Ухвала суду № 41737316, 02.12.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Ковалевича С.П., Шеремет А.М.,

секретаря судового засідання: Ковальчук Л.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" вказує на його незаконність, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційеного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість

Провадження № 22ц-787/2412/2014 Головуючий у суді 1 інстанції: Ємельянова Н.П.

Доповідач : Демянчук С.В.

рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну

скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи позивачу у задоволенні його вимог, місцевий суд керувався Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Колегія суддів погоджуєтьсмя з таким висновком суду першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ROZ0G100000748, згідно якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 12000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних із остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 22 липня 2027 року.

У додатку № 1 до кредитного договору № ROZ0G100000748 від 25 липня 2007 року встановлено обов'язок відповідача проводити погашення кредиту щомісячними платежами в сумі 147 доларів США 01 цент США.

25 липня 2007 року для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ROZ0G100000748 між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,10 кв.м..

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 25 липня 2007 року зареєстрований за № 1685. Цільове призначення предмету іпотеки: жила нерухомість (п. 35.3 договору іпотеки).

Згідно з п. 18.8.1 договору іпотеки банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якшо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

У порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України ОСОБА_1 узяті на себе зобов'язання за договором порушив і згідно з розрахунком заборгованості за договором № ROZ0G100000748 від 25 липня 2007 року утворилась заборгованість, яка станом на 09 квітня 2014 року становить 10625 доларів США 16 центів США, з яких: 9411 доларів США 68 центів США - сума непогашеного кредиту, 635 доларів США 42 центи США - заборгованість по відсотках, 19 доларів США 20 центів США - комісії, 32 долари США 84 центи США - пеня, 21 долар США 06 центи США - штраф (фіксована частина), 504 доларів США 96 центів США - штраф (процентна складова).

Таким чином, доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів право позивача на звернення в суд із даним позовом до відповідача у справі немає.

Частиною 1 ст. 33, ст. 39 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, з 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті ", відповідно до якого протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).

Колегія констатує, що даний закон розповсюджує свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами даного судового спору.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 одержав кредит у розмірі 12000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних із остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 22 липня 2027 року.

25 липня 2007 року для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ROZ0G100000748 між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,10 кв.м.

Укладений із банком договір про іпотечний кредит відповідач у судовому порядку не оспорив, у зв'язку з чим вона відповідно до правил ст. 204 ЦК України є правомірним.

У порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України ОСОБА_1 узяті на себе зобов'язання за договором порушив і згідно з розрахунком позивача станом на 09 квітня 2014 року становить 10625 доларів США 16 центів США.

Доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів право позивача на звернення в суд із даним позовом до відповідача, у справі немає.

Однак, з довідки № 543 від 07 липня 2014 року, виданої Урвенською сільською радою Здолбунівського району Рівненської області, вбачається, що ОСОБА_1 має наступний склад сім'ї: дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; син дружини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка дружини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5. Всі члени сім'ї зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1

Факт реєстрації місця проживання відповідача та членів його сім'ї за вищевказаною адресою стверджується також довідкою № 5619/1442 від 17 липня 2014 року, виданою Здолбунівським РС УДМС України в Рівненській області.

Таким чином, загальна площа предмету іпотеки не перевищує 250 кв. м; це нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника кредиту, який був одержаний ним у банку в іноземній валюті зі строком погашення до 22 липня 2027 року зі сплатою відсотків у порядку та розмірах, що встановлені укладеними ним договорами, в т. ч. про придбання нерухомого майна; іншого житла у відповідача немає.

Враховуючи наведене, у задоволенні вимог позивача про звернення стягнення на вказану житловий будинок слід відмовити саме з підстав, які передбачені Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року, що набрав чинності з 07 червня 2014 року.

Позовні вимоги щодо виселення відповідачів не є предметом апеляційного оскарження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : С.П. Ковалевич

А.М. Шеремет