Ухвала суду № 4173883, 13.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.07.09

№ 05-5- 36 / 24827

Суддя Трофименко Т.Ю., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укосервісбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Судом встановлено, що не всі надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копій, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки

Згідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку «призначення платежу»зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з квитанції № б/н від 06.07.2009р., доданої позивачем як доказ сплати державного мита, в ній не вказані реквізити для зарахування державного мита, а саме символ звітності банку та код бюджетної класифікації, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так листу ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 та не підтверджує зарахування держмита до державного бюджету.

Не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Згідно з ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема п. 2 ч. 1 цієї статті визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та інше (п. 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2008р. № 01-08/208).

Письмові докази, відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Позивачем в якості доказу надіслання копій позовної заяви і доданих до неї документів надано незасвідчені копії фінансового чеку № 4436 від 06.07.2009р. та опису вкладень кореспонденції від 06.07.2009р., які не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів надіслання копій позовної заяви і доданих до неї документів позивачу та відповідачу у справі.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому розмірі, оскільки

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. № 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" (далі - Постанова № 361) розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р., викладено в новій редакції.

У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:

- для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;

- для інших позивачів - у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, з урахуванням статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у 2009 році становить з 01.07.2009р. по 30.09.2009р. - 3150грн.

З позовних заяв, поданих до набрання Постановою № 361 чинності, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", а з позовних заяв, поданих після набрання Постановою № 361 чинності, - у розмірі, визначеному згідно з цією Постановою (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.04.2009р. № 01-08/271).

Позивач в якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подав квитанцію № б/н від 06.07.2009р. про сплату витрат в розмірі 252 грн., тоді як позивач звернувся з позовом до суду після зміни ромірів - 08.07.2009р.

Крім того, відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано квитанцію № б/н від 06.07.2009р. в якій не вкзано код економічної класифікації.

Керуючись п. 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу прокуратури, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, вона може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя Трофименко Т.Ю.