Рішення № 41744320, 24.11.2014, Василівський районний суд Запорізької області

Справа№ 311/1254/14-ц

Провадження№ 2/311/509/2014

24.11.2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: представника позивача Букач Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі - ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року до Василівського районного суду звернувся ПАТ КБ «Приватбанк» із позовом до ОСОБА_2 У позовній заяві зазначено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 24 березня 2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно умов укладеного договору, договір складається із Заяви позивальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою.

У порушення норм ст.ст.526,527,530 ЦК України та умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31 липня 2013 року має заборгованість - 24404 грн. 46 коп., яка складається з наступного: 5029 грн. 09 коп. - заборгованість за кредитом, 17737 грн. 06 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. (фіксована частина), 1138 грн. 31 коп. (процентна складова).

Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2013 року, залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2013 року, позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково. Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача Букач Я.В. позов підтримала та просить задовольнити позовні вимоги за підставами, що викладені у письмовій формі.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися. Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Крім того, надано письмові заперечення зі змісту яких вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» необґрунтованими, та, що позивач пропустив строк позовної давності і ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до письмової заяви ОСОБА_2 №б/н від 24 березня 2006 року та Умов та правил надання банківських послуг ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», які разом складають кредитний договір, ПАТ КБ «Приватбанк» 24 березня 2006 року надав ОСОБА_2 кредит на суму 5000 грн. шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, відкриту на ім`я відповідача відповідно до умов в установі банку зі сплатою 36.00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Факт отримання кредитної картки, як вбачається із письмових пояснень, не заперечується відповідачем.

Підписуючи заяву від 24 березня 2006 року, позичальник ОСОБА_2 погодився з тим, що заява, разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку, складають договір про надання банківських послуг. При цьому позичальник був ознайомлений із цими документами.

Таким чином, сторонами досягнуто згоди по всім істотним умовам при укладенні договору, відповідно до статей 638,640,1054 ЦК України, що вони засвідчили, відповідач своїм підписом, а ПАТ КБ «Приватбанк» - діями по відкриттю рахунку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.ст.530,631 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 31 липня 2013 року має заборгованість у сумі 24404 грн. 46 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 5029 грн. 09 коп. + 17737 грн. 06 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500 грн. штраф (фіксована частина) + 1138 грн. 31 коп. - штраф (процентна складова)).

Заперечення відповідача, що він кредит не отримував та не користувався кредитними коштами, суд визнає необґрунтованими. Як слідує з виписки по рахунку ОСОБА_2, кредитні кошти з рахунку регулярно знімалися відповідачем у період 2006-2007 років у банкоматах, розташованих у с.м.т. Степногірськ Василівського району Запорізької області, у м. Василівка, у м. Запоріжжі, у м. Гуляйполе.

Також ОСОБА_2 здійснювалися сплати заборгованості за кредитом, а саме, 08 червня 2006 року, 11 серпня 2006 року, 13 вересня 2006 року, 01 червня 2007 року, 30 жовтня 2007 року, 06 листопада 2007 року.

Разом з тим, суд вважає необхідним застосувати строк позовної давності і частково задовольнити позов ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_2 від 24 березня 2006 року та пункту 2 розділу 1 Умов і правил надання банківських послуг, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. При цьому кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення). Порядок погашення заборгованості визначено щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 3.1.1 розділу 2 Умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказано з її лицьового боку (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

За змістом пункту 5.3 розділу 2 Умов та правил надання банківських послуг за платіжними картками з установленим мінімальним обов'язковим платежем строки і порядок погашення кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) визначено в Пам`ятці клієнта, яка є невід`ємною частиною договору.

Картка, що була видана 24 березня 2006 року ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2, відповідачем суду не надана.

Строк дії картки відповідно до даних з програмного комплексу ПАТ КБ «Приватбанк», визначений до березня 2013 року, що підтверджується наданим позивачем скріншотом з програмного комплексу банку.

Пам`ятка клієнта, сторонами до суду не надана. Як пояснила представник ПАТ КБ «Приватбанк» Букач Я.В., пам`ятка клієнта існувала в одному екземплярі та була видана ОСОБА_2 24 березня 2006 року.

З 06 листопада 2007 року ОСОБА_2 припинив сплату коштів із погашення кредиту.

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права у вересні 2013 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України зазначеної у постанові від 17 вересня 2014 року №6-95цс14, за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Як слідує із наданого ПАТ КБ «Приватбанк» розрахунку заборгованості, остаточною датою повернення кредиту ОСОБА_2 є 31 січня 2012 року.

Суд застосовує строк позовної давності та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом з вересня 2010 року по липень 2013 року у сумі 913 грн. 44 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом з вересня 2010 року по липень 2013 року у сумі 10227 грн. 74 коп.

Відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань, передбачених дійсним договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. +5% від суми позову.

Суд стягує з відповідача на користь позивача штраф (фіксовану частину) у розмірі 500 грн. та штраф (процентну складову) у розмірі 582 грн. 06 коп. ((913.44+10227.74+500)*5/100=582.06).

У іншій частині позову суд відмовляє.

Виходячи із розміру задоволених позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з

ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.10,60,84,88,209,212,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково:

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 24 березня 2006 року в загальній сумі 12223 (дванадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 24 коп., з яких 913 грн. 44 коп. заборгованість за кредитом з вересня 2010 року по липень 2013 року, 10227 грн. 74 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом з вересня 2010 року по липень 2013 року, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 582 грн. 06 коп. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (рахунок 64993919400001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.А. Носик