Ухвала суду № 41745363, 02.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/3302/14 Головуючий у 1 інстанції: Пономаренко Л.Е.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Подліянової Г.С.

Кримської О.М.

При секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання незаконними дії банку стовно підвищення відсоткової ставки ,-

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2013 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог Банк зазначав, що 12.03.2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків в розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свої зобов'язання відповідач належним чином не виконував, в зв'язку з чим, станом на 31.07.2013 року,утворилась заборгованість в розмірі 26975,06 грн. з яких: 9115, 93 грн.- заборгованість за кредитом; 9744.87грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом 6353, 54 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; штраф- 500 грн. ( фіксована частина); 1260,72 грн.- процентна складова.

Враховуючи вищевикладене, просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 26975,06 грн. та судові витрати.

В грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання незаконними дії банку стосовно підвищення відсоткової ставки.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 12.03.2007 року між ним та ПАТ «КБ «Приват Банк» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого він отримав кредитні кошти в розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків в розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З позовної заяви ПАТ «КБ «Приватбанк» йому стало відомо, що з 01.01.2013 року відсоткова ставка за кредитом була збільшена до 30% річних, проте згоди на її збільшення він не надавав.

Вважає дії банку щодо підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку незаконними.

Враховуючи вищевикладене просив суд визнати дії ПАТ «КБ «ПриватБанк» щодо збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку незаконними; зобов'язати ПАТ «КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок розміру заборгованості за кредитним договором від 12.03.2007 року, за відсотковою ставкою 22,8%, починаючи з 01.01.2013 року.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 червня 2014 року первісний позов ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором станом на 31.07.2013 року в розмірі 24838,32 грн., яка складається з : заборгованості за кредитним договором - 9115 грн. 93 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 9366 грн. 85 коп; заборгованість по комісії за користування кредитом - 6353 грн. 54 коп. судовий збір в розмірі 269,75 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ ПАТ «КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання незаконними дії банку стосовно підвищення відсоткової ставки задоволено частково.

Визнано незаконним дії ПАТ «КБ «ПриватБанк» щодо збільшення в односторонньому порядку з 01.01.2013 року відсоткової ставки з 22,8% до 30% річних за кредитним договором від 12.03.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «ПриватБанк».

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення,про часткове задоволення первісного позову, яке є предметом апеляційного оскарження, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. Банком строк позовної давності не пропущений.

Судом правильно встановлено наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Згідно ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.03.2007 року між ПАТ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладений договір про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 500 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80% річних на залишок заборгованості ( а.с.10).

07.02.2007 року був відкритий рахунок та видана ОСОБА_3 для використання платіжна картка "Універсальна".

Згідно п. 1.1 Умов і правил надання банківських послуг належним чином заповнена заява підписується клієнтом ПАТ КБ "ПриватБанк" і таким чином клієнт виражає свою згоду, що заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг і Тарифами являє собою укладений договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг банк відкриває клієнту карткові рахунки, видає карти, їх вид і строк дії визначений у заяві, в пам'ятці клієнта, підписанням яких клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, зазначена у розділі заяви "відмітки банку"(а.с.9-12).

Зважаючи на те, що зміст кредитного договору, укладеного між сторонами, зафіксований в кількох документах, договір підписаний сторонами: від імені банку - уповноваженою на це особою та скріплений печаткою юридичної особи, а від імені позичальника особисто ОСОБА_3, зазначений вище кредитний договір, відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, вважається таким, що вчинений у письмовій формі.

Отримавши картку та пін-код до неї, відповідач користувався коштами. Факт здійснення операцій, а саме зняття кредитних коштів, погашення кредиту, збільшення кредитного ліміту підтверджується рухом коштів по особистому рахунку НОМЕР_1 (а.с.47-68)

У заяві про надання кредиту та п.3.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачено право банку збільшувати, зменшувати чи скасовувати кредитний ліміт.

Відповідно до пункту 9.12. цих же Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна зі сторін не попередить другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.

Згідно з пп. 3.1.1 Правил користування кредитною карткою, строк дії картки вказаний на картці (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця (а.с.13).

У п.5.4 Правил користування кредитною карткою передбачено, що строк погашення кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії) по платіжним карткам без встановленого мінімального платежу у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (в поле MONTH) (а.с.11 звор.).

Зазначені положення свідчать про те, що строк дії договору визначається Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та строком дії кредитної карти.

Відповідач суду картку не надав. Відповідно до довідки банку, яка була витребувана ухвалою апеляційного суду, картка діяла по "лютий" 2013 р., тобто строк виконання зобов'язання визначений терміном дії картки, який закінчився 28 лютого 2013 року.

Із наданих документів про умови договору вбачається, що сторони узгоджували погашення кредиту обов'язковими щомісячними платежами.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач вносив платежі в 2007- 2009 роках, останній платіж відповідачем був здійснений 06.05.2011 року шляхом внесення коштів через термінал обслуговування в розмірі 500 грн ( а.с. 47-68). З позовом банк звернувся 13.09.2013 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 257 ЦК України.

За висновками Верховного Суду України про застосування ст. 257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними у постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, за договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України)

Тому доводи апеляційної скарги про пропуск позовної давності є неприйнятними.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що останній платіж був здійснений ОСОБА_3 26.09.2008 року, оскільки спростовується розрахунком заборгованості з якого вбачається, що останній платіж був здійснений 06.05. 2011 року ( а.с. 47-68).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно з"ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору не порушені, застосовані правильно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги є неспроможними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 червня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: