Постанова № 41742060, 27.11.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року Справа № П/811/3633/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря - Сириці І.О.,

за участю представника позивача - Шарова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Маловисківського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 виплачене матеріальне забезпечення у розмірі 1734,94 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 31.05.2005р. по 27.06.2006р. відповідачу було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 1734,94 грн. Після чого, позивачем було встановлено, що ОСОБА_2, в порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не подано до центру зайнятості відомості про обставини, що виключають виплату їй допомоги по безробіттю, зокрема, відомості щодо реєстрації її в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як фізичної особи-підприємця. У зв'язку з чим, та у відповідності до ч.3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю, за період з 31.05.2005р. по 27.06.2006р., у розмірі 1734,94 грн., підлягає стягненню з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи, з урахуванням ч.4 ст.33, ч.11 ст.35 КАС України, повідомлена вчасно та належним чином. При цьому, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала та не скористалась правом на подання заперечень проти позову або ж заяви про його визнання.

Дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч.1 ст.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ в редакції на час призначення та виплати допомоги по безробіттю) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно до п.1 ст.6, п.1 ст.7, п.1 ст.22, ст.23 Закону №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307 (далі - Порядок №307), застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, та призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась до Маловисківського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Так, 31.05.2005 р. нею подано заяву про надання їй статусу безробітної, у якій зазначено, що на момент подання цієї заяви вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.4-5). На підставі особистої заяви, з 31.05.2005 р. відповідачу надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-XII (далі за текстом - Закон №803-XII в редакції чинній на час призначення відповідачу допомоги) встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п. "б" ч.3 статті 1 Закону №803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, в тому числі, підприємці, не можуть бути визнані безробітними.

Встановлено, що при звірці баз даних безробітних громадян з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивачем виявлено, що відповідач у періоді перебування на обліку в центрі зайнятості, а саме з 31.05.2005 р. по 27.06.2006 р., була зареєстрована як фізична особа-підприємець. За вказаним фактом складено акт №96 від 11.09.2014 р. (а.с.12).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 28.03.2002 року зареєстровано як фізичну особу-підприємця, а 26.06.2014 року до Єдиного державного реєстру внесено запис №24310060003002388 про припинення підприємницької діяльності відповідача (а.с.10-11).

Наведене дає підстави вважати, що відповідачем при зверненні до Маловисківського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної надано неправдиві відомості, внаслідок чого їй було надано статус безробітної за відсутності на те правових підстав, оскільки, станом на 31.05.2005 р., ОСОБА_2 самостійно забезпечувала себе роботою як підприємець, що, в свою чергу, виключає наявність у неї права на отримання допомоги по безробіттю.

У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Так, згідно пп.5.5 п.5 даного Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

З огляду на вказані обставини 15.09.2014 р. директором Маловисківського районного центру зайнятості прийнято наказ №209 "Про відшкодування коштів", згідно якого наказано відшкодувати за рахунок ОСОБА_2 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1734,94 грн. (а.с.7).

16.09.2014 р. за вих..№04-24/665/06 на адресу відповідача було направлено претензію та запропоновано повернути кошти безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1734,94 грн.. Додатково, відповідача повідомлено, що в разі не повернення коштів матеріали будуть передані до суду (а.с.8-9).

Доказів повернення відповідачем суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 1734,94 грн. суду не надано.

Зважаючи на встановлені судом обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, а також наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (код: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України, в особі Маловисківського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 20653000) суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 94 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2014 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина