Ухвала суду № 4174087, 16.07.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

про повернення заяви про визнання банкрутом

"16" липня 2009 р.

№5/01-06/200

Суддя Грамчук І.В., розглянувши матеріали за заявою комунального підприємства „Чемеровецький районний відділ профілактичної дезинфекції” смт. Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області

про визнання банкрутом комунального підприємства „Чемеровецький районний відділ профілактичної дезинфекції” смт. Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області

В С Т А Н О В И В :

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство подана головою ліквідаційної комісії комунального підприємства „Чемеровецький районний відділ профілактичної дезинфекції” смт. Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області Молодоженя Г.П. з посиланням на ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо :

заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону;

не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону;

з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно статті 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити:

найменування господарського суду, до якого подається заява;

найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу;

найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання;

номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);

виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;

перелік документів, що додаються до заяви.

2. Заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:

суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником;

розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, по податках і зборах (обов'язкових платежах);

розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди;

відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості;

найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

3. До заяви боржника додаються:

рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті;

бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;

перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;

рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними;

протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю;

інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

4. Боржник подає заяву в господарський суд за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

5. Боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство;

при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

в інших випадках, передбачених цим Законом.

6. У разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації відповідно до вимог цього Закону.

Аналізом поданих матеріалів встановлено, що до заяви про визнання банкрутом заявником додано копію Свідоцтва № 21335745 про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –Чемеровецького районного госпрозрахункового відділення профілактичної дезінфекції (райпрофдезвідділ) від 17.10.1994р.; примірник Довідки Хмельницького обласного управління статистики № 4760 від 23.09.1997р. про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України Чемеровецького районного госпрозрахункового відділу профілактичної дезінфекції; Довідки про кредиторську заборгованість Чемеровецького районного відділення профілактичної дезінфекції станом на 1.07.2009р.; Довідки про дебіторську заборгованість Чемеровецького районного відділу профілактичної дезінфекції станом на 1.07.2009р.; Статуту Чемеровецького районного відділу профілактичної дезінфекції, затвердженого рішенням сьомої сесії Чемеровецької районної Ради п’ятого скликання від 21 червня 2007р. № 10; Інвентаризаційного опису інших необоротних матеріальних активів та запасів профдезвідділу станом на 1 липня 2009р.; Рішення шістнадцятої сесії п’ятого скликання Чемеровецької районної Ради № 14 від 29 квітня 2009р. „Про припинення діяльності шляхом ліквідації комунального підприємства „Чемеровецький районний відділ профілактичної дезінфекції” з Додатком № 1; фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва Чемеровецького районного відділу профілактичної дезінфекції станом на 1.07.2009р. із доказами понесених підприємством судових витрат при зверненні із заявою до господарського суду у своїй сукупності не являються належними та допустимими доказами на підтвердження необхідності порушення провадження у справі про банкрутство комунального підприємства „Чемеровецький районний відділ профілактичної дезінфекції”, оскільки не містить повного та детального викладу обставини, пов’язані з вимогами частин 2-6 статті 7 та статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Окрім того, згідно частини 2 статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згаданих вимог Закону при виготовленні копій перелічених вище документів позивачем не дотримано.

При цьому, відповідно до п. 5.27 вимог до оформлювання документів Затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N55 Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Як вбачається із поданих ініціюючим заявником матеріалів, документи додані до заяви про порушення справи про банкрутством не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 36 ГПК України та п. 5.27 вимог до оформлювання документів (копії належним чином не засвідчені), тому суд вважає, що вказаних доказів до поданих матеріалів заявниками не додано.

Окрім того долучені до заяви копії квитанцій № 000115 та № 000118 від 9 липня 2009р. про перерахування підприємством інформаційних витрат та державного мита за відсутності підтвердження державного казначейства не являються належними та допустимими доказами сплати заявником державного мита в установлених законом порядку та розмірі. Зокрема у відповідності до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. У випадках, коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відбитком печатки кредитної установи), а тому вказана обставина підпадає під вимоги п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та вимоги п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Підсумовуючи викладене, заяву (вх. № 01-06/200 від 09.07.2009р.) із доданими матеріалами слід повернути заявнику у відповідності до вимог пп. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення з дотриманням вимог ст.7 Закону.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та пп. 3, 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

У Х В А Л И В :

Заяву про порушення справи про визнання банкрутом повернути без розгляду.

Додаток: 1. заява з додатком на 22-х аркушах;

Суддя І.В. Грамчук