року необґрунтовано не віднесено суму реалізації ячменю в кількості 74260 кг, переоформленого на КФГ «Хлібне» та 12270 кг пшениці 6 кл, переоформленої ПП «Профіт-Агро» на загальну суму у розмірі 65113 грн.

За змістом ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону про прибуток валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами..

Пунктом 1.32 статті 1 Закону про прибуток передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи передбачені нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" N 290 від 29.11.99. Відповідно до даного Положення дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Відповідно до положень пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону 334 датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається із викладеного вище, принципи визначення доходів у бухгалтерському обліку та у податковому обліку відрізняються моментом визначення дати виникнення (визнання, нарахування) доходів.

Як встановлено за актом перевірки згідно відповіді ВАТ «Урожайненський КХП» від 11.08.2008 №813 від позивача надійшли на зберігання зернові культури:

ячмінь 01.07.07 45,43, 01.10.07 75,33, 01.01.08 74,49;

пшениця 01.07.07 141,53, 01.10.07 14,72, 01.01.08 12,27.

У першому кварталі 2008 року позивач переоформив 74,26 ячменя на ФГ «Хлібне», 12,27 пшениці на ПП «Профіт-Агро», у Ш кварталі 2008 року 35,03 пшениці на ПП «Профіт-Агро», 136,06 пшениці на ВАТ «Урожайненський КХП».

Реалізація зерна пшениці ВАТ «Урожайненський КХП» у кількості 136,06 т знайшла своє відображення у бухгалтерських проводках Дт 70 «Доход від реалізації» Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Реалізація пшениці ПП «Профіт-Агро» у Ш кварталі значно більше, ніж кількість переоформленої пшениці, що також оформлено бухгалтерською проводкою Дт 70 «Доход від реалізації» Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Належні бухгалтерські проводки щодо зерна ячменя ФГ «Хлібне» у кількості 74,26 т та зерна пшениці ПП «Профіт-Агро» у кількості 12,27 у першому кварталі 2008 року відсутні.

Надані до матеріалів справи листи ФГ «Хлібне» від 05.09.2008 №23 та ПП «Профіт Агро» від 08.09.2008 №20 суд не приймає до уваги, з оглядом на наступне.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерно повинне зберігатися у зернових складах. Пунктом 24 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа. При прийнятті зерна на зберігання, відповідно до ст.43 закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» для підтвердження прийняття товару на зберігання поклажедавцю надається відповідна складська квитанція.

Відповідно до п. 24 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 р. N 510, складська квитанція містить такі дані: 1) найменування зернового складу; 2) дату видачі квитанції; 3) серію та номер квитанції; 4) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи; 5) номер і дату накладної; 6) вказівку про знеособлене або відокремлене зберігання зерна; 7) найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, рік збирання урожаю, посилання на державний стандарт або нормативний акт, якому відповідає прийняте на зберігання зерно; 8) якісні характеристики зерна з посиланням на документ, що їх засвідчує. Бланк скріплюється підписом уповноваженої особи та печаткою зернового складу.

Складська квитанція посвідчує право поклажедавця на зерно, що знаходиться на складському зберіганні.

Аналіз статей 39 - 42 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від свідчить, що передача права розпорядження зерном, що знаходиться на складському зберіганні здійснюється шляхом передачі складського свідоцтва із вчиненням передавального напису.

Такий зміст вищенаведених статей Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" підтверджується п. 6.1 Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форми власності й господарювання (затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005 N310).

Згідно зазначеного пункту Інструкції переоформлення зерна від одного власника іншому здійснюється згідно з пунктом 5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N198 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), в присутності керівників зацікавлених сторін або їх представників при наявності відповідних доручень згідно з заявою власника про переоформлення.

Оскільки позивачем відповідні доказі суду надані не були, суд вважає не доказаним твердження позивача, про помилковість використання ПП «Профіт Агро» та ФГ «Хлібне» товарно-транспортних накладних ПП «Ніконія».

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п.4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відтак, суд вважає, що наявні первинні облікові документи роблять можливим висновок про порушення позивачем п.4.1.1 ст.4 Закону про прибуток у часті не віднесення до складу валового доходу вартості переоформленого зерна у сумі 65112,95 грн.

Відповідно до п.17.1.3 Закону 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У звязку з чим суд також погоджується з висновком ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим про нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі (65112,95 х 50%) 3255,60грн.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в цієї частині та відмовляє позивачу у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення від 08.09.2008 №0001472301/0, та податкового рішення від 01.10.2008 №0001472301/1 про визнання податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств.

Як вказано в акті перевірки (а.с.83) позивачем завищений податковий кредит з ПДВ за податковими накладними, що отримані від ТОВ «Еко-Мед-Синтез» у розмірі 274240,88 грн., та ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані» - у сумі 367865,10 грн., не віднесені до складу податкових обовязків з ПДВ 13023,00 грн. за вартість переоформленого зерна на ФГ «Хлібне» та ПП «Профіт-Агро», та у сумі 626105,00 грн. з купівлі-продажу ваучерів ПП «Компанія ВИН».

Відповідачем були проведені зустрічні перевірки з питань правомірності включення до складу податкових зобовязань продавцями суми податку на додану вартість. Згідно повідомлення ДПІ у Голосіївському районі м.Київа від 24.09.2008 №15529/7/23-0910 вказано, що ТОВ «Еко-Мед-Сінтез» (код 33593520) зареєстроване у якості юридичної особи 14.07.2005; дата реєстрації в ДПІ - 18.07.2005 (а.с.32). За період з 05.02.2007 по 26.02.2008 підприємство звітувалось без показників фінансово-господарської діяльності. На підставі ухвали Господарського суду м.Київа від 31.08.06 №43/351 ТОВ «Еко-мед-сінтез» ліквідовано у звязку з банкрутством. (а.с.238-239). Але відповідно до листа ДПІ у Голосіївському районі м.Київа від 24.09.2008 №15529/7/23-0910 реєстрація юридичної особи у Єдиному державному реєстрі та закриття у ДПІ станом на момент надання відповіді не відбулося.

За відповіддю Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м.Київа від 24.09.2008 №15528/7/23-0910 вбачається, що ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані» (код 33593227) зареєстровану у якості юридичної особи 11.07.2005, та взято на облік у ДПІ 12.07.2005 (а.с.30). За період з 07.02.2007 по 24.01.2008 підприємство звітувалось без показників фінансово-господарської діяльності. 10.08.2005 підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №37106039 (а.с.212).

За даними акту перевірки (а.с.88) вбачається, що у березні 2008 року позивач реалізував приватному підприємству «Компанія ВИН» ваучери на загальну суму 412481,34 грн., в т.ч. пенсійний фонд 24338,34 грн. та ПДВ 64690,50 грн. (податкова накладна від 13.03.2008 №13) Розрахунки за отримані ваучери здійснено в повному обсязі (412481,34 грн.) через розрахунковий рахунок у березні 2008 року.

За відповіддю Західно-Донбаської ОДПІ від 11.08.2008 №18815/7/23/3-960 (а.с.34) приватне підприємство «Компанія ВИН» зареєстроване у якості юридичної особи 07.08.2007, взято на облік як платник податків 09.08.2007 за №3324/10. За період з листопада 2007 року по березень 2008 року з розрізі ПП «Ніконія» підприємством вказаний податковий кредит у розмірі 690795,60 грн. Як вказано у листі місцезнаходження субєкта господарської діяльності не встановлено. 14.09.2007 ПП «Компанія ВИН» зареєстроване платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №100058752 (а.с.124).

Як вказано в акті перевірки вищезазначеними підприємствами-продавцями не здійснювалася плата ПДВ до бюджету, а податкові накладні були виписані продавцем без наміру сплатити ПДВ (оскільки вони не звітувалися, не знаходилися за юридичною адресою або направляли до ДПІ звіти про відсутність фінансово-господарської діяльності), у звязку з чим податківцями робиться висновок що наявність у ПП «Ніконія» належним чином оформлених податкових накладних виданих продавцями з признаками фіктивності, не є безумовною основою для відшкодування ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі про ПДВ передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як убачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями ТОВ «Еко-Мед-Сінтез», ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані» (а.с.244-257) та іншими.

5 лютого 2007 року між позивачем та ТОВ «Еко-Мед-Сінтез» був укладений договорі №ДГ-7 купівлі-продажу товарів (а.с.128). 3 січня 2008 року між тими ж сторонами був укладений договір №4 купівлі-продажу товарів (а.с.125). Згідно умов постачання, покупець (позивач по справі) отримав відповідно до податкових накладних товарі з нарахуванням ПДВ у складі ціни наступним чином: у лютому 2007 року у сумі 21821,06 грн.; у березні 2007 року у сумі 10645,75 грн.; у квітні 2007 року - 9818,62 грн.; у травні 2007 року 19859,99 грн.; у червні 2007 року 42561,16 грн.; у липні 2007 року 50232.94 грн.; у серпні 2007 року 35082,59 грн.; у вересні 2007 року 20413,22 грн.; у жовтні 2007 року 8721,95 грн.; у листопаді 2007 року 9923,91 грн.; у грудні 2007 року 18294,04 грн. Всього за 2007 рік 247375,23 грн. За січень 2008 року 10997,43 грн., лютий 2008 року 15868,22 грн. Всього за 2008 рік 26865,65 грн. У звязку з чим відповідачем робиться висновок про завищення податкового кредиту по періодах лютий 2007 березень 2008 року у розмірі 274240,88 грн.

7 лютого 2007 року між позивачем та ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані» був укладений договір №ДГ-6 купівлі-продажу товарів (а.с.127). 03.01.2008 між тим ж сторонами був укладений договір №5 купівлі-продажу (а.с.126). За договорами покупець (позивач по справі) отримав відповідно до податкових накладних товарі з нарахуванням ПДВ у складі ціни наступним чином: у лютому 2007 року у сумі 20151,57 грн.; у березні 2007 року 7196,24 грн.; у квітні 2007 року 6454,52 грн., у травні 2007 року 13680,79 грн., у червні 2007 року 22675,33 грн.; у липні 2007 року 82217,12 грн., у серпні 2007 року 64637,21 грн.; у вересні 2007 року 83673,10 грн.; у жовтні 2007 року 17373,28 грн.; у листопаді 2007 року 13100,38 грн., у грудні 2007 року 13711,31 грн. Всього за 2007 рік 344870,85 грн. За січень 2008 року 3625,71 грн., за лютий 2008 року 19368,54 грн. Всього за 2008 рок 22994,25 грн. Відповідач вважає за необхідним виключити з загальної суми податкового кредиту за період лютий 2007 року березень 2008 року 367865,10 грн.

15 листопада 2007 року між позивачем та приватним підприємством «Компані ВИН» був укладений договір №3 комісії на продаж продукції (договір про передачу продукції на реалізацію) (а.с.120). Відповідно до умов договору були реалізовані ваучери за 2007 рік на суму 905461,47 грн., у тому числі ПДВ - 142104,64 грн. За перший квартал 2008 року 1288558,81 грн., у тому числі ПДВ 202030,70 грн. Згідно податкової накладної від 13.03.2008 №13 у сумі 412481,34 грн., у тому числі ПДВ - 64690,50 грн. Згідно інформації Західно-Добанської ОДПІ у березні 2008 року ПП «Компанія ВИН» задекларувало у податковому кредиті 690796,00 грн. У звязку з викладеним відповідач вважає, що позивачем не віднесено до складу податкових зобовязань з ПДВ за березень 2008 року (690796,00 64690,50) 626105,00 грн.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідачем не надані до матеріалів справи належних доказів, як то вироку суду по кримінальній справі, щодо засудження посадових осіб контрагентів позивача, або самого позивача за скоєння злочину, що передбачений ст.212 КК України, рішення відповідних господарських судів про визнання недійсними господарських договорів, або податкових накладних.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не доведено, що позивач знав, або міг знати про те, що його контрагенти за договорами не знаходяться за місцем їх реєстрації, що вказаний у Свідоцтві про реєстрацію юридичної особи та у договорах.

У п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону про ПДВ платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Разом з тим, за змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами.

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи від 26.03.2009 №17/09 вбачається, що під час проведення експертизи були досліджені видаткові та податкові накладні за період з 01.02.2007 по 28.02.2008, журнал-ордер за березень 2008 року по рах.361 «Розрахунки з покупцями», журнал-ордер за березень 2008 року по рах.281 «товари», акт звірки з ПП «Компанія ВИН» за березень 2008 року, договори, реєстри отриманий и виданих податкових накладних за період з 01.02.2007 по 31.03.2008, податкові декларації та уточнені розрахунки за період з 01.02.2007 по 31.03.2008. Висновки експерту не заперечують фактичним даним про достовірність записів бухгалтерського обліку та фінансової звітності даним податкової звітності.

Згідно первинних даних бухгалтерського обліку за Дт 64 «ПДВ» Кт 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», даними головної книги рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» вказана наявна кредиторська заборгованість у сумі 1734362,70 грн., яка врахована у тому числі по підприємствам ТОВ «Еко-Мед-Сінтез», ТОВ «Ферум Інтернешнл Компані».

Оскільки укладені з ПП «Ніконія» договори на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, а спірні податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби виписані по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та контрагентами; в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, правильності віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідних періодів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цій критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийнятого спірного рішення, а висновок за актом базується само на припущеннях, суд надходить до висновку про задоволення позову у цієї частині.

За висновками акту від 18.08.2008 вбачається, що позивачем порушений п.3.1.1. ст.3 та п.4.1. ст.4 Закону про ПДВ у частині не віднесення до складу податкових обовязків по ПДВ у березні 2008 року вартості переоформленого зерна на власність КФГ Хлібне та ПП «Профіт-Агро» у сумі 13023,00 грн.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Але ж у даному випадку також необхідно застосувати п.7.3.1. Закону про ПДВ, за яким датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

За змістом ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В порушення вищеперелічених норм ДПІ у Красногвардійському районі АР Крим не доведений факт та не надано відповідних первинних документів первинного податкового або бухгалтерського обліку, які підтверджували факт виникнення податкового зобовязання, тобто актів прийому-передачи, податкових накладних, касових або банківських документів про отримання грошових коштів в оплату зерна, відповідних складських документів. Також відсутні посилання на відповідні первини документи у акті перевірки від 18.08.2008.

Таким чином суд надходить до висновку, що факт переоформлення зерна від ПП «Ніконія» до ПП «Профіт Агро» та КФГ «Хлібне» та отримання оплати за них не підтверджується первинними документами.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (ч.3 ст.2 КАС України) адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Застосовуючи цій принцип суд робить висновок про прийняття рішення про нарахування податкового зобовязання та штрафних санкцій без належного обґрунтування, у звязку з чим задовольняє позовні вимоги у цієї частині.

Постанова складена та підписана 08.07.2009.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим 08.09.2008 №0001482301/0 та від 01.10.2008 №0001482301/1 про визначення приватному підприємству «Ніконія» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 191849,50 грн., у тому числі основного платежу 1281233,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 640616,50 грн.

3. Стягнути на користь приватного підприємства «Ніконія» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Цикуренко А.С.

Часті запитання

Який тип судового документу № 4174923 ?

Документ № 4174923 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 4174923 ?

Дата ухвалення - 03.07.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4174923 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 4174923 ?

В Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Попередній документ : 4174830
Наступний документ : 4174938