Рішення № 41743720, 01.12.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6649/14-ц

Провадження № 2/265/2714/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

при секретарі Федоровій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

14 жовтня 2014 року представник позивача ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Батенко М.В. звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку, електричну енергію. Свої вимоги мотивує тим, що 12 березня 2014 року представниками позивача був складений акт №197644 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем - ОСОБА_2 - відповідачкою по справі. Згідно з актом виявлено самовільне підключення електроприладів (струмоприймача, електропроводки) до електричної мережі, яка не є власністю енергопоставщика: наброс фазного та нульового проводу з сумісної душової крім прибору обліку для живлення струмоприймачів, електроенергія вживається, а електролічильником не враховується, точка підключення в сеті сумісної душової. Відповідно до діючих нормативних актів ОСОБА_2 нараховане безоблікове споживання електричної енергії в сумі 2302,52 гривень, яку до теперішнього часу відповідачкою не сплачено. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судовий збір в сумі 243,60 гривень на його користь.

У судовому засіданні представник позивача Рожкова Л.О., діюча на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що перевірка будинку АДРЕСА_1 проводилася працівниками Донецькобленерго у зв'язку з тим, що вартість вхідної електроенергії не співпадала з вартістю оплаченої електроенергії. Зона відповідальності енергопостачальника йде до вводу у будинок, внутрішньобудинкові сеті не є їх власністю. Разводку, яка обслуговує приміщення загального користування йде на фінансування ЖЕКу чи інших організацій. Донецькобленерго не виконує електромонтажні роботи ні в квартирах, ні в домах. Розподіляється експлуатаційна відповідальність між ЖЕКом та енергопостачальною організацією. Коли проводилася перевірка безпосередньо виявлені проводи були не підведені до облікового лічильника. Претензій та зауважень до прибору обліку немає, він в робочому стані. Зазначила, що особистий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_2, договору по даній квартирі з енергопостачальником не укладалося. Просила суд стягнути з відповідачів вищевказану суму заборгованості та витрати по сплаті позивачем судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності його доньці ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 01 грудня 2011 року. В даній квартирі проживають: він - ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_5, яка є інвалідом другої групи, та їх донька ОСОБА_2, яка є студенткою. У березні цього року до них приходили працівники Донецькобленерго з перевіркою та, як вони пояснили, був виявлений провід, по якому незаконно йде електропостачання в його квартиру. Однак це не відповідає дійсності, тому як по проводу, який йде до його квартири, поступало електропостачання саме з його квартири до сумісної душової, в якої не було світла. А інший виявлений провід є обрізаним, і тому по ньому не може проходити електропостачання. Лічильник в них знаходиться у коридорі. Акт по пошті отримала його донька ОСОБА_2 Вказав, що його вдома не було, це йому відомо зі слів сусіда.

Враховуючи те, що неповнолітній відповідачці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент розгляду справи виповнилося 17 років, відповідно до ч.2 ст.. 29 ЦПК України, вона особисто бере участь у справі.

Відповідачка ОСОБА_2, будучі повідомлена про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, надала заяву з проханням розглядати справу в її відсутності за участю її батька ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, даючи оцінку запереченням відповідача та доводам позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову до ОСОБА_2, та відмову у задоволенні позову до ОСОБА_1, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (що діє з 01 січня 2004 року, зі змінами та доповненнями) (далі за текстом ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, ч.1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно із ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст..714 ЦК України, ст..ст. 24-27 ЗУ "Про електроенергетику", "Правилами користування електричною енергією для населення" (ПКЕЕН), затверджених постановою КМ України за № 1357 від 26 липня 1999 року, "Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562.

Відповідно до ст.26 ЗУ "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини, що випливають з постачання і користування електроенергією, і цей факт сторонами не оспорюється.

Разом з тим, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 01 грудня 2011 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Згідно з положенням ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Статтею 319 цього Кодексу встановлено, що власність зобов'язує, а отже власники мають не лише суб'єктивні права, але й несуть відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав.

Крім того, статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

12 березня 2014 року при перевірці представниками ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" виконання вимог Закону України "Про електроенергетику" в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, що виразилось у самовільному підключенні електроприладів (струмоприймача, електропроводки) до електричної мережі, яка не є власністю енергопоставщика: наброс фазного та нульового проводу з сумісної душової крім прибору обліку для живлення струмоприймачів, електроенергія вживається, а електролічильником не враховується, точка підключення в сеті сумісної душової, про що був складений відповідний акт №197644 та схема (а.с.а.с. 3-4). Споживач від підпису відмовився, даний факт підтверджений трьома підписами представників постачальника електричної енергії.

У відповідності до пунктів 48, 53 Правил користування електроенергією для населення передбачена відповідальність за їх порушення. У випадку розкрадання електричної енергії, різновидом якого є самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, розмір завданих останньому збитків розраховується відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №782/12656. 01 квітня 2014 року на засіданні комісії РЕС з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до протоколу №3374 було прийнято рішення про нарахування відповідачці ОСОБА_2 за безоблікове споживання електричної енергії 2302,52 гривень (а.с.5).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що у березні цього року за інформацією про нелегальні підключення у будинку АДРЕСА_1 та крадіжку електроенергії, була проведена рейдова перевірка. При перевірці квартири АДРЕСА_1 у зазначеному будинку було виявлене незаконне відгалуження проводки. Вони повісили амперметр, щоб визначити, куди йде навантаження. У квартирі АДРЕСА_1, куди йшов провід, ніхто двері не відчинив. Сусіди пояснили, що господиня зазначеної квартири знаходиться на вулиці. Один з контролерів спустився до неї та вона повідомила, що піднятися не може у зв'язку з хворобою ніг та подзвонила чоловіку, який обіцяв вийти. Після цього з квартири АДРЕСА_1 вийшов чоловік - відповідач по справі ОСОБА_1, який став називатися різними іменами, документи ніякі не пред'являв, у зв'язку з чим в акті з його слів зазначено прізвище ОСОБА_9. Акт складався у присутності ОСОБА_1, який відмовився від підпису, також підходила ОСОБА_2 - власниця квартири. Зазначив, що претензій до лічильника в них не було, він був в робочому належному стані.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що у 12 березня 2014 року за її участю у складі трьох представників Донецькобленерго проводилася рейдова перевірка усіх квартир будинку АДРЕСА_1. Усі лічильники в цьому будинку винесені на сходову клітину. В ході перевірки було виявлено, що з душової кабіни був виведений провід, який веде через діру у квартиру АДРЕСА_1. Навантаження перевірялося на проводах. Двері в цій квартирі ніхто не відчинив, сусіди пояснили, що господиня знаходиться на вулиці на лавочці. Вона вийшла на вулицю, звернулася до жінки, яка сиділа біля під'їзду, остання повідомила, що вона дійсно з квартири АДРЕСА_1, піднятися не може внаслідок хвороби ніг та зателефонувала чоловіку, щоб він відчинив двері. Коли вона піднялася до квартири АДРЕСА_1, на сходовій клітині вже відбувалася розмова контролерів з чоловіком, який є відповідачем та зараз знаходиться у залі судового засідання. Чоловік не назвав свого справжнього прізвища, акт складався в його присутності, від підпису він відмовився, до квратири не впустив.

Крім того, судом було оглянуто відеозапис із фіксацією виявленого порушення споживачами квартири АДРЕСА_1 та зафіксованого а акті № 197644.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу, який би спростовував зафіксований актом факт порушення Правил користування електричною енергією для населення, що виразилось у самовільному підключенні струмоприймача, електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопоставщика.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що акт складався не в його пристуності спростовуються показаннями свідків, які впізнали в ньому того чоловіка, з яким вони спілкувалися, в присутності якого складався акт та який намагався називатися іншими іменами. Таким чином, суд вважає, що така позиція відповідача є бажанням уникнути сплати нарахованої за актом суми заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, ч.3 та ч.4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі зазначеного, суд вважає що відповідачі дійсно мають заборгованість перед позивачем за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, в сумі 2302,52 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Таким чином, приймаючи до уваги, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, з урахуванням наявного в неї у власності нерухомого майна, яке за своєю оцінкою значно перевищує ціну заявленого позову, враховуючи положення ст..ст. 319, 322 ЦК України та ч. 1 ст. 1179 ЦК України, відповідати перед позивачем по заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електроенергію повинна саме ОСОБА_2. Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази, враховуючи конкретні обставини даної цивільної справи, суд приходе до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Як встановлено ст.79 ЦПК України до судових витрат належить судовий збір. Таким чином, суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір за подання даного позову до суду в розмірі 243,60 гривень, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію у сумі 2302 гривень 52 копійки на р/р 260323041560 у ОПЕРВ філії Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 00131268.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 243,60 гривень на р/р 260091242 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ЄДРПОУ 00131268.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С. Адамова