Рішення № 41738699, 25.11.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13235/14-ц

2/357/3980/14

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Рябченко Л. А. ,

при секретарі - Ширінова Л. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 1 цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області,

ОСОБА_2,

Третя особа: Міський відділ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просить визнати виконавчий напис державного нотаріуса Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П., вчинений 7.08.2014 року та зареєстрований в реєстрі за № 3-964, про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги позивач обґрунтувала тим, що у серпні 2014 року дізналася про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на належне їй майно та задоволення вимог ОСОБА_2 за рахунок коштів від його реалізації в розмірі 1 270 920 грн..

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність заборгованості; не витребував у стягувача документів, що підтверджують факт передачі грошей та набрання договором чинності.

Згідно з п.2 договору позики, позивач зобов'язувалася повернути 822 120 грн. без нарахування відсотків. Проте, нотаріус врахував лише п.1 договору, визначивши суму заборгованості як еквівалент 102 000 доларів США. Наявність розбіжностей у тексті договору свідчить про те, що заборгованість не є безспірною.

Згідно з заявою ОСОБА_2, переданій Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою про вимогу повернення боргу, зазначена одна сума, а у виконавчому написі нотаріуса вказана зовсім інша сума, що підлягає стягненню.

Договір позики укладався сторонами без забезпечення його виконання шляхом звернення стягнення на майно, проте нотаріус не зважаючи на це, вийшов за межі договору і вчинив напис про звернення стягнення на майно боржника.

Згідно з п.2 договору позики, строк виконання зобов'язання встановлений 30.10.2011, у виконавчому написі зазначено - 4.02.2012.

Виконавчий напис здійснений без дотримання вимог, що ставляться до виконавчих документів, зокрема, у ньому не вказана дата набрання ним чинності, що є підставою для відмови у у відкритті виконавчого провадження. Натомість, виконавче провадження було відкрите ДВС Подільського управління юстиції м.Києва з невідомих на те підстав, оскільки ні стягувач, ні боржник не проживають за місцем відкриття провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача позов не визнав. Заперечення обґрунтував тим, що згідно з п.2 договору, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 зобов'язалася повернути ОСОБА_2 822 120 грн., що було еквівалентно 102 000 доларів США по курсу НБУ до 30.10.2011.

Самим договором позики підтверджується факт передачі грошей позичальнику, додаткових документів чи то розписок законодавством не вимагається. Договір є чинним, не визнаним недійсним чи то нікчемним.

П.5 договору передбачено, що в разі неповернення у строк до 30.10.2011 року ОСОБА_2 вправі подати цей договір до стягнення.

В зв'язку з невиконанням грошових обов'язків ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою, яку просив передати ОСОБА_1. Ні вимоги заяви, ні умови договору боржником не були виконані, тому 7.08.2014 державний нотаріус вчинила виконавчий напис, згідно з яким було запропоновано звернути стягнення на майно, належне ОСОБА_1, та задовольнити вимоги ОСОБА_2 в розмірі 1 270 920 грн., що на той час становило за офіційним курсом НБУ 102 000 доларів США.

Нотаріус мав всі правові підстави для вчинення виконавчого напису на договорі. Умови вчинення виконавчого напису, передбачені ст.88 ЗУ «Про нотаріат», виконані нотаріусом.

Представник відповідача - Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області - в судове засідання не з'явився, просить розглядати справу у відсутності представника, надав заперечення на позов, які обґрунтував тим, що вимоги закону при вчиненні виконавчого напису нотаріуса не були порушені, була дотримана процедура та та виконані вимоги щодо порядку вчинення виконавчих написів. Набрав чинності виконавчий напис з дати пропозиції нотаріуса звернути стягнення на майно боржника, тобто з моменту вчинення виконавчого напису, у абз.5 виконавчого напису зазначений строк пред'явлення його до виконання - 1 рік з моменту вчинення.

Представник третьої особи - Міський відділ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області - довіряє вирішення справи на розсуд суду. Пояснив, що виконавчий напис надійшов на виконання по територіальності від ДВС Подільського управління юстиції м.Києва.

Заслухавши доводи сторін, думку третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

В судовому засіданні встановлено, що 30.09.2011 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений та нотаріально посвідчений договір позики, згідно з п.1 якого, ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 822 120 грн., що є еквівалентом 102 000 доларів США по курсу НБУ, до 30.10.2011 без нарахування відсотків. Згідно з п.2 договору, ОСОБА_1 зобов'язалась повернути 822 120 грн.. Згідно з п.3, повернення зазначеної суми повинне бути здійснене у м.Білій Церкві. Згідно з п.5, у випадку неповернення ОСОБА_1 позичених грошей в строк, вказаний в договорі, ОСОБА_2 вправі подати договір до стягнення. Згідно з п.8 договору, він вступає в силу з моменту передачі грошей, в обсязі, передбаченому п.1 цього договору.

20.06.2014 ОСОБА_2 звернувся до Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про передачу ОСОБА_1 заяви про погашення боргу в розмірі 1 208 700 грн., що є еквівалентом 102 000 доларів США по курсу НБУ. У разі неповернення боргу позикодавець буде змушений звернутися до нотаріальної контори за вчиненням виконавчого напису для примусового стягнення боргу. Того ж дня нотаріальна контора направила ОСОБА_1 рекомендованим листом заяву ОСОБА_2 на адресу, зазначену у договорі, яка повернулася без виконання за закінченням терміну зберігання із повідомленням про те, що лист не отриманий.

7.08.2014 державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Приймак А.П. вчинив на договорі виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3-964, про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, пропонував задовольнити вимоги ОСОБА_2 у розмірі 1 270 920 грн., що на день вчинення напису за офіційним курсом НБУ становить 102 000 доларів США, за договором позики від 30.09.2011, строк платежу за яким настав 4.02.2012 року. Вказав, що виконавчий напис може бути пред'явлений до виконання до відділу ДВС протягом року з дня вчинення.

8.08.2014 відділом ДВС Подільського районного управління юстиції м.Києва на підставі виконавчого напису був накладений арешт на майно боржника та оголошення заборони його відчудження, а 4.09.2014 виконавче провадження закінчене, виконавчий документ направлений для виконання до міського відділу ДВС Білоцерківського РУЮ у Київській області.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України:

«За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.»

Відповідно до гл.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ від 22.02 2012 № 296/5:

«1. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

2. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.»

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», гл.16 Порядку:

«1.1. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

1.2. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

2.1. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

строк, за який має провадитися стягнення;

інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

2.3. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.»

Як встановлено в судовому засіданні, 20.06.2014 стягувач звертався до нотаріальної контори із заявою про передачу боржнику заяви про погашення боргу в розмірі 1 208 700 грн., що є еквівалентом 102 000 доларів США по курсу НБУ. У разі неповернення боргу позикодавець буде змушений звернутися до нотаріальної контори за вчиненням виконавчого напису для примусового стягнення боргу. Такого ж змісту заява була направлена боржнику.

7.08.2014 стягувач подав до нотаріальної контори заяву про вчинення виконавчого напису про стягнення з боржника суми боргу в розмірі 1 270 920 грн., що є еквівалентом 102 000 доларів США по курсу НБУ, за договором позики від 30.09.2011.

Виконавчий напис нотаріуса був вчинений на договорі позики не на стягнення заборгованості за договором, як просив стягувач, а на звернення стягнення на майно належне боржнику, без обґрунтувань підстав вчинення такого напису. Договір позики не передбачав здійснення звернення стягнення на майно боржника у разі невиконання його умов. Тому, суд вважає, що нотаріус неправомірно та без належних на те правових підстав вчинив виконавчий напис на договорі, який не відповідає його умовам та не може підлягати до виконання.

Крім того, у заяві, що направлялася боржнику була зазначена одна сума заборгованості за договором, а у виконавчому написі нотаріуса - інша, яка підлягає до стягнення після реалізації майна боржника.

Відповідно до ч.4 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України:

«Виконавчий напис має містити:

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

дату набрання чинності виконавчим написом;

інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" .

Оскаржуваний виконавчий напис не містить обґрунтування підстав його вчинення, зміни розміру суми, що підлягає до стягнення за рахунок реалізації майна, дати набрання чинності, тощо.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про порушення умов вчинення виконавчого напису нотаріусом та визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати позивача по справі становлять 243,60грн. та підлягають до стягнення з відповідачів у рівних частках.

На підставі ст.ст. 50, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 18, 26 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, керуючись ст.ст. 3-13, 79, 84, 88, 208, 212-215, 218, 222, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис державного нотаріуса Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П., вчинений 7.08.2014 року та зареєстрований в реєстрі за № 3-964, про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 121грн.80коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 121грн. 80коп..

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, протягом 10 днів після отримання його копії.

Суддя Л. А. Рябченко