Рішення № 41744646, 21.08.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1533/14-ц

Провадження № 2/333/1249/14

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

21 серпня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

при секретарі Довгаль А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 1 244 грн. 92 коп. та судові витрати у сумі 243 грн. 60 коп., посилаючись на те, що 21.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-07138-210208.

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору позивач відкриває відповідачу (держатель) картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в додатку № 1 до договору та умовах, викладених в правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Банк дає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3 000 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодилися, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунку за товари чи послуги, які придбані держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором, та вчинення інших операцій, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1 моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операцій за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.

Відповідно до умов кредитного договору, держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла на попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітній місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.

Однак ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого у неї виникла прострочена заборгованість. Відповідач був неодноразово повідомлений про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед позивачем, однак на теперішній час кредитна заборгованість позичальником погашена не була. Станом на 27.11.2013 року за відповідачем по кредитному договору № 001-07138-210208 від 21.02.2008 року рахується заборгованість на загальну суму 1 244 грн. 92 коп., тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1, повідомлена судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явилася і не повідомила суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів(постановляє заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, надані позивачем, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є позивач (банк), та ОСОБА_1 (держатель) було укладено кредитний договір № 001-07138-210208.

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору позивач відкриває відповідачу (держатель) картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в додатку № 1 до договору та умовах, викладених в правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Банк дає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3 000 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодилися, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунку за товари чи послуги, які придбані держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором, та вчинення інших операцій, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1 моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операцій за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.

Відповідно до умов кредитного договору, держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла на попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітній місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.

Однак ОСОБА_1 вимоги кредитного договору № 001-07138-210208 від 21.02.2008 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 27.11.2013 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 1 244 грн. 92 коп., яка складається з наступного: 685 грн. 99 коп. - заборгованість за тілом кредитом, 0,00 грн. - прострочене тіло кредиту, 258 грн. 63 коп. - заборгованість за відсотками, 300 грн. 30 коп. - заборгованість за комісіями.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Статті 47 та 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору № 001-07138-210208 від 21.02.2008 року позивач ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору № 001-07138-210208 від 21.02.2008 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому. Тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 10, 11, 60, 57, 58, 59, 88, 169, 209, 214-215, 224-246 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» (на розрахунковий рахунок № 26258902156354 в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», МФО 380236, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34047020) 1 244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. заборгованості по кредитному договору № 001-07138-210208 від 21.02.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» (на розрахунковий рахунок № 6499100199 в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», МФО 380236, ідентифікаційний код ЄДРПОУ34047020) 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп. витрат по сплаті позивачем судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик