Рішення № 41748454, 02.12.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" грудня 2014 р. Справа № 906/1452/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Шарий С.В. - довіреність №324 від 24.05.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про зобов'язання вчинити певні дії

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача звільнити територію Житомирської автостанції №2 площею 7,5 кв.м., що знаходиться за адресоюАДРЕСА_1. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку. Ухвала, направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

З урахуванням ст. 64 ч.1 ГПК України та п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином.

Отже, судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З урахуванням наведеного вище та відповідно до ст.75 ГПК України, суд ухвалив про розгляд справи у відсутність відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (орендодавець/позивач) та ФОП ОСОБА_2 (орендар/відповідач) укладено договір №56 про оренду частини Житомирської автостанції №2 (а.с.7-9), за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове володіння та користування частину території автостанції (далі - Об'єкт оренди), визначену у цьому Договорі, а також зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату (п.1.1 договору).

Об'єкт оренди, який передається в оренду за цим договором, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, має загальну площу 7,5 кв.м для встановлення кіоску під торгівлю господарчими товарами (п.1.2 договору).

Об'єкт оренди може використовуватись орендарем винятково для здійснення діяльності, обумовленої сторонами в пункті 1.2 даного Договору (п.1.3 договору).

Об'єкт оренди належить на правах власності орендодавцю. Передача об'єкта оренди в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником об'єкта оренди залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії договору (п.1.5, п.п.1.5.1 договору).

Згідно п.2.1 договору об'єкт оренди надається в оренду на строк до 30.06.2014 року з моменту прийняття його за актом здачі-приймання, який є невід'ємною частиною цього договору.

Строк оренди може бути змінений лише за згодою сторін (п.2.2 договору).

За взаємною згодою сторін дія цього договору може бути продовжена (пролонгована) шляхом пролонгації строку оренди об'єкта, що оформлюється новим договором (п.7.1 договору).

Відповідно до п.7.2 договору, якщо орендар продовжує користуватися об'єктом після закінчення строку договору оренди, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

10.07.2014 позивач направив на адресу відповідача повідомлення за вих. № 377 про припинення з 01.07.2010 року терміну дії договору оренди частини території автовокзалу № 56 від 1.01.2014 (а.с.13). В цьому ж листі, позивач повідомив відповідача, що товариство не має наміру продовжувати строк оренди та укладати з відповідачем новий договір. Також було нагадано відповідачу про наявність заборгованості за орендну плату в розмірі 1440,00грн. Позивач також вимагав від відповідача звільнити орендовану територію як це передбачено умовами договору (п.5.1, 5.2 Договору), яке залишилось без відповіді та задоволення.

18.09.2014 ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс" направило ФОП ОСОБА_2 претензію вих. №06-617 з вимогою терміново звільнити об'єкт оренди в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди, яка також залишилась без належного реагування.

З огляду на те, що відповідачем орендована територія в добровільному порядку не звільнена, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами пункту 1 статті 763 вказаного кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Стаття 291 Господарського кодексу України вказує, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 4 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно пункту 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Тобто, обов'язки наймача у відносинах найму не обмежуються строком дії договору найму та існують після його припинення. Дана стаття зобов'язує наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ. При цьому мова йдеться як про припинення договору найму в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору на вимогу будь-якої із сторін.

За ст.ст.627, 629 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про припинення дії договору оренди, що підтверджується листами, долученими до матеріалів справи (а.с.13,15).

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем у справі не надано доказів добровільного звільнення орендованої території.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлені згідно чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (10006, АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1) звільнити територію Житомирської автостанції №2 площею 7,5 кв.м, що знаходиться за адресоюАДРЕСА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (10006, АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (10014, м. Житомир, вул. Лятошинського,11, код 03120590) - 1218,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05 грудня 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)