Ухвала суду № 41739564, 12.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/61969/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників позивача:Овчаренко Д.В.,відповідача:Мазур Н.С.,третя особа:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012

у справі № 2а/1570/1899/2011

за позовом Спільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбалктермінал»

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області,

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Басс Трейдінг»

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012, задоволено позовні вимоги Спільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбалктермінал» (надалі - позивач, СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал») до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області, правонаступником якої є Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Іллічівську Одеської області), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Басс Трейдінг», про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.08.2010 № 0003722350/0, № 0003582350/0, № 0003612350/0, від 12.11.2010 № 0003582350/1, № 0003612350/1, № 0003722350/1, від 06.12.2010 № 0004922350/2, № 0003612350/2, № 003722350/2.

Задовольняючи позов, суди спростували доводи суб'єкта владних повноважень стосовно формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат із порушенням норм податкового законодавства.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 і відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність винесення спірних судових рішень.

Третя особа не скористалась процесуальним правом надати письмові заперечення або пояснення до касаційної скарги, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 30 червня по 10 серпня 2010 року працівниками ДПІ у м. Іллічівську Одеської області було проведено планову виїзну перевірку СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складено акт від 17.08.2010 № 2605/23-0301/24528065, яким встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), внаслідок чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 10 605 536 грн. та донараховано податку на прибуток у сумі 5 021 427 грн.;

- пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), у зв'язку з чим зменшено бюджетне відшкодування ПДВ (р.25 декларації) на 3 978 561 грн. та залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.26), у сумі 4 118 046 грн., а також донараховано ПДВ у сумі 2 734 361 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.08.2010:

- № 0003722350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 3 978 561 грн.;

- № 0003582350/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 9 849 052 грн. (у тому числі: основний платіж - 5 021 427 грн., штрафні санкції - 4 827 625 грн.);

- № 0003612350/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 4 101 541 грн. (у тому числі: основний платіж - 2 734 361 грн., штрафні санкції - 1 367 180 грн.).

За результатами адміністративного оскарження ДПА в Одеській області повторну скаргу позивача задовольнила частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003582350/0 від 30.08.2010 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у сумі 530 884 грн., в результаті чого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004922350/2 від 06.12.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 9 318 168 грн. (у тому числі: основний платіж - 5 021 427 грн., штрафні санкції - 4 296 741 грн.). Без змін залишено податкові повідомлення-рішення від 30.08.2010 № 0003722350/0 та № 0003612350/0.

Перевіркою встановлено, що СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал» за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року завищено задекларовані показники податкового кредиту, залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинах з ТОВ «Басс Трейдінг».

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

З огляду на викладені норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що для формування податкового кредиту платник податків-покупець має отримати належно оформлену податкову накладну, сплатити грошові кошти контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактично виконати господарську операцію, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла до 01.04.2011, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 1.32 ст. 1 цього Закону передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до визначення част. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, виходячи з наведених положень, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Основним видом діяльності позивача у вказаний період була організація перевезення вантажів, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

У межах господарської діяльності позивачем було укладено з ТОВ «Кернел-Трейд» договір № 0311/08 від 03.11.2008 та додаткові угоди до нього від 24.02.2009, від 31.03.2009, від 31.07.2009, від 03.08.2009, від 04.11.2009. Відповідно до умов зазначеного договору СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал» повинно було здійснювати роботи та надавати послуги щодо перевалки кукурудзи в Іллічівському морському торгівельному порту, зокрема, за прямим варіантом (вивантаження з вагонів та навантаження на судна без зберігання вантажу на складах) та оформлення необхідних документів для подальшого експорту.

Позивачем з компанією Inerco Trade S.A. (Швейцарія) було укладено контракт № 038/08/59-1 від 10.03.2009, за яким позивач, як продавець, повинен був поставити покупцю Inerco Trade S.A. кукурудзу українського походження на умовах FOB (Іллічівський морський торгівельний порт). Умовами зазначеного контракту на позивача також було покладено обов'язок щодо виконання митних формальностей.

Для виконання прийнятих на себе господарських зобов'язань, зокрема за угодами з ТОВ «Кернел-Трейд» та компанією Inerco Trade S.A., СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал» уклало договори та доповнення до них з ТОВ «Басс Трейдінг» на отримання наступних робіт та послуг:

- договір № 108 від 29.10.2008 із змінами та доповненнями від 31.03.2009, від 30.06.2009 № 2, від 31.08.2009 № 3, від 31.12.2009 № 4. Згідно зазначеного договору Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Басс Трейдінг») приймає на себе зобов'язання розвантажити залізничні вагони та завантажити на судно зернові та зернобобові культури, а також продукти переробки, які експортовані через Іллічівський морський торгівельний порт по принципу «залізничний вагон-судно» без зберігання на складах порту згідно заявок Виконавця, а також забезпечити транспортно-експедиторське обслуговування вантажу, включаючи митне оформлення;

- договір експедирування вантажу від 15.11.2008 № 108/1, із змінами та доповненнями від 31.12.2009 № 1, від 31.08.2009 № 2, від 31.12.2009 № 3. Згідно зазначеного договору Експедитор (ТОВ «Басс Трейдінг») зобов'язаний за рахунок та оплату Замовника (СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал») забезпечити транспортно-експедиторське обслуговування зернових та зернобобових культур, а також продуктів переробки, включаючи митне оформлення.

Фактичне виконання умов договорів про надання послуг та робіт між позивачем та ТОВ «Басс Трейдінг» підтверджується наступними первинними документами: залізничними накладними на маршрут або групу вагонів, дорученнями на відвантаження експортних та транзитних вантажів, вантажними митними деклараціями з відповідними відмітками митниці, відповідними фітосанітарними сертифікатами, сертифікатами нерадіоактивності, сертифікатами відповідності, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, платіжними дорученнями, з яких вбачається, що позивач сплачував грошові зобов'язання за виконання робіт та послуг на користь ТОВ «Басс Трейдінг».

Надані суду первинні документи, якими оформлено господарські операції з виконання умов вищезазначених договорів, мають обов'язкові реквізити, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами погоджено виконання зобов'язань за даними договорами: сторони засвідчують, що послуги перевізника було надано відправнику належним чином та у повному обсязі, відповідно до умов договору.

Вартість надання комплексу послуг ТОВ «Басс Трейдінг» складалась із узгодженої ставки за 1 тону вантажу.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що з 29 по 30 липня 2010 року ДПІ у м. Іллічівську Одеської області було також проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Басс Трейдінг» щодо підтвердження відомостей від особи, яка мала правові відносини з платником податків СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал» за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, про що складено довідку щодо відсутності порушень за цими господарськими правовідносинами № 2382/23-0304/32682279 від 30.07.2010. У межах зазначеної перевірки було підтверджено фактичність надання послуг ТОВ «Басс Трейдінг» на користь позивача, зокрема, за договорами № 108 від 29.10.2008 та № 108/1 від 15.11.2008 у період, щодо якого складено акт податкової перевірки СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал» від 17.08.2010.

Отже, досліджені судами попередніх інстанцій первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності, тому колегія суддів вважає, що СП у вигляді ТОВ «Трансбалктермінал» правильно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати відповідного періоду за результатом проведення господарських операцій із вказаним контрагентом з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 у справі № 2а/1570/1899/2011 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна