Ухвала суду № 41739408, 11.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2014 р. м. Київ К/800/12319/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-Р»

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року

у справі №2а/1770/2567/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-Р» (надалі - ТОВ «АРГО-Р»)

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС від 05.06.2012р. №0000552343 в частині застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15981,00грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному форми «С» від 05.06.2012р. №0000552343 в частині застосування до ТОВ «АРГО-Р» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15981,00грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року та просить залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом була проведена перевірка господарської одиниці супермаркет «Наш край», який належить ТОВ «АРГО-Р», з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт №9888/17/16/43/31299420 від 19.04.2012 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.9, п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено збереження в книзі обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) №117/4 - 16 (шістнадцять) звітних чеків №1778-1793 за період з 05.04.2012р. по 19.04.2012р.; не збереження в КОРО №116/4 - 16 (шістнадцять) звітних чеків №1965-1980 за період з 05.04.2012р. по 19.04.2012р.; не збереження в КОРО №116/4 - 16 (шістнадцять) звітних чеків №1930-1945 за період з 05.04.2012р. по 19.04.2012р. Всього 48 (сорок вісім) звітних чеків не були вклеєні в КОРО і знаходились окремо від КОРО.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000552343 від 05.06.2012 року, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 16321,00грн.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що фінансові санкції у вказаному розмірі повинні застосовуватись до суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від кількості фактів допущення порушень п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як п.4 ст.17 зазначеної норми права не передбачено застосування відповідальності за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та зберігання якого не було забезпечене за кожний випадок окремо.

Скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що у випадку відсутності друку фіскального звітного чеку за декілька днів має місце сукупність правопорушень, а штрафна санкція має застосовуватись за кожне з них.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, та вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Аналіз змісту цих норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Таке застосування норм законодавства відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 16 квітня 2013 року у справі №21-89а13 та від 04.06.2013 року у справі №21-155а13, та є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-Р» - задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року - скасувати та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов