Постанова № 41741402, 26.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 504/1403/13-а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Рудніцький В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

секретар - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Фонтанської сільської ради, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №218-ІV від 04 травня 2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), посилаючись на неможливість вирішення даного спору в позасудовому порядку.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_5, земельну ділянку площею 0,0800га, розташовану в АДРЕСА_1 (кадастровий № 5122786400:02:002:1624).

Придбана земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 479865, виданого на підставі рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області року № 7-ХХІІ від 12 березня 1998 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області від 11 жовтня 2010 року за № 011052403890.

Після придбання земельної ділянки ОСОБА_1 звернувся до відділу Держкомзему у Комінтернівському районі для проведення державної реєстрації земельної ділянки та 02 лютого 2012 року за № 227020021624001 в поземельній книзі було зареєстроване його право власності на дану земельну ділянку.

Отже, набувши право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 є її добросовісним набувачем та законним власником.

В даний час позивач дізнався про те, що рішенням Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 218 - ІУ від 04 травня 2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0800га, розташованої в АДРЕСА_1, яка в даний час знаходиться у власності позивача.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_2 звернувся до Фонтанської сільської ради з заявою в порядку ст. 118 Земельного кодексу України.

04 травня 2005 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області було прийняте рішення № 218 - ІV «Про надання дозволу на розробку проекту відведення на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», яким ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,08 га, розташованої в АДРЕСА_1 та зобов'язано замовити виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

В порядку виконання прийнятого рішення Фонтанська сільська рада звернулася до ДП «Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру» із заявою № ср-17-1238 від 29 вересня 2005 року про виконання роботи по складанню проекту відведення на земельну ділянку для видачі державного акту на право приватної власності під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2

13 лютого 2008 року відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі були погоджені умови відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею 0,08 га ріллі, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), із земель житлової та громадської забудови, що не надані у власність та користування і перебувають у запасі Фонтанської сільської ради, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

12 травня 2008 року Фонтанська сільська рада Комінтернівського району погодила проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2

28 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 0,08 га, розташовану в АДРЕСА_1 (кадастровий № 5122786400:02:002:1624).

Придбана ОСОБА_1 земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 479865, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області 11 жовтня 2010 року за № 011052403890. Зі змісту вказаного державного акту вбачається, що він був виданий на підставі рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області року № 7-ХХІІ від 12 березня 1998 року.

Відповідно до довідки, виданої районним державним архівом Комінтернівської РДА за № 290 від 24 квітня 2012 року, на підставі архівних документів, а саме: протоколу пленарного засідання сесії Фонтанської сільської ради від 12 березня 1998 року, рішення № 7-ХХІІ від 12 березня 1998 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам» у додатках (списках громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки) прізвище ОСОБА_5 не значиться.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 07 листопада 2013 року по справі № 2/504/419/13 за позовом ОСОБА_2 до Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області, ОСОБА_5, ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 479865, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області 11 жовтня 2010 року за № 011052403890 було скасовано. Дане рішення набрало законної сили 18 листопада 2013 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували недійсність рішення Фонтанської сільської ради № 218-VІ від 04 травня 2005 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними по суті з огляду на наступне.

Так, за встановлених обставин, предметом спору у справі, що розглядається є правомірність рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 218 - ІV від 04 травня 2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Відповідно до частини дев'ятої статті 118 ЗК України Рада міністрів АРК, районна, Київська чи Севастопольська МДА або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята, одинадцята ст. 118 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Отже, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічну правову позицію вислови Верховний суд України у постанові від 10.12.2013 року , справа № 21-358а13, номер судового рішення в ЄДРСРУ 36475602.

Із наведеного випливає, що рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку землевпорядної документації не впливає на права і обов'язки як органу місцевого самоврядування та і на інших осіб, які претендують на спірну земельну ділянку.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме по собі прийняття відповідачем спірного рішення взагалі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, з огляду на те, що саме рішення органу місцевого самоврядування про передачу спірної земельної ділянки у власність або користування породжує правові наслідки.

За таких обставин суд першої інстанції правильно по суті дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Водночас колегія суддів вважає, що суд помилково мотивував рішення про відмову у задоволення позову з підстав пов'язуючи це із фактом придбання позивачем спірного майна на підставі недійсних документів, у зв'язку чим, вказаний висновок суду підлягає виключенню із мотивувальної частини оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, але помилково дійшов висновку про правомірність рішення органу місцевого самоврядування з тих підстав , що придбання позивачем спірного майна здійснено на підставі недійсних документів.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміні постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, а наведені в скарзі доводи по суті правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196,п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 березня 2014 року у справі № 504/1403/13-а - змінити.

Виключити з мотивувальної частини постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 березня 2014 року у справі № 504/1403/13-а правові висновки про правомірність оскаржуваного рішення з тих підстав, що придбання позивачем спірного майна здійснено на підставі недійсних документів.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду -01 грудня 2014 року

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян