Рішення № 41748859, 02.12.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2014 р. Справа № 918/1427/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 89 838 грн. 42 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Ковальчук І.В. за довіреністю № б/н від 15 жовтня 2014 року;

від відповідачів: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерного товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулася до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 89 838 грн. 42 коп. з яких: 81 676 грн. 12 коп. основної суми боргу, 1 087 грн. 52 коп. 3 % річних, 6 942 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 132 грн. 32 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 6 жовтня 2014 року порушено провадження у справі № 918/1427/14, розгляд якої призначено на 21 жовтня 2014 року. Даною ухвалою клопотання Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відстрочку сплати судового збору задоволено частково, а саме відстрочено сплату Дочірнім підприємством "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судового збору за подачу даної позовної заяви на строк до 21 жовтня 2014 року.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2014 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 6 жовтня 2014 року та призначено розгляд даної справи на 28 жовтня 2014 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2014 року розгляд справи відкладено на 11 листопада 2014 року.

11 листопада 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав клопотання, яким долучив до матеріалів справи частину документів які витребовувалися ухвалами суду від 6 жовтня 2014 року та 28 жовтня 2014 року.

Ухвалою суду від 11 листопада 2014 року розгляд справи відкладено на 25 листопада 2014 року.

25 листопада 2014 року у судовому засіданні оголошено перерву до 2 грудня 2014 року.

Позивач у судовому засіданні 2 грудня 2014 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

У судове засідання, призначене на 2 грудня 2014 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, водночас, у судових засіданнях 11 листопада 2014 року та 25 листопада 2014 року уповноважений представник відповідача визнав позов в частині основної суми боргу в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2, постачальник) та Дочірнім підприємством "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - підприємство, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1кщ (надалі - договір, а.с. 14 - 19) відповідно до якого в порядку та умовах визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: щебенева продукція.

Пунктом 1.2. договору визначено, що кількість товару, що підлягає поставці згідно специфікації.

Ціна цього договору становить 108 515 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ - 18 085 грн. 92 коп., що станом на дату укладання договору дорівнює загальній вартості товару. Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки за поставлений товар провадяться шляхом: оплати покупцем після пред'явлення постачальником (отримання від постачальника) рахунку на оплату товару (далі - рахунок) та підписання сторонами видаткових накладних, які свідчать про передачу товару у власність покупця і передачі документів, зазначених пунктом 4.2. договору, проте в будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника робіт де даний вид товару був використаний, або часткової чи повної попередньої оплати за певну партію товару замовлену покупцем згідно заявки.

Згідно з пунктом 4.3. договору датою оплати за даним договором вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника, або дата підписання акту зустрічних вимог.

У відповідності до пункту 5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) товарів за договором: постачальник здійснює поставку товару згідно заявки покупця.

Після передачі товару та виконання обов'язку з поставки між сторонами оформляється видаткова накладна, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін (пункт 5.4. договору).

Пунктами 6.3. - 6.3.3. договору визначені обов'язки постачальника, зокрема: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору; належним чином виконувати умови договору.

Відповідно до пункту 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Згідно пункту 7.3.14. договору визначено, що всі сплачені покупцем кошти за не отриманий товар підлягають терміновому поверненню в повному обсязі покупцеві протягом семи днів від дня пред'явлення відповідної вимоги.

У відповідності до пунктів 10.1. та 10.3. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2013 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача і скріплений відтисками печаток зазначених суб'єктів господарювання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору від 17 липня 2013 року № Ікщ, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

На виконання умов договору між покупцем і постачальником було складено специфікацію до договору від 17 липня 2013 року № 1кщ відповідно до якої загальна вартість товару становить 108 515 грн. 52 коп. (а.с. 20).

17 листопада 2013 року постачальником було виставлено покупцю рахунок фактуру № 00000145 на суму 108 515 грн. 52 коп. (а.с. 21).

22 липня 2013 року покупець сплатив на рахунок постачальника 108 515 грн. 52 коп. згідно платіжного доручення № 3 (а.с. 29).

10 вересня 2013 року постачальником було передано покупцю товар на загальну суму 26 839 грн. 40 коп., що стверджується видатковою накладною № 10-09 від 10 вересня 2013 року (а.с. 30).

Вищезазначені документи підписані повноважними представниками позивача та відповідача і скріплені відтисками печаток зазначених суб'єктів господарювання.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи стверджується, що покупець оплатив товар відповідно до виставленого відповідачем рахунку, відтак у постачальника виник обов'язок передати товар підприємству на суму 108 515 грн. 52 коп., однак ФОП ОСОБА_2 покладені на нього, згідно договору обов'язки в повному обсязі не виконав і передав підприємству товар на суму 26 839 грн. 40 коп.

10 березня 2014 року підприємством на адресу постачальника було направлено вимоги про поставку товару (а.с. 22 - 23) та про повернення коштів (а.с. 25 - 26), вимоги отримані відповідачем, що стверджується матеріалами справи (а.с. 24, 27, 28).

Вищезазначені вимоги позивача залишені відповідачем без розгляду та без задоволення.

Судом встановлено, що постачальник покладені на нього обов'язки з передачі товару у відповідній кількості не виконав, відтак за відповідачем рахується заборгованість в сумі 81 676 грн. 12 коп.

Відповідно до cтатті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем коштів за товар, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з постачальника 81 676 грн. 12 коп. основної суми боргу за договором купівлі-продажу від 17 липня 2014 року № 1кщ є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а відтак, підлягає задоволенню.

Окрім того, підприємство через неналежне виконання умов договору покликаючись на пункти 7.2., 7.3.4., договору, нарахувало відповідачу пеню за період з 31 березня 2014 року по 8 вересня 2014 року в сумі 132 грн. 32 коп.

Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань постачальник сплачує покупцю штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, передбаченому даним розділом договору для постачальника, а у разі здійснення попередньої оплати, постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

У відповідності до пункту 7.3.4. договору постачальник за порушення строку поставки товару за вимогою покупця зобов'язаний сплатити останньому штраф у розмірі 0,001 % від ціни непоставленої у строк частини товару за кожний день такого прострочення.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Статтею 230 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки заявлений до стягнення розмір вказаної штрафної санкції відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а поданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача пені за період з 31 березня 2014 року по 8 вересня 2014 року в сумі 132 грн. 32 коп. підлягає задоволенню.

Також, позивач через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, покликаючись на статтю 625 ЦК України нарахував 3 % річних за період з 31 березня 2014 року по 8 вересня 2014 року в сумі 1 087 грн. 52 коп. та інфляційні втрати за період з квітня 2014 року по серпень 2014 року в сумі 6 942 грн. 46 коп.

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений до стягнення розмір 3 % річних за період з 31 березня 2014 року по 8 вересня 2014 року в сумі 1 087 грн. 52 коп. та інфляційні втрати за період з квітня 2014 року по серпень 2014 року в сумі 6 942 грн. 46 коп. відповідає вищезазначеній нормі законодавства, а поданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (35550, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54, ідентифікаційний код: 31978981) 81 676 (вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 12 коп. основного боргу, 132 (сто тридцять дві) грн. 32 коп. пені, 1 087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн. 52 коп. 3 процента річних, 6 942 (шість тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 46 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "4" грудня 2014 року

Суддя В.Г. Торчинюк