Ухвала суду № 41736816, 03.10.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3905/14- ц

У Х В А Л А

03 жовтня 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Борисова С.А.,

при секретарі Міронові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне заяву ОСОБА_1 про скасування забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, що є спільною сумісною власністю,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпропетровського районного суд Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, що є спільною сумісною власністю.

03 жовтня 2014 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,1080 га, яка розташована по вул. Пролетарській,буд.43, с.Ракшівка, Дніпропетровський район, що підтверджується Витягом з земельного кадастру про земельну ділянку від 11.07.2014 року №НВ-1201689572, також користування земельною ділянкою та сплату податків за землю також здійснює особисто ОСОБА_4 Разом з ти позивачем не надано до суду належних доказів, які підтверджують перехід права власності на земельну ділянку, площею 0,1080 га, яка розташована по вул. Пролетарській,буд.43, с.Ракшівка, Дніпропетровський район на іншу особу. Також вважає, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем, оскільки позивач не надав доказів та не навів аргументів, які б свідчили про те, що між ним та ОСОБА_1 виник спір з приводу розподілу майна, що може перебувати в спільній власності, та яке відношення він має до встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу в якості відповідача по справі. Накладення арешту на майно порушує право ОСОБА_1 вільно та на свій розсуд розпоряджатися своєю власністю.

Судовм встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2014 року клопотання заява ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, що є спільною сумісною власністю була задоволена та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, а також на земельну ділянку, площею: 10,8 сотки, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, село Ракшівка, вул. Пролетарська, буд. 43-а, яка за договором купівлі-продажу належить ОСОБА_3, а фактично зареєстрована за ОСОБА_1, та заборонити вчиняти будь-які дії щодо їхнього відчуження, передання в заставу, оренду чи обтяження боргом.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Таким чином суд вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 154, 207 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заходи забезпечення позову по цивільній справі №175/3905/14-ц - скасувати.

Скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, а також на земельну ділянку, площею: 10,8 сотки, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, село Ракшівка, вул. Пролетарська, буд. 43-а, яка за договором купівлі-продажу належить ОСОБА_3, а фактично зареєстрована за ОСОБА_1, та заборонити вчиняти будь-які дії щодо їхнього відчуження, передання в заставу, оренду чи обтяження боргом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня її проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.А. Борисов