Постанова № 41740818, 02.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року 12 год. 10 хв. Справа № 808/7745/14 Провадження №ДО/808/841/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.; представника позивача - не прибув; представника відповідача - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством №184 від 28.04.2014, №185 від 28.04.2014, №186 від 28.04.2014, №187 від 28.04.2014, №188 від 28.04.2014, №189 від 28.04.2014, та №190 від 28.04.2014.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірні рішення суперечать приписам частини 3 статті 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по сплаті сум штрафних санкцій на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, викладених в актах перевірок строків подання органам Пенсійного фонду України звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованим особам. Позивач зазначає, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області не мало повноважень застосовувати штрафні санкції на підставі частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується - Закон України №1058-IV), оскільки дану норму виключено на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі іменується - Закон України №2464-VI).

Ухвалою судді від 10.11.2014 відкрито провадження в адміністративний справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання також не прибув, проте подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області правомірно винесені спірні рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Посилаючись на наведені вище доводи, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог повністю.

Керуючись приписами частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст і обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пройшла процедуру державної реєстрації, а відтак набула правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується - Закон України №755-IV). Позивач перебував у статусі господарюючого суб'єкта до 29.08.2014 (запис №22740060003004230 - припинено за власним рішенням).

Головним спеціалістом відділу обліку надходження платежів Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено Акти перевірок строків та встановленої форми подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів пенсійного фонду від 28.04.2014 №№134, 135, 136, 137, 138, 139 та 140.

На підставі Актів перевірок контролюючим органом винесені рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, від 28.04.2014 №№184, 185, 186, 187, 188, 189, 190.

Спірними рішеннями до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 170 грн. 00 коп. за кожним окремим рішенням, на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України №1058-IV.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених контролюючим органом в Актах перевірок №№134, 135, 136, 137, 138, 139 та 140, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону №1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011) було передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із набранням чинності з 0101.2011 Законом України №2464-VI, наведена вище норма матеріального права була виключена.

У той же час згідно з абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI передбачалось, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 01.01.2011, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати.

Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону України №1058-ІV та абзаців 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування після 01.01.2011 управлінням ПФУ саме на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України №1058-ІV позивачу штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання звітів, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, є протиправним.

Правові висновки щодо даного питання викладені Верховним Судом України у постановах, зокрема, від 04.06.2013 та від 04.02.2014.

За приписами частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, від 28 квітня 2014 року №184.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 28 квітня 2014 року №185.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 28 квітня 2014 року №186.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 28 квітня 2014 року №187.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 28 квітня 2014 року №188.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 28 квітня 2014 року №189.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 28 квітня 2014 року №190.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська