Рішення № 41738540, 27.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.14р. Справа № 904/7819/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський центр технічного аудиту", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 30 847,01 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Харитонов Є.Б., довіреність № 18/1236 від 13.02.2014 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський центр технічного аудиту" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом у якому просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь основний борг у розмірі 22 911,46 грн., пеню у розмірі 3 647,97 грн., 3 % річних у розмірі 1 423,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 863,93 грн., загалом на суму 30 847,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 024/12-ТД(С) від 06.03.2012 року щодо повної оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість та відповідно нараховані штрафні санкції та втрати від інфляції на загальну суму 30 847,01 грн.

Відповідач із позовними вимогами не погоджується, у запереченнях на позов від 05.11.2014 року просить відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та інфляційних втрат, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Під час розгляду справи оголошувалася перерва з 05.11.2014 року по 11.11.2014 року та з 11.11.2014 року по 27.11.2014 року.

У судовому засіданні 27.11.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровський центр технічного аудиту" (виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) був укладений договір № 024/12-ТД(С) (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по:

- технічному діагностуванню (проведення контролю технічного стану металу, зварювальних з'єднань непошкоджуючими методами контролю: ультразвуковий, магніто-порошковий, проведення хімічного аналізу металу, визначення механічних засобів металу та інші) із видачею висновку про можливості подальшого використання;

- технічному обстеженню стану фундаментів;

- розробці технічного паспорту, згідно вимог нормативно-технічної документації;

- технічному освідуванню з виконанням відповідних записів в паспортах ємностей для зберігання луги та сірчаної кислоти , об'ємом 63 м3 - 3 шт., об'ємом 21 м3 - 1 шт.

Строк здачі робіт по Договору - протягом 60 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність обладнання до виконання робіт та отримання передоплати на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року, а в частині невиконаних умов - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Вартість робіт за даним Договором визначена Протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1) та складає на момент підписання Договору: 45 822,92 грн. (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.-2.3. Договору оплата здійснюється на умовах 50% передоплати. Кінцевий розрахунок здійснюється замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Оплата за даним Договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.4. Договору).

06.03.2012 року позивач виставив відповідачу рахунок № 024/12-01 на суму 22 911,46 грн. на здійснення передоплати виконання робіт за Договором.

Відповідно до платіжного доручення № 5693 від 08.05.2012 року на суму 22 911,46 грн. відповідач здійснив передоплату виконання робіт за Договором у сумі 22 911,46 грн.

20.07.2012 року позивач та відповідач підписали Акт здачі-приймання робіт по договору №024/12-ТД(С) від 06.03.2012 року, відповідно до якого робота, визначена п. 1.1. даного договору, виконана та відповідає умовам Договору.

Згідно наведеного Акту здачі-приймання робіт вартість робіт складає 45 822,92 грн., загальна сума авансу, перерахована за виконання робіт складає 22 911,46 грн.

20.07.2012 року позивач виставив відповідачу рахунок № 024/12-02 на суму 22 911,46 грн. на здійснення кінцевого розрахунку виконання робіт за Договором, однак відповідач остаточний розрахунок за спірним договором не здійснив.

Позивач звертався до відповідача з листами № 129 від 12.02.2013 року, № 616 від 10.06.2013 року, № 1133 від 30.10.2013 року, які були отримані уповноваженими представниками підприємства відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, однак відповіді на листи відповідач не надав.

У наступному листом № 1228 від 29.11.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 11 про оплату заборгованості та передбачених умовами спірного договору штрафних санкцій, проте дана претензія також залишилася без відповіді.

Також листом № 134 від 05.02.2014 року позивач пропонував відповідачу направити на адресу позивача план-графік погашення заборгованості або повідомити про початок її погашення, однак відповіді відповідач не надав.

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у сумі 22 911,46 грн., що і причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови Договору (п. 2.3. Договору), строк оплати виконаних позивачем робіт на підставі виставленого рахунку є таким, що настав.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 22 911,46 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом п. 5.5. Договору передбачено, що за кожний день прострочення виконання робіт, а також за кожен день прострочення оплати винна сторона сплачує штрафні санкції у розмірі передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України.

За несвоєчасну оплату виконаних робіт позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 06.08.2012 року по 31.08.2014 року у сумі 3 647,97 грн.

Відповідач проти нарахованих позивачем штрафних санкцій заперечує, у запереченнях на позов стверджує, що строк позовної давності для нарахування, зокрема пені, для якої встановлена спеціальна позовна давність в 1 рік, сплив 07.02.2014 року, а також, відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", сплив строк позовної давності і щодо нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції.

Господарський суд не приймає заперечення відповідача про застосування строку позовної давності щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій та втрат від інфляції з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

У той же час, відповідно до вищенаведених положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року, ст. 231 ГК України передбачає лише порядок формування відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а не визначає конкретний розмір такої відповідальності.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29 травня 2013 року: за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За наведеного, господарський суд вбачає за необхідне у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені - відмовити.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на той факт, що строк позовної давності в один рік, згідно ст. 262 ЦК України, встановлений лише для пені, та не може бути застосований до 3% річних та втрат від інфляції, у яких строк позовної давності, відповідно до ст. 257 ЦК України, становить три роки.

Таким чином, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних за несвоєчасну оплату відповідачем виконаних робіт за період з 06.08.2012 року по 31.08.2014 року на суму 22911,46 грн. у сумі 1 423,65 грн.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних судом виявлено арифметичну помилку, тому вимога позивача про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 1 422,89 грн.

Також позивач просить стягнути на свою користь індекс інфляції за період з 06.08.2012 року по 31.08.2014 року на суму 22 911,46 грн. у сумі 2 863,93 грн.

Судом перевірений розрахунок інфляційних втрат та встановлена його правильність, відповідно є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції у сумі 2 863,93 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за виконані роботи. Невиконанням обов'язку щодо оплати виконаних робіт відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість виконаних робіт) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 27 198,28 грн. (основний борг у розмірі 22 911,46 грн., 3% річних у розмірі 1 422,89 грн. та втрати від інфляції у розмірі 2 863,93 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 610,89 грн.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський центр технічного аудиту" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Прохідний тупик, буд. 8, офіс 6, ідентифікаційний код 34704812) основний борг у розмірі 22 911,46 грн., 3% річних у розмірі 1 422,89 грн., втрати від інфляції у розмірі 2 863,93 грн. та судовий збір у розмірі 1 610,89 грн., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 02.12.2014 року.

Суддя О.М. Крижний