Ухвала суду № 41748732, 02.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 6/152 02.12.14

За позовом Фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Росичі"

про повернення вилученого майна, -

За розглядом заяви Фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича

про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. у справі №6/152, -

Суддя Морозов С.М.

за участю представників сторін:

від позивача (заявника): Єрьоменко В.В. (представник за довіреністю від 09.04.2013р.);

від відповідача: Максименко С.П. (представник за довіреністю №2111/9/26-54-10-034 від 05.06.2014р.);

Воєводін Р.І. (представник за довіреністю №2926/9/26-54-10-034 від 08.09.2014рп.);

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Шутка Олександр Володимирович звернувся до суду з позовом про повернення Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва вилученого на підставі протоколу огляду місця події від 15.06.2006р. майна - 138 хутряних виробів.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ковтун С.А.) від 10.11.2011р. позов було задоволено частково. Зокрема, було вирішено зобов'язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі міста Києва у п'ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили повернути суб'єкту підприємницької діяльності Шутку Олександру Володимировичу майно, вилучене на підставі протоколу огляду місця події від 15 червня 2006 року, а саме, 123 (сто двадцять три) хутряні вироби та стягнути з відповідача на користь позивача 11 183,4 грн. державного мита та 208,15 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.12.2011р. на виконання рішення було видано накази.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Алданова С.О., Дикунська С.Я.) від 29.12.2011р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. було повернуто без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України (головуючий суддя Божок В.С., судді Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.) ухвала Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2011р. була скасована, справа направлена до Київського апеляційного господарського суду на апеляційний перегляд.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Зеленіна В.О., судді Синиця О.Ф., Іоннікова І.А.) від 21.05.2012р. рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України (головуючий суддя Божок В.С., судді Костенко Т.Ф., Полянський А.Г.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. було залишено без змін.

28.11.2012р. позивач звернувся до суду з заявою про зміну порядку та способу виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача 1 148 618,00 грн. вартість 123 хутряних виробів, оскільки виконання зобов'язання в натурі неможливе, у зв'язку з тим, що відповідно до акту прийому-передачі майна №21307/10/24-302 від 09.10.2009р. відповідачем з ТОВ «Росічі» на ТОВ «Крона-33» було передано на відповідальне зберігання хутрові вироби в кількості 123 штук. Під час проведення огляду (інвентаризації) ТМЦ переданих на відповідальне зберігання у ТОВ «Крона-33» було виявлено відсутність хутрових виробів в кількості 43 шт. - на загальну суму 587 080,00 грн.; в зв'язку з неналежними умовами зберігання майна - 80 шт. хутрових виробів знаходились в жахливому стані, а саме пошкоджені, порвані, з зіпсованим хутром на загальну суму 860 234,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. заяву Фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва №6/152 від 10.11.2011р. було задоволено та змінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва №6/152 від 10.11.2011р. шляхом стягнення з Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича 1 148 618,00 грн. вартості 123 хутряних виробів. Окрім того, замінено Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів. А також, визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва №6/152 від 12.12.2011р. про зобов'язання Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва повернути хутрові вироби у кількості 123 штук.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Гончаров С.А., судді Авдеєв П.В., Скрипка І.М.) від 02.07.2014р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України (головуючий суддя Малетич М.М., судді Мамонтова О.М., Круглікова К.С.) від 28.10.2014р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. в частині пунктів 1, 3, 4, 5, 6 були скасовані, а справа №6/152 щодо заяви про зміну способу виконання рішення була передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Кривенко О.М. від 04.11.2014р. матеріали справи №6/152 було призначено на повторний автоматичний розподіл.

Проведеним 05.11.2014р. повторним автоматичним розподілом матеріали справи №6/152 були передані на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою від 07.11.2014р. суддею Морозовим С.М. було прийнято до свого провадження заяву Фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 10.11.2011р. у справі №6/152 та призначено її до розгляду на 02.12.2014р.

В судове засідання 02.12.2014р. представник від третьої особи не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Представником відповідача в судовому засіданні 02.12.2014р. заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що 23.09.2014р. ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Господарського суду міста Києва було подано заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в даній справі.

Судом було поставлено на обговорення сторін вказане клопотання представника відповідача.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні заперечував проти вказаного клопотання.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як встановлено судом та матеріалами справи, пов'язаної за даною справи, яка б розглядалась іншим судом, станом на 02.12.2014р. немає.

Оскільки нормами чинного законодавства не передбачено зупинення провадження в справі до розгляду цієї ж справи, судом ухвалено відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача.

Також представником відповідача було заявлено клопотання про витребування від позивача оригінал Договору купівлі-продажу б/н від 17.05.2006р. та специфікацію до нього №1 від 17.05.2006р., як підставу набуття Шутком О.В. права власності на спірне майно, а також відповідач просив суд зупинити провадження в справі шляхом надсилання Господарським судом м. Києва матеріалів до слідчих органів, а саме СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 2а.

В клопотанні відповідачем вказано, що позивач в обґрунтування підстав набуття ним права власності на шуби посилається на Договір купівлі-продажу від 11.05.2006р. Однак, постановою від 28.07.2014р. слідчим СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві Ушканенком Е.О. призначено проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження №32012110050000014 від 12.12.2012р. щодо встановлення дійсності підпису Курчивенко Г.І. на Договорі купівлі-продажу від 11.05.2006р. За результатами експертизи встановлено, що «Підписи від імені Курчевенка Г.І. виконані не Курчивенком Г.І., а іншою особою».

Представник позивача, присутній в судовому засіданні, заперечував проти задоволення вказаних клопотань представника відповідача.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази в справі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Розглянувши клопотання представника відповідача щодо витребування від позивача оригіналу Договору купівлі-продажу б/н від 17.05.2006р. та специфікацію до нього №1 від 17.05.2006р., дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом було ухвалено відмовити в задоволенні зазначеного клопотання відповідача, оскільки судом не встановлюються заново обставини даної справи в порядку позовного провадження, а здійснюється розгляд заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення. Актуальність звернення представника до суду з даним клопотанням мала місце під час здійснення розгляду позовних вимог до винесення рішення в справі №6/152.

Таким чином, на етапі розгляду судом заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, відсутня необхідність наявності в матеріалах справи зазначених представником відповідача доказів.

Окрім того, частиною четвертою статті 90 ГПК України встановлено, що якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Клопотання відповідача щодо надсилання матеріалів до слідчих органів, а саме СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві взагалі не обґрунтоване згідно наведених в клопотанні обставин, а лише зазначено про необхідність зупинення провадження в справі на цій підставі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом було ухвалено відмовити в задоволенні зазначеного клопотання відповідача

Окрім того, в судовому засіданні 02.12.2014р. судом ухвалено, на підставі положень ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, направити повідомлення до Прокуратури міста Києва про можливе виявлення ознак дій, що можуть переслідуватись у кримінальному порядку.

Заява Фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 10.11.2011р. у справі №6/152 розглядається вдруге.

Розглянувши подану Фізичною особою-підприємцем Шутка Олександром Володимировичем заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 10.11.2011р. у справі №6/152, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень частини першої статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому вказаним Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці) (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (статят 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. в справі №6/152 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 28.10.2014р. виходив із того, що суди невірно змінили спосіб виконання рішення у даній справі не встановивши вартість 123 хутрових виробів, які відповідач зобов'язаний повернути позивачеві, так як апеляційний господарський суд зазначив, що сума в 1 148 618,00 грн. знаходиться в межах (є меншою) визначеної судом шляхом арифметичного підрахування зазначених в резолютивній частині рішення вартостей 123-х хутрових виробів, замість того, щоб дослідити вартість цього майна, встановлену рішенням господарського суду м. Києва від 10.11.2011р.

Згідно статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, які містяться у постанові від 28.10.2014р., при новому розгляді даної справи судом було встановлено, що вартість 123-х хутрових виробів, зазначена в Рішенні Господарського суду міста Києва №6/152 від 10.11.2011р. (суддя Ковтун С.А.) в розмірі 1 118 222,40 грн., наведена згідно переліку, вказаного в акті прийому-передачі від 05.12.2006р.

Дослідивши зазначений перелік майна, вказаного в акті прийому-передачі від 05.12.2006р. та його вартість, судом встановлено, що в підрахунку всіх сум вартості кожного хутрового виробу загальна сума становить 1 150 058,40 грн., а вказана в графі «вартість» сума в розмірі 1 118 222,40 грн. є арифметично невірною враховуючи, що кожен товар має свою визначену ціну і в загальному підрахунку цін за кожний окремий хутровий виріб сума становить 1 150 058,40 грн.

Таким чином, помилковим є визначення того, що Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2011 р. у справі 6/152, а саме резолютивною частиною, вартість 123 хутряних виробів була визначена у розмірі 1 148 618,00 грн., а самим змістом вказаного рішення вартість 123 хутряних виробів була визначена у розмірі 1 118 222,40 грн., оскільки в тому і іншому випадку мало місце невірне арифметичне складання всіх сум вартості 123-х хутряних виробів.

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.п. 7.1.3 та 7.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до п. 7.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» частина третя статті 121 ГПК вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Відповідна ухвала може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку. За відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання.

Таким чином, враховуючи викладені норми та обставини справи, матеріалами справи підтверджується що рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2011р. про повернення 123 (сто двадцять трьох) хутряних вироби не може бути виконано у зв'язку з відсутністю та пошкодженням зазначених хутряних виробів, що встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2011 р. по справі №16/65 та постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.11.2012 р. ВП № 34170436.

Також, відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору.

Враховуючи положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що вказана в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. у справі №6/152 сума 123 хутрових виробів в розмірі 1 148 618,00 грн. є меншою ніж визначена переліком майна, зазначеного в акті прийому-передачі від 05.12.2006р., а відповідно і тексті рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р., але враховуючи наявні в матеріалах справи докази, користуючись наданим суду правом виходу за межі вимог позивача задля захисту його прав і законних інтересів, враховуючи позицію викладену в Постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2014р., до стягнення з відповідача підлягає стягненню вартість 123 хутрових виробів вартість яких становить 1 150 058,40 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що заявником надані докази відсутності майна у боржника (постанова про повернення виконавчого документа), тобто виконання боржником зобов'язання в натурі щодо повернення 123 хутрових вироби є неможливе, то господарський вважає за доцільне задовольнити заяву стягувача та змінити спосіб виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2012 року по справі № 6/152 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1 150 058,40 грн. вартості 123 хутрових виробів.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва №6/152 від 10.11.2011р.

2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва №6/152 від 10.11.2011р.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (місцезнаходження: 04213, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 58, код 38765858) на користь Фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, 11, кв. 45, ідентифікаційний номер 2470116233) 1 150 058,40 грн. (один мільйон сто п'ятдесят тисяч п'ятдесят вісім гривен 40 копійок) вартості 123 (сто двадцяти трьох) хутряних виробів.

4. На виконання ухвали суду видати наказ.

5. Визнати таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва №6/152 від 12.12.2011року про зобов'язання Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва повернути хутрові вироби у кількості 123 штук.

6. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяС.М. Морозов