Постанова № 41742083, 06.11.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року 810/5516/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю.,

за участю:

представника позивача: Ждимори О.В., Дубіль В.В., Топал.О.П..;

представника відповідача: Литвиненка С.С., Геря Т.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропан - сервіс» до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пропан - сервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області та просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000112200, № 0000122200 та № 0000132200 від 17.01.2014.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.10.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.10.2013, за результатами якої було складено акт перевірки № 352-10-13-22-01-121-32214510 від 24.12.2012.

Зазначає, що на підставі даного акту перевірки відповідачем були сформовані оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими до нього було застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток підприємств № 0000112200 від 17.01.2014 на суму 1 552 994,00 грн., з них за основним платежем 1 242 395,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 310 599,00 грн., № 0000122200 від 17.01.2014 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму 18 811,00 грн., з них за основним платежем 13 207,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6 604,00 грн. та № 0000132200 від 17.01.2014 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм обігу готівки на суму 91 402,00 грн.

На думку позивача оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та такими, що суперечать нормам чинного податкового законодавства України.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування своїх заперечень вказали, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.10.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.10.2013 було встановлено ряд порушення ним податкового законодавства, а саме: п. 135.1 ст. 135, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п. 139.1.2 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму - 1 242 395,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року - 174 136,00 грн., IV квартал 2012 року 1 068 258,00 грн.; п.п. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.15 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13 207,00, в тому числі за жовтень 2012 року - 13 207,00 грн.; п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 11 926,00 грн.; п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме несвоєчасне оприбуткування готівки в сумі 18 280,54 грн. в книгах обліку розрахункових операцій зареєстрованих РРО.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені правомірно, про що свідчить акт перевірки, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, також вважає, що відповідачем було дотримано усі вимоги закону при винесені даних податкових повідомлень - рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі п.п. 78.1.11 п 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України та на виконання Постанови старшого слідчого з ОВС 3-го відділу СУ KP ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України капітана податкової міліції Аллахвердяна К.О. від 12.11.2013, наказу начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 27.11.2013 № 475 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пропан - Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.10.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.10.2013.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 352-10-13-22-01-121-32214510 від 24.12.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пропан - Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.10.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.10.2013.

Вказаною перевіркою були встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства України, а саме:

п. 135. 1 ст. 135, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п. 139.1.2 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму - 1 242 395,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року - 174 136,00 грн., IV квартал 2012 року 1 068 258,00 грн.;

п.п. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.15 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13 207,00, в тому числі за жовтень 2012 року - 13 207,00 грн.;

п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 11 926,00 грн.;

п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме несвоєчасне оприбуткування готівки в сумі 18 280,54 грн. в книгах обліку розрахункових операцій зареєстрованих РРО.

Судом встановлено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2012 по 31.10.2013 встановлено, що ТОВ «Пропан-Сервіс» здійснював операції з придбання паливно мастильних матеріалів, напівпричепів, ємностей сталевих, зварних, напівпричепів - цистерн, сідлових тягачів, витрат на оренду приміщень, АЗС тощо.

Проведеною перевіркою відображеного показника на підставі таких документів: регістри синтетичного обліку оборотно - сальдові відомості по рахункам 631, 37, 685, 311, 91, 92, 93 тощо; регістри аналітичного обліку; договори про фінансово - господарську діяльність, прибуткові накладні, банківськи документи, авансові звіти, акти виконаних робіт (наданих послуг) та інші, встановлено завищення задекларованих позивачем показників на загальну суму 5 916 167,00 грн, в тому числі по періодах: ІІІ квартал 2012 року - 829 222,00 грн., IV квартал 2012 року - 5 086 945 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Пропан Сервіс» укладено договір комісії з ТОВ «УПК - Європлюс» № 01/09-12-8П від 01.09.2012 згідно умов якого ТОВ «УПК - Європлюс» (комітент), з однієї сторони та ТОВ «Пропан Сервіс» (комісіонер) з іншої сторони, комісіонер за винагороду від свого імені і за рахунок комітента має реалізувати з авто газозаправних пунктів газу вуглеводневого зрідженого паливного для комунально - побутового споживання.

Згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2 - 140.5 ст. 140, ст. 142, ст. 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 цього Кодексу; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому ст. 159 цього Кодексу; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.

Крім того, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст. 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами п.п. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абз. 2 цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених ст. 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

ТОВ «Пропан Сервіс» до складу собівартості придбаних товарів віднесено витрати з придбання газу у ТОВ «УПК - Європлюс» по договору комісії № 01/09-12-8П від 01.09.2012, що призвело до завищення показників у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) товарів, робіт, послуг» в сумі - 5 345 452,00 грн., в т.ч. по періодам: ІІІ квартал 2012 року - 404 102,00 грн., IV квартал 2012 року - 4 941 350,00 грн.

Так, перевіряючими встановлено відсутність окремого ведення обліку талонів ТОВ «Пропан-Сервіс», зокрема на підприємстві відсутній позабалансовий рахунок обліку переданих талонів ТОВ «Пропан-Сервіс» на автомобільніі заправочніі станції, їх кількісне та вартісне вираження в розрізі автомобільної заправ очної станції.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті.

Підпунктом 14.1.56 ст. 14 ПК України визначено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України встановлено, що датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та ст. 159 цього Кодексу.

За період з 01.07.2012 по 31.10.2013 позивачем задекларовано податок на прибуток у сумі 108 941,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2012 по 31.10.2013 встановлено його заниження, а саме за ІІІ квартал 2012 року - 174 136,00 грн., IV квартал 2012 року - 1 068 258,00 грн.

На думку позивача за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, визначено у ч. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України.

Зазначав, що комітент, який має у власності товари, може відповідно до договору комісії доручити комісіонеру продати ці товари. Такий договір за своєю юридичною природою є договором про надання послуг (посередницьких послуг, які комісіонер надає комітенту). Договір комісії не є правочином, за яким комісіонер придбаває товари у комітента. Тому якщо комітент відповідно до договору комісії передає комісіонеру товари для подальшого продажу, то право власності на ці товари від комітента до комісіонера не переходить.

Однак суд вказані твердження вважає нормативно не обґрунтованими з огляду на вимоги податкового законодавства, яким чітко передбачено порядок декларування витрат та доходів.

Отже, за перевіряємий період ТОВ «Пропан - Сервіс» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 15 498 081,00 грн., зокрема задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 15 037 600,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2012 по 31.10.2013 встановлено його завищення на суму - 13 207,00 грн., в тому числі за жовтень 2012 року на суму - 13 207,00 грн.

Податковим органом при проведенні перевірки достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16.4) за період з 01.07.2012 по 31.10.2013 встановлено, що дані відображені у рядку 10.1 декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій» сформовані на підставі здійснення придбання паливно мастильних матеріалів, напівпричепів, ємностей сталевих, зварних, сідлових тягачів, витрат на оренду приміщень.

Судом встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період відповідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «УПК - Євро плюс» встановлено, що придбаний у ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» скраплений газ 14 050,00 літрів на суму 79 240,36 грн. в тому числі податок на додану вартість 13 206,72 грн. відвантажено на адресу ТОВ «Пропан - сервіс».

Однак податковим органом було надано інформацію про встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 185 ПК України по операціях ТОВ «УПК - Євро плюс» з ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» за жовтень 2012 року на суму 93 834,00 грн. та який був відвантажений ТОВ «Пропан - сервіс», у зв'язку з чим позивачем завищено податковий кредит на суму 13 206,72 грн.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що немає обов'язку контролювати фінансову - господарську діяльність своїх контрагентів, однак має забезпечити належне оформлення первинно - бухгалтерської документації при проведенні господарської операції, що позивачем зроблено не було.

Так, ТОВ «Пропан - сервіс» на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав копії картку рахунку, податкові накладні та видаткові накладні.

Посилання позивача на те, що реальність угоди підтверджуються усіма наданими первинними документами, які оформлені відповідно до норм чинного законодавства та надані в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Підтвердження реальності укладеного договору позивач надав суду лише копії податкових та видаткових накладних.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Зокрема, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також з наданих первинних документів не вбачається реальної зміни майнового стану платника податків. Тобто, такі обов'язкові причини мають бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічні ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключено чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

З наданих позивачем документів неможливо встановити факт отримання товару та його поставки, перевезення, зберігання, зокрема позивачем не надано письмово підтверджених доказів щодо наявності будь - яких правоідносих з контрагентами та ряд інших до документів, які б могли свідчити про реальність придбання товарів.

Отже, позивачем не підтверджено наявність отримання скрапленого газу, що свідчить про те, що правочини між ними здійснені без мети настання реальних наслідків.

Щодо порушення позивачем порядку ведення обліку розрахункових операцій, а саме несвоєчасне оприбуткування готівки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки також було встановлено та зафіксовано, що у перевіреному періоді у книгах обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) ТОВ «Пропан - сервіс» на підставі фіскальних звітних чеків несвоєчасно здійснено облік готівкових коштів на загальну суму 18 280,54 грн., чим порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (надалі - Положення).

Перевіркою КОРО № 1013003168р/5 від 29.11.2011, яка була зареєстрована до реєстратора розрахункових операцій (надалі - РРО) встановлено, що готівкову виручку в сумі 7 757,33 грн. згідно Z - звіту № 2261 за 07.07.2012 в КОРО оприбутковано 08.07.2012; готівкову виручку в сумі 5 114,93 грн. згідно Z - звіту № 2262 за 08.07.2012 в КОРО оприбутковано 09.07.2012.

Також, перевіркою КОРО № 1013003499р/2517/6 від 29.03.2012, яка була зареєстрована до РРО встановлено, що готівкову виручку в сумі 263,19 грн. згідно Z - звіту № 2557 за 16.05.2013 в КОРО оприбутковано 17.05.2013; готівкову виручку в сумі 2 185,36 грн. згідно Z - звіту № 2558 за 17.05.2013 в КОРО оприбутковано 18.05.2013.

Крім того, перевіркою КОРО № 1013003443р/2466/7 від 02.04.2013, яка була зареєстрована до РРО встановлено, що готівкову виручку в сумі 2 959,73 грн. згідно Z - звіту № 2595 за 13.05.2013 в КОРО оприбутковано 14.05.2013.

Пунктом 2.6 Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книг (надалі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Тобто позивачем було порушено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, а саме несвоєчасно оприбутковано готівку.

Суд не ставить під сумнів наявність у позивача первинно - бухгалтерської документації, однак виникають питання в щодо їх чинності та порядку заповнення, оскільки існують очевидні розбіжності.

Так, в матеріалах справи міститься копія витягу книги обліку розрахункових операцій № 1013003499/2517/6, що надана позивачем, в якій є явні виправлення дати внесення.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення позивачем вимоги щодо оформлення бухгалтерської документації та ведення касових операцій.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На думку суду позивач не надав доказів щодо реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, відсутність юридичної сили відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає копії податкових та видаткових накладних, поданих до суду позивачем, не є достатніми доказами отримання скрапленого газу, як наслідок, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з наданням послуг.

Крім тго, очевидне порушення строків оприбуткування готівки вказує на порушення порядку ведення касових операцій на підприємстві.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішеннях Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області № 0000112200, № 0000122200 та № 0000132200 від 17.01.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропан - сервіс» на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 листопада 2014 р.