Постанова № 4174768, 02.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13:55

02.06.2009 р.                                                                                 № 14/143

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:

від позивача: Алешка Тараса Анатолійовича, Залуського Юрія Юрійовича

від відповідача: Стеценка Олексія Леонідовича

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»

до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

проскасування рішення та зобов’язання вчинити дії

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 19.12.2007 №0009992303/0, від 04.03.2008 №0009992303/1, від 30.05.2008 №0009992303/2 та від 18.07.2008 №0009992303/3 про донарахування та сплату податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та зобов’язання відповідача здійснити позапланову перевірку позивача за рішенням суду, на підставі установлених судом фактів, з питань перегляду висновків власного акту перевірки від 03.12.2007 №4539/23-03/34492767 й підтвердження повноти й достовірності визначення товариством з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»сум:

·          балансової вартості продажу іноземної валюти у розмірі 156239838 грн., у тому числі за 2006 рік –154316200 грн., за І півріччя 2007 року –1923638 грн., що має право бути включеною до складу валових витрат на підставі підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 і підпункту 5.2.9 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

·          вартості банківських послуг в розмірі 331498 грн., у тому числі за 2006 рік –311270 грн., за І півріччя 2007 року –20 228 грн.;

·          нарахованої (сплаченої) суми податку на землю у розмірі 70117 грн. за І півріччя 2007 року;

·          від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 1093310 грн., у тому числі за 2006 рік –955725 грн., за І півріччя 2007 року –137585 грн., у зв’язку з підтвердженням сум балансової вартості продажу іноземної валюти, вартості банківських послуг, сплати податку на землю та відновлення валових витрат;

·          податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року в частині отримання послуг від товариства з обмеженою відповідальністю «Омніком»на загальну суму 225223, 64 грн., у тому числі згідно акту прийому-передачі послуг від 15.02.2007 до договору №21/12-ІП від 21.12.2006 на суму 165223, 64 грн. і додаткової угоди від 18.01.2007 до цього ж договору на суму 60000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неможливістю застосування підпункту 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до витрат позивача на юридичні послуги та інші послуги, у зв’язку з відсутністю зв’язку таких витрат з придбанням землі та неправомірністю висновків акту комплексної перевірки.

В судовому засіданні представники позивача свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та стверджував, що підставою для застосування фінансових санкцій до позивача були матеріали планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.07.2006 по 30.06.2007. Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем підпункту 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток. На думку відповідача, позивач необґрунтовано відніс до складу валових витрат за ІV квартал 2006 року і за І півріччя 2007 року витрати, пов’язані з наданням юридичних та бухгалтерських послуг. Також відповідач зазначив, що одночасне оскарження відповідачем висновків акту перевірки не може бути предметом адміністративного спору, оскільки акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, ним лише фіксуються порушення законодавства і він є підставою для прийняття в подальшому органом державної податкової служби відповідного рішення.

В судовому засіданні позивачем заявлялось клопотання про призначення експертизи для достовірності визначення балансової вартості продажу іноземної валюти, вартості банківських послуг, нарахованої суми податку на землю, правомірності визначення податкового кредиту. В задоволенні клопотання судом було відмовлено з огляду на те, що перевірка правильності бухгалтерського та податкового обліку позивача, в частині питань заявленого клопотання, не є предметом розгляду адміністративної справи, оскільки не виникає з публічно-правових відносин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на підставі направлення від 15.10.2007 №1458/23-03 проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»за період з 21.07.2006 по 30.06.2007.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем підпункту 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток. За посиланням відповідача, позивачем на підставі договорів від 30.07.2006 №7/68-06 та від 21.12.2006 №21/12-ІП отримано консультаційні та юридичні послуги, пов’язані з придбанням земельних ділянок, які неправомірно віднесено до складу валових витрат.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва складено акт від 03.12.2007 №4539/23-03/34492767 та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2007 №0009992303/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 33820,00 грн., у тому числі: основний платіж – 25337,00 грн. та штрафні санкції у сумі 8483,00 грн..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»в порядку апеляційного узгодження оскаржило його до контролюючого органу.

За результатами апеляційного узгодження, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва прийняті повідомлення-рішення:

від 04.03.2008 №0009992303/1, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 26170,00 грн., у томі числі: основний платіж –19 337,00 грн. та штрафні санкції у сумі 6833,00 грн.;

від 30.05.2008 №0009992303/2, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 26170,00 грн., у томі числі: основний платіж –19 337,00 грн. та штрафні санкції у сумі 6833,00 грн.;

від 18.07.2008 №0009992303/3, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 26170,00 грн., у томі числі: основний платіж –19 337,00 грн. та штрафні санкції у сумі 6833,00 грн.

З огляду на викладене вбачається, що в результаті апеляційного узгодження, зобов’язання з податку на прибуток, визначене податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2007 №0009992303/0 було змінено податковим повідомленням-рішенням від 04.03.2008 №0009992303/1.

Відповідно до підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2007 №0009992303/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 33820,00 грн., вважається відкликаним в силу названого Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити позапланову перевірку позивача за рішенням суду, на підставі установлених судом фактів, з питань перегляду висновків власного акту перевірки від 03.12.2007 №4539/23-03/34492767 й підтвердження повноти й достовірності визначення товариством з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»сум:

·          балансової вартості продажу іноземної валюти у розмірі 156239838 грн., у тому числі за 2006 рік –154316200 грн., за І півріччя 2007 року –1923638 грн., що має право бути включеною до складу валових витрат на підставі підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 і підпункту 5.2.9 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

·          вартості банківських послуг в розмірі 331498 грн., у тому числі за 2006 рік –311270 грн., за І півріччя 2007 року –20 228 грн.;

·          нарахованої (сплаченої) суми податку на землю у розмірі 70117 грн. за І півріччя 2007 року;

·          від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 1093310 грн., у тому числі за 2006 рік –955725 грн., за І півріччя 2007 року –137585 грн., у зв’язку з підтвердженням сум балансової вартості продажу іноземної валюти, вартості банківських послуг, сплати податку на землю та відновлення валових витрат;

·          податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року в частині отримання послуг від товариства з обмеженою відповідальністю «Омніком»на загальну суму 225223, 64 грн., у тому числі згідно акту прийому-передачі послуг від 15.02.2007 до договору №21/12-ІП від 21.12.2006 на суму 165223, 64 грн. і додаткової угоди від 18.01.2007 до цього ж договору на суму 60000 грн.

Посилання позивача на приписи статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»як підставу для проведення позапланової перевірки за рішенням суду не приймається судом до уваги, оскільки зазначені приписи Закону передбачають проведення таких перевірок виключно за ініціативою органу державної податкової служби та за наявності визначених Законом обставин. Позивачем не наведено таких обставин.

З позовних вимог товариства також вбачається оскарження позивачем висновків акту перевірки від 03.12.2007 №4539/23-03/34492767, що не може бути предметом спору, оскільки акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, ним лише фіксуються порушення законодавства і він є підставою для прийняття в подальшому органом державної податкової служби відповідного рішення.

Щодо визначення податкового зобов’язання податковими повідомленнями-рішеннями державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 04.03.2008 №0009992303/1, від 30.05.2008 №0009992303/2 та від 18.07.2008 №0009992303/3, суд враховує наступне.

Оскаржувані податкові рішення прийнято згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення позивачем підпункту 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Названі приписи Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачають право контролюючого органу самостійно донараховувати суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, та визначають штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до підпункту 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.

Як вбачається з акту перевірки підставою висновку щодо порушення позивачем названого припису Закону стали послуги, отримані позивачем за договором від 30.07.2006 №7/68-06, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»і закритим акціонерним товариством «Бі.Сі.Томсенд Ко»та договором від 21.12.2006 №21/12-ІП, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «АМСТАР ЄВРОПА КЕПІТАЛ ПАРТНЕР Б1»і товариством з обмеженою відповідальністю «ОМНІКОМ».

Відповідно до договору №7/68-06 та акту приймання-передачі до нього, позивачу надавались послуги щодо правового регулювання інвестицій в об’єкти нерухомості та землю, надання консультацій щодо корпоративного законодавства України, здійснення правового аудиту об’єктів, які розглядаються для інвестиційних цілей, представництва в судах, надання консультацій щодо законодавства України в галузі податків, валютного регулювання, трудових відносин, підготовки договорів позик.

Відповідно до договору №21/12-ІП та актів приймання-передачі до нього, позивачу надавались консультаційні послуги з питань землі під забудову, порядку отримання дозволу на будівництво, зміни цільового призначення земельних ділянок, процедури отримання земельної ділянки, процедури отримання дозвільної документації на будівництво, оподаткування договірних відносин між інвестором та забудовником і т.п.

Із названих договорів не вбачається, що зазначені послуги безпосередньо пов'язані з операціями з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності, зокрема, не перелічені номера та дати відповідних договорів на придбання землі, надання послуг по конкретним ділянкам землі.

Акт перевірки та заперечення відповідача також не визначають зв'язок послуг з надання консультацій щодо корпоративного законодавства України, здійснення правового аудиту об’єктів, які розглядаються для інвестиційних цілей з операціями з продажу або купівлі землі.

Відповідно до пункту 2.7 акту перевірки видами господарської діяльності позивача у періоді, що перевірявся були: овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, вирощування зернових та технічних культур.

За таких обставин судом не вбачається прямий зв'язок щодо витрат на оплату послуг, які надаються у зв’язку із господарською діяльністю позивача та конкретних операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності, а тому посилання відповідача на порушення позивачем саме підпункту 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є недоведеним та необґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, оцінивши докази, які є у справі на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 04.03.2008 №0009992303/1, від 30.05.2008 №0009992303/2 та від 18.07.2008 №0009992303/3.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Постанову складено в повному обсязі 09 червня 2009 року