Рішення № 41748131, 01.12.2014, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5835/14-ц

Провадження №2/592/1916/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді Чернобая О.І.,

при секретарі Дегтяренко В.М.,

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ковпаківського районного суду м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, який обґрунтовують тим що 09.06.2011 року між продавцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка перебувала у спільній власності позивачів та ОСОБА_6 Під час нотаріального оформлення у нотаріальній конторі була присутня відповідач, яка є рідною сестрою ОСОБА_1, ОСОБА_6 та дочкою ОСОБА_2 Кошти в сумі 35 тис. дол. США під час оформлення договору купівлі-продажу квартири були передані відповідачу від покупця для перерахунку. Після закінчення нотаріального оформлення договору, відповідач кошти не передала позивачам. За кошти, що були отримані від продажу квартири позивачі придбали частину житлового будинку за 20 тис.дол. США, а ОСОБА_6 для свого проживання кімнату в гуртожитку за 10 тис. дол. США. За таких обставин позивачі стверджують, що відповідач отримавши кошти від продажу їх квартири, незаконно присвоїла собі кошти в сумі 5 тис. дол. США, що на момент продажу за курсом НБУ було еквівалентно 39950 грн., а тому просять стягнути з відповідачки на їх користь по 19975 грн. на користь кожного.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги із зазначених підстав у позові підтримали та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 проти позову заперечували та просять в його задоволенні відмовити в повному обсязі, оскільки кошти в сумі 35 тис. дол. США були витрачені в той же день на купівлю житла та земельної ділянки для позивачів, ОСОБА_6 та послуг за нотаріальні дії з їх оформлення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 09.06.2011 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка перебувала у спільній власності позивачів та ОСОБА_6О.(а.с.10)

Під час оформлення цього договору за згодою сторін була присутня і ОСОБА_4, яка є дочкою позивачки ОСОБА_2

Вказана квартира була продана за 35 тис. дол. США, що не оспорюється сторонами по справі.

Зазначений правочин посвідчувався приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та сторонами в судовому порядку не оспорювався.

Згідно з ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Належність розрахунку з позивачами підтверджується поясненнями покупця ОСОБА_7, які він надав в суді під час розгляду цивільної справи № 1806/11923/12 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. Він пояснив, що в повному обсязі розрахувався за продану квартиру з позивачами та ОСОБА_6, які були присутніми у нотаріуса (а.с.75)

Отже, під час розгляду даної справи обставини щодо отримання позивачами 35 тис. дол. США доказуванню не підлягають.

Після продажу квартири на суму 35 тис. дол., кошти від її реалізації США були спрямовані на купівлю житла та земельної ділянки для позивачів на суму 20 тис. дол. США, на купівлю житла для ОСОБА_6 на суму 10 тис. 700 дол. США, які також нотаріально оформлялися у приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та на покриття нотаріальних витрат за оформлення чотирьох правочинів.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, витрати щодо нотаріальних послуг приватного нотаріусу ОСОБА_8 за один правочин на загальну суму 16 170 грн. підтверджується відповідними квитанціями від 09.06.2011 року (а.с.94), що згідно офіційного курсу НБУ станом на момент вчинення правочину складало 2 тис. дол. США. А крім цього було оформлено ще три правочини, за які були сплачені не менші суми від вищезазначеної, що спростовує пояснення позивачів про те що 5 тис. дол. США залишилось у відповідачки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що у нотаріуса ОСОБА_8 було вчинено одразу чотири правочини. Крім того, вона суду пояснила, що кошти від продажу її та позивачів квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідач не отримувала. Після вчинення даного правочину її брат ОСОБА_1 надав їй кошти в сумі 10 тис. 700 дол. США для купівлі кімнати в гуртожитку, а інші кошти від продажу їх квартири залишились у нього.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до приписів ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Натомість, позивачі на підтвердження своїх доводів про те що ОСОБА_4 привласнила кошти в сумі 5 тис. дол. США не надали суду доказів, які б підтверджували зазначену обставину, а їх доказування про такі обставини, не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 на їх користь по 199975 грн. на користь кожного слід відмовити.

Керуючись ст.ст.3,10,60,61,212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 1212 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 на їх користь по 19975 грн. на користь кожного - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Чернобай