Постанова № 41741146, 27.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2846/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

27 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

за участю секретаря судового засідання: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

позивача - Раздобудько П.В., Оліштинський С.К., представники на підставі довіреностей

відповідача - Бойко С.В., Герасименко В.М., представники на підставі довіреностей

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Еверест" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Еверест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ЕВЕРЕСТ» звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0006292201 від 15 липня 2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1376469,50 грн., в тому числі, 917946,0 грн. за основним платежем і 458823,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, у задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що податковий кредит та валові витрати позивача формуються лише на підставі належним чином оформлених первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. Скаржник обґрунтував апеляційну скаргу тим, що позивачем дотримано всі норми податкового законодавства щодо формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки матеріали справи містять усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «БК «Укрбуд».

В судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу ТОВ «ТРК «Еверест», та заперечували проти задоволення апеляційної скарги податкового органу.

Представники відповідача підтримали апеляційну скаргу податкового органу та заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а підлягає задоволенню апеляційна скарга позивача, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.03.2014р. начальником другого відділу КР СУ ФРГУ Міндоходів у Вінницькій області полковником Вегерою І.І. винесено постанову про призначення позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Телерадіокомпанії "ЕВЕРЕСТ" під час здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.

З урахуванням чого, у період з 16.06.2014р. по 20.06.2014р. працівниками Вінницької ОДПІ на підставі наказу від 13.06.2014р. №1704, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Телерадіокомпанії "ЕВЕРЕСТ".

В ході проведення перевірки встановлено: порушення пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого, занижено податок на прибуток за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. всього на суму 1742782 грн., в тому числі, за 2 квартал 2012р. на суму 340988 грн., за 3 квартал 2012р. на суму 459480 грн., за 4 квартал 2012р. на суму 772406 грн. за 1 квартал 2013р. на суму 169908 грн. та п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 та п.200.2 ст. Податкового кодексу України в результаті чого, занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. на суму 2561379 грн., в том числі, за травень 2012р. в сумі 167875 грн., за червень 2012р. в сумі 156875 грн., за липень 2012р. в сумі 156875 грн., за серпень 2012р. в сумі 145925 грн., за вересень 2012р. в сумі 134800 грн., за жовтень 2012р. в сумі 212050 грн., за листопад 2012р. - 228250 грн., за грудень 2012р. в сумі 295925 грн., за січень 2013р. в сумі 515241 грн. за лютий 2013р. в сумі 142303 грн., за березень 2013р. в сумі 193624 грн., за травень 2013р. в сумі 143268 грн., за червень 2013р. в сумі 24968 грн., за липень 2013р. в сумі 44000 грн., про що сформовано акт від 24.06.2014р. №1692/2201/36310160 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТРК "ЕВЕРЕСТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р..

Не погодившись з виявленими порушеннями, позивачем подано до зазначеного акту заперечення №99/07 від 03.07.2014р., які відповідно до листа Вінницької ОДПІ від 10.07.2014р. за вих. №15537/10/2201 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки від 24.06.2014р. без змін.

З урахуванням зазначеного, 15.07.2014р. податковим органом винесено податкові повідомлення рішення №0006292201, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 3842069 грн., з них 2561379 грн. за основним платежем та 1280690 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та за №0006282201, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 2614173 грн., з них 1742782 грн. за основним платежем та 871391 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зазначив, що виявлені порушення податковим органом в частині завищення об'єкта оподаткування при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "БФ "Укрбуд", собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) знайшли своє реальне підтвердження ході судового розгляду, натомість формування позивачем податкового кредиту за період з січня по липень 2013року на підставі господарських операцій з ТОВ "Алтаюр" відбулось в межах чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Податковим органом на підставі акта перевірки №1692/2201/36310160 від 24.06.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006282201 від 15.07.2014 року, яким за порушення п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 2614173 грн., з яких 1742782 грн. за основним платежем та 871391 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення №0006292201 від 15.07.2014 року, яким за порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 3842069 грн., з яких 2561379 грн. за основним платежем та 1280690 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до акта перевірки №1692/2201/36310160 від 24.06.2014 року підставами для формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували факти завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ "БФ "Укрбуд" та завищення податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "БФ "Укрбуд" та ТОВ "Алтаюр".

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України визначено, що до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно положень пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення (фіксують факт здійснення господарської операції) та складаються під час її здійснення, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В силу п. 200.2 ст. 200 ПК при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення №0006292201 від 15 липня 2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1376469,50 грн., в тому числі, 917946,0 грн. за основним платежем і 458823,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані санкції були застосовані до позивача у зв'язку з висновками податкового органу про завищення товариством податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Алтаюр", за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. на суму 884554 в тому числі, за січень 2013 р. завищено на 369483 грн., лютий 2013 р. завищено на 180516 грн., за березень 2013 р. завищено на 122319 грн., з травень 2013 р. завищено на 177471 грн., за червень 2013 р. занижено на 9235 грн., за липень завищено на 44000 грн.

Так, відповідно до договору поставки №201112-01 від 07.12.2012р. ТОВ "Алтаюр" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "ТРК "ЕВЕРЕСТ" (замовник) обладнання (найменування (асортимент) перелік та кількість якого вказані в додатках до договору, які є невід'ємною частиною цього договору, у термін визначений в кожній окремій специфікації, а замовник зобов'язується прийняти належним чином поставлений товар та сплатити його вартість у відповідності до умов договору.

Позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання, на адресу ТОВ "Алтаюр" було направлено претензії №1 від 20.03.2013р. №73/03, №2 б/з від 28.03.2013р., №3 від 103/04 від 17.04.2013р. Додатковими угодами №1 від 11.01.2013р., № 2 від 04.06.2013р. від 18.07.2013р. внесено зміни в договір від 07.12.2012р. в частині ціни та строку поставки товару. Листами від 16.05.2013р. №1605/3-2013 від 29.03.2013р. №2903/2-20013 зазначені претензії визнано постачальником, крім того, по факту штрафних санкцій згідно з невиконанням зазначеного договору постачальником згідно з платіжним дорученням №000003 від 17.04.2013р. перераховано на рахунок позивача 1019169,60 грн.

Разом з тим між позивачем (замовник) та ТОВ «Алтаюр» (постачальник) укладено договір поставки №130813 від 13.08.2013р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника обладнання (найменування (асортимент) перелік та кількість якого вказані в додатках, що є невід'ємною частиною цього договору термін визначений в кожній окремій специфікації, а замовник зобов'язується прийняти належним чином поставлений товар та сплатити його вартість у відповідності до умов договору.

Відповідно до договору №241213 від 24.12.2013р. постачальник ТОВ "Алтаюр" зобов'язується поставити та передати у власність покупця ТОВ "ТРК "ЕВЕРЕСТ" комплект обладнання найменування, перелік та кількість якого вказані в специфікаціях які є невід'ємною частиною, яке не обтяжено будь-якими зобов'язаннями чи правами третіх осіб, у строк, а замовник зобов'язується прийняти належним чином поставлене обладнання та сплатити його вартість.

Факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема видатковими накладними, податковими накладними, рахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, довіреностями, актами здачі-прийняття робіт, виписками з банку, оборотно-сальдовими відомостями, картками рахунку.

Використання отриманого обладнання підтверджується актами прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Зважаючи на наведене, очевидним є те, що фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Алтаюр» підтверджено в повному обсязі.

При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи відсутність у ТОВ «БФ «Укрбуд» сертифікованих вимірювальних приладів, обладнання і фахівців для забезпечення надання послуг, відсутність ділової мети, що передували укладенню догорів від 01.05.2012р. та первинних документів на виконання зазначених операцій, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "ТРК "Еверест" за наслідками взаєморозрахунків з ТОВ "БФ "Укрбуд" завищило собівартість валових витрат та податковий кредит.

Посадовими особами податкового органу під час перевірки встановлено завищення ТОВ «ТРК «Еверест», при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "БФ "Укрбуд", собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 8384125, в тому числі за 2 квартал 2012р. на суму 1623750 грн., за 3 квартал 2012р. на суму 2188000 грн., за 4 квартал 2012р. на суму 3678125 грн., за 1 квартал 2013р. на суму 894250 грн. та податкового кредиту за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. на суму 1676825 грн., в тому числі, травень 2012р. на суму 167875 грн., за червень 2012р. на суму 156875 грн., за липень 2012р. на суму 156875 грн., за серпень 2012р. на суму 145925 грн., за вересень 2012р. на суму 134800 грн., за жовтень 2012р. на суму 212050 грн., за листопад 2012р. на суму 228250 грн., за грудень 2012р. на суму 295325 грн., за січень 2013р. на суму 178850 грн.

Так, 01.05.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ «БФ «Укрбуд» укладено ряд договорів, а саме:

- договір №010512-01 на проведення контрольно-вимірювальних робіт на волоконно-оптичних лініях зв'язку, вузлах агрегації та головній станції для забезпечення послуги кабельного телебачення в аналоговому форматі ТОВ «ТРК «Еверест», відповідно до якого виконавець щомісячно проводить контрольно-вимірювальні роботи на волоконно-оптичних лініях зв'язку, вузлах агрегації та головній станції замовника, а саме вимірювання рівня оптичної потужності та виході оптичного обладнання;

- договір №010512-02 на проведення контрольно-вимірювальних робіт на волоконно-оптичних лініях зв'язку, вузлах агрегації та головній станції для забезпечення послуги кабельного телебачення в цифровому форматі ТОВ «ТРК «Еверест», відповідного якого виконавець щомісячно проводить контрольно-вимірювальні роботи на волоконно-оптичних лініях зв'язку, вузлах агрегації та головній станції замовника, а саме дослідження параметрів сигналу на виході оптичного обладнання на відповідність стандарту EN 300744 для діапазону вихідних часток 111-855 МГц;

- договір №010512-03 на проведення контрольно-вимірювальних робіт на волоконно-оптичних лініях зв'язку, вузлах агрегації та головній станції для забезпечення послуги Інтернет ТОВ «ТРК «Еверест», відповідно до умов якого виконавець щомісячно проводить контрольно-вимірювальні роботи на волоконно-оптичних лініях зв'язку, вузлах агрегації та головній станції замовника, а саме дослідження стану оптичних волокон кабельної мережі;

- договір №010512-04 на проведення контрольно-вимірювальних робіт на приймальних антенних системах ефірного і супутникового телебачення ТОВ «ТРК «Еверест», згідно з умовами якого виконавець щомісячно проводить контрольно-вимірювальні роботи на приймальних антенних системах ефірного і супутникового телебачення;

- договір №010512-05 про сервісне обслуговування обладнання та проведення регламентно-профілактичних робіт на обладнанні головної станції для забезпечення послуги кабельного телебачення в аналоговому форматі, відповідно до умов вказаного договору виконавець щомісячно проводить сервісне обслуговування та регламентно-профілактичні роботи на обладнанні головної станції замовника;

- договір №010512-06 про сервісне обслуговування обладнання та проведення регламентно-профілактичних робіт на обладнанні головної станції для забезпечення послуги кабельного телебачення в цифровому форматі, відповідно до умов вказаного договору виконавець щомісячно проводить сервісне обслуговування та регламентно-профілактичні роботи на обладнанні головної станції замовника;

- договір №010512-07 про сервісне обслуговування обладнання та проведення регламентно-профілактичних робіт на обладнанні головної станції для забезпечення послуги Інтернет, згідно з вказаним договором виконавець щомісячно проводить сервісне обслуговування та регламентно-профілактичні роботи на обладнанні головної станції замовника.

Метою проведення робіт зазначених у вказаних договорах є забезпечення якості надання замовником послуг кабельного телебачення (в аналоговому та цифровому форматі) ТОВ "Телерадіокомпанія "Еверест" абонентам ТОВ "Телерадіокомпанія "Еверест" у м. Вінниці, забезпечення безперебійної роботи обладнання головної станції замовника послуги Інтернет ТОВ "Телерадіокомпанія "Еверест" абонентам ТОВ "Телерадіокомпанія" "Еверест" у м. Вінниці.

Пунктом 1.3 договорів визначено, що для виконання контрольно-вимірювальних робіт, замовник щомісячно направляє виконавцю замовлення в довільній формі з переліком об'єктів, стосовно яких необхідно провести контрольно-вимірювальні роботи, а регламентно-профілактичні роботи виконуються щомісячно протягом строку дії догорів.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується наданими позивачем документами, зокрема замовленнями, актами-здачі прийняття робіт (надання послуг), звітами про виконані роботи, податковими накладними, виписками з банку, оборотно-сальдовими відомостями, картками рахунку.

Проте судом першої інстанції зроблено висновок, що з аналізу актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не можливо встановити зміст наданих послуг, не конкретизовано момент, об'єм наданих робіт, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, відсутній розрахунок вартості наданих послуг та не відображено саме отримання платником податку результатів робіт (послуг). З документів, наданих до перевірки, неможливо встановити якого змісту та стосовно чого були надані послуги позивачу. У жодному із наданих до суду звіті не встановлено будь-якого порушення, яке потребує негайного усунення або є перешкодою для надання позивачем телекомунікаційних послуг користувачам. Більше того, встановлено відповідність обладнання позивача стандартам Міжнародної Електротехнічної Комісії та Рекомендаціям Сектора Стандартизації Телекомунікацій Міжнародного Союзу Електрозв'язку.

А отже судом першої інстанції зроблено висновок, що дослідженні господарські операції позивача з ТОВ «БФ «Укрбуд» укладенні за відсутності економічної або ділової мети.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так у кожному договорі та додатках до нього чітко визначено об'єкти, на яких проводяться контрольно-вимірювальні роботи, показники, які підлягають контрольно-вимірювальним роботам та які саме роботи необхідно провести, і за якими конкретними адресами знаходяться відповідні об'єкти.

Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які сформовані на підтвердження факту виконання взятих на себе зобов'язань виконавцем і прийняття (підтвердження належного виконання) відповідних робіт замовником, містять чітке посилання на відповідний договір з зазначенням конкретних видів послуг та робіт, які фактично наданні (виконанні). Вказані документи слугують для підтвердження факту надання відповідної послуги чи виконання відповідної роботи, і такий акт необхідний для сторін господарських взаємовідносин для підтвердження факту надання та отримання певного достатнього об'єму чи то робіт чи то послуг.

Стосовно доводів суду першої інстанції, що з наданих документів не можливо встановити об'єм наданих робіт/виконаних послуг (їх вимірників у натуральному виразі), то TOB «ТРК «Еверест» згідно з зазначеними вище договорами виступало замовником ряду контрольно-вимірювальних робіт, робіт з сервісного обслуговування та регламентно-профілактичних робіт і в цих договорах, позивач як замовник погодив фіксовану вартість конкретних робіт/послуг за відповідний період часу їх надання (п. 3.3 договорів). Отже, одиницею виміру чи то контрольно-вимірювальних робіт, чи то робіт з сервісного обслуговування та регламентно-профілактичних робіт є власне саме послуга в цілому, як то і зазначено в актах приймання-передачі.

Разом з тим, TOB «Будівельна фірма «Укрбуд» з метою додаткового підтвердження факту надання відповідних послуг, їх деталізації, були надані звіти виконавця за результатами проведених контрольно-вимірювальних робіт, та звіти за результатами сервісного обслуговування обладнання та регламентно-профілактичних робіт.

У вказаних звітах було чітко визначено на яких об'єктах проводились відповідні вимірювання, перелік конкретних показників, які підлягають вимірюванню та робіт, які проведені, результати (параметри) вимірювання/сервісного обслуговування обладнання та регламентно-профілактичних робіт (в тому числі і числові показники в відповідних величинах вимірювання у формі таблиць), узагальнюючі висновки за результатами виконаних робіт.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність економічної та ділової мети у господарських операціях позивача з ТОВ «БФ «Укрбуд», оскільки суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта - позивача про необхідність отримання спірних послуг, з огляду на таке.

Так, основним видом діяльності позивача є надання телекомунікаційних послуг населенню (кабельне телебачення та доступ до мережі Інтернет). Вказані послуги надаються виключно за допомогою розробленої, побудованої та зданої в експлуатацію TOB «ТРК «Еверест» «гібридної мережі кабельного телебачення і передачі даних», яка є власністю позивача, та за його словами унікальною. Мета діяльності TOB «ТРК «Еверест» є отримання сталого прибутку шляхом якісного надання відповідних послуг та подальший економічний розвиток позивача. У даному випадку під якісним наданням послуг слід розуміти забезпечення безперебійності надання таких послуг, підвищення якості послуг, збільшення їх кількості, уникнення випадків переривання надання відповідних послуг, тощо.

Для того щоб надавати клієнтам позивача якісні послуги, відповідна «гібридна мережа кабельного телебачення і передачі даних», за допомогою якої і ведеться господарська діяльність позивача, повинна підтримуватись TOB «ТРК «Еверест» в належному стані з метою забезпечення її відповідність постійно зростаючому попиту населення на послуги та підвищення стандартів якості. Отже, для підтримання мережі в належному (працездатному) стані, беручи до уваги унікальність створеної TOB «ТРК «Еверест» «гібридної мережі кабельного телебачення і передачі даних», яка не має аналогів в Україні, позивачу економічно доцільно було провести контрольно-вимірювальні, сервісні та регламентно-профілактичні роботи, аніж очікувати збоїв та пошкоджень в її роботі, а лише потім шукати та усувати причини таких несправностей. Проведенні роботи/послуги дали можливість позивачу збагнути, яким потенційним ресурсом володіє така мережа, та які вдосконалення необхідно зробити щоб вийти на абсолютно новий рівень якості надання відповідних послуг. Як результат вище вказаного, відбувається економічний розвиток TOB «ТРК «Еверест», та відбувається постійне збільшення кола клієнтів.

Вказані дії відповідають приписам ст. 6 Закону України «Про телекомунікацію», яка визначає збільшення обсягів телекомунікаційних послуг, їх переліку та утворення нових робочих місць та впровадження новітніх технологій як фундаментальні принципи діяльності у сфері телекомунікації.

Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку про завищення собівартості валових витрат та податкового кредиту за наслідками взаєморозрахунків з ТОВ «БФ «Укрбуд», оскільки у контрагента відсутні сертифіковані вимірювальні прилади, обладнання і фахівці для забезпечення надання послуг, відсутня ділова мета, що передувала укладенню догорів від 01.05.2012 р. та первинні документи на виконання необхідних операцій.

Так, слушними є зауваження апелянта, що питання як відбувалась організація діяльності самого TOB «Будівельна фірма «Укрбуд», як оформлялись взаємовідносини з особами, які фактично виконували такі роботи від імені даного контрагента, яке обладнання використовувалось і де воно бралось, та хто підписував первинні документи взагалі не впливає на право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат. Позивач не має ні можливості, ні обов'язку перевіряти яким чином його контрагент організовує виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, у вказаного контрагента на момент надання послуг була в наявності ліцензія в сфері будівництва, ліцензійні умови якої визначають обов'язковість для її отримання наявності як трудового так і технічного потенціалу. Даний факт підтверджує те, що відповідні ресурси у TOB «Будівельна фірма «Укрбуд» були в наявності, а чи вони власні чи залучені через певні договори (оренда, найм, тощо) - це питання організації робочих відносин самого контрагента.

Щодо посилання суду першої інстанції на лист ДП «Одесастандартметрологія» № 766-26/28 від 11.04.2014 року, лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 01-2802/143 від 24.04.2014 року, якими стверджується неможливість надання контрагентом позивача отриманих послуг, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, листом ДП «Одесастандартметрологія» повідомляється про те, що документація з метою отримання свідоцтва про атестацію лабораторії, а також галузь атестації для погоджування, посадовими особами ТОВ «БФ «Укрбуд» до відділу атестації вимірювальних лабораторій ДП «Одесастандартметрологія» не надавались.

При цьому жодного доказу того, що при наданні даних видів послуг потрібна «лабораторія», чи визначено законодавством її наявність і чи підлягає вона сертифікації ні в акті перевірки ні в постанові суду не вказано. Взагалі не зрозуміло про який вид атестації та якої лабораторії йде мова.

В листі ж Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації вказано, що відповідно до п. 3.5 Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі, зареєстрованими в Мін'юсті №392/10672 від 13.04.2005 року, державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» та державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» Держспоживстандарту України, зокрема, здійснюють атестацію на проведення калібрування засобів вимірювальної техніки.

Крім того, відповідно до Експертного висновку Вінницької торгово-промислової палати № В - 132 від 19.06.2014 року зроблено висновок, що спеціальні умови для проведення контрольно-вимірювальних робіт і сервісних робіт на волокооптичних телекомунікаційних мережах створювати не потрібно через те, що всі ці роботи та послуги провадяться та надаються виконавцем безпосередньо на місці виконання тобто на лінії.

Так, податковий орган у своїх доводах посилається на висновок ТОВ "Експертно-юридичною фірмою Соломон" №281 від 15.05.2014р. про почеркознавче дослідження підписів від директора ТОВ "БФ "Укрбуд" ОСОБА_7, за якими акти-здачі прийняття робіт (надання послуг) виконані не самою ОСОБА_7, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_7 Зазначене почеркознавче дослідження проведено на підставі постанови начальника другого відділу КР СУ ФРГУ Міндоходів у Вінницькій області полковником Вегерою І.І. від 24.03.2014р. про призначення позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" під час здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. В свою чергу, підставою для формування якої слугував висновок почеркознавчого дослідження підписів від імені ОСОБА_8 від 10.12.2013р. ТОВ "Експертно-юридичною фірмою Соломон" про те, що підпис від імені ОСОБА_8 директора ТОВ "Алтаюр" виконано не самим ОСОБА_8 а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_8

У даному випадку колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дані висновки спеціалістів, які не є експертними висновками, не можуть бути використані при проведенні документальних перевірок платників податків органами державної податкової служби, оскільки результати перевірок носять остаточний характер для платника податків і додатковому дослідженню і перевірці (як це має місце під час розслідування кримінальної справи) вже не підлягають.

Разом з тим, частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Також, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду, оскільки норма ч.4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Таким чином з врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій та не може свідчити про наявність підстав для висновків про фіктивність усіх правочинів, які вчинялися саме юридичною особою - ТОВ «Алтаюр» та ТОВ "БФ "Укрбуд".

Разом з тим, апеляційний суд також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у контрагента основних засобів також не свідчить про неможливість здійснення господарських операцій, оскільки для здійснення господарської діяльності підприємство цілком законно може використовувати орендовані приміщення, транспортні засоби, обладнання, найманих працівників тощо.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій та не може свідчити про наявність підстав для висновків про відсутність усіх правочинів, які вчинялися юридичною особою.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, суд апеляційної інстанції зважає на те, що в матеріалах справи наявна постанова слідчого ВРЗ у СГД СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області лейтенанта міліції Паламарчука В.В. про закриття кримінального провадження, відкритого по факту підроблення службових документів завідомо неправдивих відомостей про проведення господарських операцій з ТОВ «Алтаюр» та ТОВ «Будівельна фірма «Укрбуд», у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, а саме об'єктивної сторони.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують понесені ним витрати під час виконання своїх зобов'язань за договорами укладеними з ТОВ "БФ "Укрбуд" та ТОВ "Алтаюр", а тому ТОВ «ТРК «Еверест» правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за вказаними вище господарськими операціями.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції, оскільки позивачем доведено правомірність формування податку на прибуток та податку на додану вартість, а відтак податкові повідомлення-рішення №0006282201 від 15.07.2014 року та №0006292201 від 15.07.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 2923,20 грн. сплаченого судового збору.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Еверест" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Еверест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006282201 від 15.07.2014 року та №0006292201 від 15.07.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ЕВЕРЕСТ» судові витрати у розмірі 2923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "04" грудня 2014 р.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.