Постанова № 41742075, 18.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року 12 год. 50 хв. Справа № 808/4475/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенка,

за участю представників:

від позивача: Демченко І.В.

від відповідача: Сергієнко Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсоюз»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2014 №0000572201 та №0000582201

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсоюз» (далі по тексту ТОВ «Техпромсоюз», позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якій позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2014 № 0000572201 та № 0000582201.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що акт складений всупереч Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту і валових витрат за 1 квартал 2011 року сформовані на підставі припущень, не підтверджених належним чином. Перевірка складу валових витрат за 1 квартал 2011 року взагалі не здійснювалась, так як перевірялась лише одна господарська операція, тому визначення заниження податку є неможливим. Господарська операція з ТОВ «Інтерсервіс-Постач» оформлена належним чином складеними первинними документами, які є доказами здійснення господарської операції відповідно до приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Товари, які отримані від ТОВ «Інтерсервіс-Постач», реалізовані покупцям позивача, тобто використані у його господарській діяльності, за наслідками цих операцій нараховані всі передбачені законом податки.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зазначив, що позивачем не надані всі первинні документи, які мають бути складені відповідно до умов договору з постачальником. Крім того, відповідно до вироку Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2011 у справі № 0417/1-298/2011 встановлено, що посадові особи ТОВ «Інтерсервіс-Постач» визнані винними у скоєнні фіктивного підприємництва. Враховуючи це, ТОВ «Техпромсоюз» сформовано валові витрати та віднесено суми до податкового кредиту за податковими накладними, що сформовані без реального здійснення господарської операції.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив, що фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Техпромсоюз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10 2010 по 31.03.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерсервіс-Постач», за результатами якої складено акт від 27.01.2014 № 32/22-01/32934681.

За висновками цього акту встановлено порушення п.1.32 ст.1, пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 67646, 00 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 46638, 00 грн. та за 1 квартал 2011 року у сумі 21008,00 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2775-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 54118, 00 грн., у тому числі за листопад 2010 року на суму 4464,00 грн., за грудень 2010 року на суму 28880, 00 грн., за січень 2011 року на суму 5282, 00 грн., за лютий 2011 року на суму 5282, 00 грн., за березень 2011 року на суму 4191, 00 грн.

На підставі акту перевірки 19.02.2014 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000572201, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 21008 грн. за основним платежем і застосована 1 грн. штрафної (фінансової) санкції, і податкове повідомлення-рішення № 0000582201, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку додану вартість на 20 774 грн. за основним платежем, і застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 1 грн.

За результатами адміністративного оскарження названі податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

З акту перевірки та наявних у справі матеріалів вбачається наступне:

04.01.2011 ТОВ «Техпромсоюз» (позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс-Постач» укладений договір № 0401, відповідно до п.1.1 якого на умовах, викладених в цьому Договорі, Продавець продає, а Покупець купує Товар, найменування якого вказується сторонами в Додаткових угодах на постачання Товару, які є невід'ємними частинами цього Договору.

04.01.2011 сторонами укладена Додаткова угода № 1 до Договору, якою узгоджено найменування товару, що постачається - брус, його характеристики, кількість і ціна. 01.02.2011 сторонами укладена Додаткова угода № 2 до Договору, якою так само узгоджені найменування товару, що постачається - дошка н/о, дошка обр. сосна, гвинтова пара, його характеристики, кількість і ціна.

На підставі договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс-Постач» Товариству з обмеженою відповідальністю «Техпромсоюз» переданий наступний товар:

за видатковою накладною № РН-0000389 від 21.01.2011 брус 40*100, 2.280 куб.м., брус 60*100, 3.840 куб.м, брус м/л 100х100х2500, 44.600 куб.м. загальною вартістю 44003,16 грн.,

за видатковою накладною № РН-0000455 від 17.02.2011 дошка обрізна сосна 2 сорт 50х160 від 4-х м, 10.000 куб.м, дошка обрізна сосна 2 сорт 25х120 від 4-х м, 2.000 куб.м, дошка обрізна сосна 2 сорт 40х250 від 4-х м, 5.400 куб.м загальною вартістю 25194,08 грн.,

за видатковою накладною № РН-0000631 від 28.02.2011 гвинтова пара, 30 шт вартістю 6498,00 грн.,

за видатковою накладною № РН-0000632 від 11.03.2011 брус м/л 100х100х2500, 15.000 куб.м, брус м/л 100х80х1280, 8.192 куб.м., брус м/л 100х100х2000, 1.000 куб.м, брус м/л 100х50х2000, 2.000 куб.м. загальною вартістю 25144, 32 грн.

Найменування, характеристики, кількість та ціна переданого товару відповідає умовам Договору (з урахуванням Додаткових угод до Договору).

Продавцем - ТОВ «Інтерсервіс-Постач» в зв'язку з поставкою товару виписані податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт транспортування товару, придбаного відповідно до умов вказаного договору підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Оглянувши первинні документи, надані позивачем, суд прийшов до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Інтерсервіс-Постач» належним чином оформлені і документально підтверджені, документи мають необхідні реквізити, скріплені підписами повноважних осіб і печатками підприємств, що відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів Україні № 88 від 24.05.1995. Податкові накладні відповідають вимогам, встановленим ст.201 Податкового кодексу України. Отже, показники податкової та бухгалтерської звітності позивача підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліків.

Крім того, позивачем в судове засідання надані документи (копії містяться в матеріалах справи), які підтверджують використання отриманих від ТОВ «Інтерсервіс-Постач» товарів в господарській діяльності позивача - їх реалізацію контрагентам позивача.

Враховуючи, що позивачем надано суду належним чином оформлені документи, що свідчать про факт поставки (транспортування, оплати, приймання-передачі) ТОВ «Інтерсервіс-Постач» позивачу товару та використання останнім таких товарів у господарській діяльності, суд приходить до висновку, що зобов'язання за договором № 0401 від 04.01.2011 між позивачем та ТОВ «Інтерсервіс-Постач» виконувались у повному обсязі.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідачем не надано суду доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Інтерсервіс-Постач» не був зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, на момент підписання договору, видаткових, податкових накладних юридична особа ТОВ «Інтерсервіс-Постач» не була припинена.

З урахуванням всього наведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Інтерсервіс-Постач» накладних за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Положеннями пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом цих норм витрати позивача в зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Інтерсервіс-Постач» є його валовими витратами, оскільки вони безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спір.

З огляду на викладене суд не приймає у якості належного доказу вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 у кримінальній справі №0417/1-298/2011 як доказ протиправності та фіктивності угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Інтерсервіс-Постач», оскільки зазначений вирок не містить відомостей щодо обставин господарської діяльності позивача. Господарські операції, що здійснювались між позивачем і ТОВ «Інтерсервіс-Постач», при вирішенні зазначеної кримінальної справи не досліджувались, факт виконання чи невиконання сторонами обов'язків за договором купівлі-продажу 0401 від 04.01.2011 не встановлювався.

Заперечення про ненадання позивачем первинних документів, що є обов'язковими для цих господарських операцій, судом до уваги не приймаються, так як надані до справи документи це спростовують.

Надані договори, накладні та податкові накладні, Акти та інші документи містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати як юридичну, так і господарську сутність укладених правочинів, їх учасників, встановити обставини здійснених операцій, а також грошову складову вчинених господарських операцій.

Контролюючий орган в даному випадку не довів наявність в діях платника податку порушень норм податкового законодавства, які призвели до заниження платником податку суми податку, що підлягає сплаті в бюджет, у зв'язку з чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірну податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізької області №0000572201 від 19.02.2014.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізької області №0000582201 від 19.02.2014

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсоюз» судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький