Постанова № 41739825, 12.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 року Справа № 808/4376/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Запоріжжі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспенкції у Запорізькій області про визнання незаконною та скасування постанови, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) до Управління Укртрансінспенкції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.06.2014 №024276.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не здійснюються послуги нерегулярного перевезення пасажирів. Крім того, перевезення на час проведення перевірки мікроавтобус, який перебуває у користуванні позивача, не здійснював перевезення пасажирів, у зв'язку з чим вважають оскаржуване рішення таким, що прийнято протиправно.

Заперечуючи проти позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що під час здійснення перевірки 08.06.2014 державним інспекторам не було надано документів, які б належним чином вказували на використання транспортного засобу для власних потреб.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обстави суд приходить до висновку, що є можливим розглянути адміністративну справу у порядку письмового провадження без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області 08.06.2014 о 06 год. 43 хв. проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої був складений Акт №013100 (а.с.10).

Перевірка проведена відносно транспортного засобу марки Мерседес-Бенц, номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_2.

Як зазначено в Акті перевірки, перевіркою встановлено порушення, відповідальність за які передбачені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів перелів яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - ліцензійної картки, договору обов'язкового особового страхування пасажирів від нещасного випадку на транспорті; інформаційного листа з реєстрацією; договору із замовником транспортних послуг.

На підставі вказаного акту перевірки 24.06.2014 начальником Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області винесено постанову № 024276 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ОСОБА_1 за допущене порушення статті 39 Закону України «Про автомобільній транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини 1 статті 60 цього ж Закону, накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700,00 грн. (а.с. 11).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що право керування автомобілем йому передав ОСОБА_1 на підставі Правил дорожнього руху п. 2.2 - власник транспортного засобу може передати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Також, ОСОБА_2 зазначив, що на питання інспектора про те куди вони їдуть та з якою метою використовується автомобіль, він відповів, що «Я використовую автомобіль для власних цілей та везу своїх близьких на морський відпочинок». Разом з цим, надав інспектору усі необхідні документи, які передбачені ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» для використання автомобіля в індивідуальних цілях: для водія - посвідчення водія відповідно категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника. Після чого, інспектор пішов до приміщення посту ДАІ. Повернувшись через 5 хв. інспектор повернув документи. Інші документи інспектор у водія не запитував.

Аналогічні свідчення щодо вказаних обставин дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_1, який також надав пояснення, що автомобіль використовується для власних цілей, та ОСОБА_3.

Законом України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 року передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Контрольно-наглядові функції у сфері автомобільного транспорту загального користування покладено на Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті та її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який встановлює процедуру здійснення такого контролю (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція», та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (п. 15 Порядку № 1567).

Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. за № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 25 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08.11.2006 за № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п. 26. Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08.11.2006 за № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

За визначенням, наведеним у статті 1 вказаного Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до цієї ж статті, регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Як встановлено судом, оскаржуваним рішенням до позивача застосований адміністративно-господарський штраф за допущене порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини 1 статті 60 цього ж Закону.

Абзацом третім частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, до автомобільних перевізників застосується адміністративного господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Такими документами є:

для автомобільних перевізників є - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України (частина 2 статті 39 Закону України «По автомобільний транспорт»).

Як встановлено судом, на час проведення перевірки позивач не здійснював перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Викладені в акті перевірки обставини щодо надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування за відсутності документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», які стали підставою для накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу, спростовуються показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3

Показання зазначених осіб про те, що автомобіль використовується для власних цілей, а також про обставини проведеної перевірки, узгоджуються між собою та не суперечать один одному.

Окрім того, в матеріалах справи наявний список пасажирів, які перебували на момент перевірки в автомобілі (а.с.12).

Зазначені обставини не були враховані при винесенні оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято необґрунтовано.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при винесенні оскаржуваної постанови про застосування штрафу аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.06.2014 №024276.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова