Ухвала суду № 4174169, 10.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

10.07.09 Справа № 01-10/18-171.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали за позовом відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумово-технічних виробів», м. Лисичанськ Луганської області

до Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, м. Первомайськ Луганської області

про визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності

в с т а н о в и в :

Позивачем заявлено дві позовні вимоги про:

1). Визнання за позивачем права власності на об‘єкти нерухомого майна, а саме:

-побутовий корпус інв. № 18010001 рік вводу 1988, розташований за адресою: с. Тошківка, вул. Привокзальна, 47,

-побутове приміщення інв. № 18010002 рік вводу 1996, розташований за адресою: с. Тошківка, вул. Привокзальна, 47,

-блок «Олія»інв. № 18010003 рік вводу 1996, розташований за адресою: с. Тошківка, вул. Привокзальна, 47,

-виробнича площа блок «А»інв. № 18010004 рік вводу 1996, розташований за адресою: с. Тошківка, вул. Привокзальна, 47,

-фінський склад інв. № 18030003 рік вводу 1978, розташований за адресою: с. Тошківка, вул. Привокзальна, 47,

-будівля водомірного вузла інв. № 18030002 рік вводу 1988, розташований за адресою: с. Тошківка, вул. Привокзальна, 47,

-об’єкт незавершеного будівництва, філія заводу цех № 18, розташований за адресою: с. Тошківка, вул. Привокзальна, 47,

2). Спонукання Первомайське міське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації зареєструвати за відкритим акціонерним товариством «Лисичанський завод гумово-технічних виробів» право власності на вищевказані об’єкти нерухомості.

Позивачем заявлено майнову вимогу (про визнання права власності на об‘єкти нерухомого майна), проте платіжним дорученням від 25.06.2009 № 970 на суму 85 грн., доданим до позовної заяви, сплачено державне мито за немайновою вимогою.

Майнова вимога не оплачена державним митом.

Позивачем взагалі не визначено ціну позову.

Згідно довідки про балансову вартість основних засобів від 23.06.09, яка додана до позовної заяви, загальна вартість нерухомого майна та об’єкту незавершеного будівництва складає 257 581,50 грн.

Відповідно до пункту 32 розділу V Інструкції про порядок справляння державного мита (затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993) з позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна.

У постанові Верховного Суду України від 25.12.07 № 8/219-07 та ухвалі Вищого господарського суду України від 05.03.08 № 18/523пн викладено таку ж правову позицію.

Таким чином, позивачу слід визначити вартість майна, щодо якого заявлено позовні вимоги та оплатити 1 відсоток ціни позову, виходячи з вартості нерухомого майна.

Відповідно до п.п. „а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”:

- розмір державного мита по майнових спорах становить 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн., та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн.;

Згідно п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

- не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Крім того, позивач платіжним дорученням від 25.06.2009 № 971 на суму 312,50 грн. сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахувавши при цьому кошти на поточний рахунок 31118095700006.

Відповідно до листа від 12.04.2007 ДП "Судовий інформаційний центр", з 16.04.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно перераховувати на р/р 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач: УДК у м. Луганську МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, призначення платежу: «Надходження коштів по оплаті з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах»).

Стосовно другої позовної вимоги про спонукання Первомайське міське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації зареєструвати за відкритим акціонерним товариством «Лисичанський завод гумово-технічних виробів»право власності на об’єкти нерухомості, суд відмовляє у її прийнятті з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 15 грудня 2006 року N483-V господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема: спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ суб'єкт владних повноважень –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2002 за № 157/6445 встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п. 1.3. Тимчасового положення).

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно –це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4. Тимчасового положення).

Вказаним Тимчасовим положенням БТІ наділені правом приймати рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав (п. 1.12. Тимчасового положення).

Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства (п. 1.12. Тимчасового положення).

Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 331) з державною реєстрацією права власності пов’язує виникнення цього права.

Тобто, БТІ здійснюючи реєстрацію права власності або відмовляючи у його реєстрації, на підставі вищевказаного законодавства здійснює владні управлінські функції.

Таким чином, БТІ при здійсненні вказаних функцій виступає суб’єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ (тобто суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивач заявив вимоги про: визнання права власності на об‘єкти нерухомого майна та спонукання зареєструвати за позивачем право особистої приватної власності на комплекс будівель, обґрунтовуючи ці вимоги тим, що відповідач безпідставно відмовив йому у реєстрації права власності.

Тобто позивач на підставі положень Господарського процесуального кодексу України у господарському суді по суті оскаржує рішення суб’єкту владних повноважень про відмову в державній реєстрації права власності на об’єкт нерухомості.

Разом з цим, як вказано вище, спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, віднесені до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, даний спір підвідомчий адміністративному суду і повинен розглядатися за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 970 від 25.06.2009р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп., які перераховані платіжним дорученням № 971 від 25.06.2009р. підлягають поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, п. 4 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Повернути заяву (в частині 1-ї позовної вимоги) та додані до неї документи заявнику без розгляду.

2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

3. Відмовити в прийнятті позовної заяви (в частині 2-ї позовної вимоги).

Додаток (тільки заявнику) на 37 аркушах, у тому числі оригінали платіжних доручень №№ 970, 971 від 25.06.2009р. про сплату державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. та про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн. 50 коп. повернути позивачу.

Повернути позивачу - відкритому акціонерному товариству «Лисичанський завод гумово-технічних виробів», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Орджонікідзе, 128 код 05389942 з Державного бюджету, відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито”, державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 970 від 25.06.2009р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн. 50 коп., які перераховані платіжним дорученням № 971 від 25.06.2009р. Підставою для повернення є дана ухвала, засвідчена печаткою суду.

Суддя В.В. Корнієнко