Постанова № 41741016, 10.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 804/16763/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-Індустріальна ОДПІ, податковий орган, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол", у якому просить стягнути за рахунок коштів на рахунках у банках, що обслуговують відповідача заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 564 204, 60 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача.

Заперечень на позовну заяву віддповідачем до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" (далі - ТОВ "Харків-Петрол", підприємство, відповідач) (код ЄДРПОУ-31152910) зареєстровано як юридичну особу Харківськимміським управлінням юстиції від 30.10.2000 року за № 499372.

Підприємство є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Індустріальній ОДПІ за неосновним місцем обліку з 22.03.2011 року.

Відповідач має відкриті банківські рахунки №26053050002279, №26000050004208, №26006050004257, №26007050005426 у ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до абзацу першого п.95.3 ст.95 ПК- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Так, податкова заборгованість ТОВ "Харків-Петрол" по земельному податку та орендній платі у розмірі 564 204, 60 грн. утворилася в результаті наступного.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) осіб за 2013 р., яка була подана до Індустріальної ОДПІ 25.01.2013 року, ТОВ "Харків-Петрол"самостійно визначено річну суму орендної плати за землю, яка підлягає сплаті за даними платника в сумі 677 045, 52 грн. (шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 56 420, 46 грн.).

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) осіб за 2014 р., яка була подана до Індустріальної ОДПІ 29.01.2014 року, підприємство самостійно визначило річну суму орендної плати за землю, яка підлягає сплаті за даними платника в сумі 677 045, 52 грн. (шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 56 420, 46 грн.).

Заборгованість відповідача по платі за землю утворилась внаслідок порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань по строкам платежу 30.12.2013р., 30.01.2013р., 02.03.2014р., 30.03.2014р., 30.04.2014р., 30.05.2014р., 30.06.2014р., 30.07.2014р., 30.08.2014р., 30.09.2014р., визначених деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) осіб за 2013р. та 2014 р.

За приписами п. 46.1 ст. 46 ПК - податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За правилами п. 286.2 ст. 286 ПК - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подаються відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно статті 13 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-XII, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки. Таким чином у відповідача існує обов'язок сплачувати орендну плату за землю, що підтверджується договорами оренди земельних ділянок.

Згідно пункту 287.4 статті 287 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 57.3, 57.4 ст. 57 ПК - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому ст.43 цього Кодексу.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог зазначеної норми, Індустріальною ОДПІ було сформовано та направлено на адресу підпримєства податкову вимогу №926 форми "Ю" від 02.09.2013р., яка була отримана відповідачем 12.09.2013р.

Згідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 ПК - податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем податкової вимоги у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПК- органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК - контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, позов Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" про стягнення заборгованості-підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" (код ЄДРПОУ 31152910) на користь державного бюджету (на р/р №34120999700009 в УДКСУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код отримувача- 37999701;код ЄДПРОУ 38773114) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 564 204, 60 грн. (п'ятсот шістдесят чотири тисячі двісті чотири гривні шістдесят копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський