Вирок № 41736659, 04.12.2014, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 563/479/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

при секретарі Довгалець Н.М.

за участю прокурора Брожика Ю.П.

захисника - адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща кримінальне провадження про вчинення злочину, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014180140000050 від 07.02.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новий Корець Корецького району, зареєстрований: АДРЕСА_1, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2, українець, громадянин України, освіта повна загальна середня, не працює, раніше не судимого,

за ч. 1 ст.121 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 07 лютого 2014 року приблизно о 14 годині в кімнаті кухні будинку домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, який йому належить, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході словесної суперечки, яка переросла у сутичку, з ОСОБА_3, під час якої ОСОБА_3 схопив ОСОБА_2 обома руками за горло та почав душити, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сприймаючи дії ОСОБА_3 як реальну загрозу його здоров'ю, усвідомлюючи значну перевагу у фізичній силі з боку ОСОБА_3, який застосовував до нього фізичне насильство, захищаючись від суспільно небезпечного посягання щодо нього, вдався до заходів захисту, які вважав законними у ситуації, що склалася. Перебуваючи у положенні, що обмежує рухи, відчуваючи брак кисню через стискання шиї руками ОСОБА_3 та відчуваючи біль, з метою звільнення від утримання, схопивши зі столу кухонний ніж, наніс ним удар у верхню частину з внутрішньої сторони правого стегна ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани верхньої третини правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії та вен, м'язів стегна, постгеморагічної анемії II ст., які згідно висновку судово-медичної експертизи №273 від 26.03.2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя. При цьому ОСОБА_2 перевищив межі необхідної оборони, оскільки завдана ОСОБА_3 тяжка шкода явно не відповідала небезпечності посягання щодо ОСОБА_2 та обстановці захисту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину визнав частково, визнаючи повністю вину у спричиненні тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, в чому щиро розкаявся та дав показання про те, що він 07.02.2014 був в себе вдома за місцем проживання, в той день в обід випив приблизно 150 г горілки. О 14 год. він знаходився на кухні в будинку, коли зайшов його зять - ОСОБА_3 та між ними почалася сварка. В ході сварки зять його штовхнув в груди та схопив за горло, почав душити, він почав відбиватися, схопив ніж, який лежав на столі, та вдарив ножем зятя в праву ногу. Після чого зять впав на підлогу, з ноги пішла кров. Потім на кухню забіг ОСОБА_4, викликали швидку допомогу, пізніше приїхали працівники міліції. Все відбулося спонтанно, він не мав наміру наносити удар ножем, не хотів спричинити шкоди потерпілому. На даний час з потерпілим помирилися, проживають разом в одному будинку. Вказав, що зять його душив зі значною силою і він відчував реальну загрозу для свого життя, оскільки горло було передушене і він не мав змоги дихати, тому і наніс удар зятю, однак таких наслідків не хотів.

Крім пізнавальних показів визнання своєї вини самим обвинуваченим в скоєнні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, винність ОСОБА_2 у нанесенні тяжкого тілесного пошкодження доведена також іншими доказами, дослідженими в ході судового засідання.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що 07.02.2014 року в обідню пору він зайшов на кухню в будинку за місцем проживання, там сидів тесть, між ними виникла словесна суперечка, він штовхнув тестя в плече, той піднявся з лавки, де сидів. Після цього він зі значною силою схопив тестя за горло та почав душити, а той схопив зі стола ножа та вдарив ним в праву ногу. Він відчув різкий біль, впав на підлогу, побачив кров та почав втрачати свідомість. Претензій до обвинуваченого він не має, сам спровокував конфлікт, на даний час помирилися, проживають разом в одному будинку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона є дочкою обвинуваченого та дружиною потерпілого. Безпосередньо свідком подій вона не була. 07.02.2014 року після обіду їй зателефонував кум ОСОБА_6 та повідомив, що її чоловік в лікарні, однак загрози для життя немає, вона поїхала додому, побачила на кухні калюжу крові, а потім поїхала в лікарню, так дізналася, що між її батьком та чоловіком виник конфлікт, в результаті якого була бійка, батько чоловіку наніс тілесні ушкодження. Претензій до батька вона не має. Раніше конфліктів між ними не було, на даний час проживають в одному будинку, помирилися, відносини нормальні. При розмові з чоловіком він їй розповів, що батько був п'яний, але він перший штовхнув ОСОБА_2, а потім схопив його за горло, після чого ОСОБА_2 вдарив його ножем.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що безпосередньо свідком події конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не був. Того дня після обіду до нього додому прибіг ОСОБА_4 та повідомив, що ОСОБА_3 погано, чому він не запитував. Він відразу побіг до сусіда ОСОБА_3 побачив його на кухні на підлозі в робочому комбінезоні, з ноги текла кров. Він допомагав зняти комбінезон, в цей час приїхала швидка допомога, працівники надали медичну допомогу, перев'язали рану на нозі та забрали ОСОБА_3 до лікарні. ОСОБА_2 може охарактеризувати як спокійного врівноваженого чоловіка, неконфліктний, доброзичливий.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 07.02.2014 року він перебував в гаражі за місцем проживання. Після обіду до нього підбіг син потерпілого та сказав, що його батько лежить в кухні без свідомості. Він побіг до сусідів, на кухні лежав ОСОБА_3 без свідомості, в калюжі крові. Він викликав швидку допомогу, помагав роздягати потерпілого, щоб зупинити кровотечу. Перед тим разом з ОСОБА_2 в гаражі випили 0.25 л. горілки. ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп'яніння. Відносини в сім'ї у ОСОБА_2 з зятем нормальні, сварок чи скандалів не помічав. Обвинуваченого може охарактеризувати як спокійну врівноважену людину, яка завжди допоможе, не агресивний.

Показання свідків та потерпілого узгоджуються між собою, тому не виникають у суду сумнівів у їх достовірності.

Крім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків, винність обвинуваченого у нанесенні тяжкого тілесного ушкодження підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:

- згідно протоколу огляду місця події від 07.02.2014 року, оглянуто будинковолодіння по АДРЕСА_1, в фото таблицях зафіксовано місце розташування одягу, плями крові, ніж (а.с. 8-17);

- згідно виписки № 49 від 07.02.2014 року КЗ ОЗ «Корецька ЦРЛ», ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с.18);

- згідно висновку експерта № 24 від 17.02.2014, кров ОСОБА_3 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО; кров ОСОБА_2 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютиніном анти - А та анти - В системи АВО (а.с. 62-64);

- згідно висновку експерта № 25 від 04.03.2014, кров ОСОБА_3 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО; кров ОСОБА_2 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютиніном анти - А та анти - В системи АВО. 1) на представленому об'єкті 1 виявлено кров людини. 2) У виявленій крові встановлено антиген В та ізогемаглютинін анти - А системи АВО. Дана кров може походити від особи (осіб) з групою В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО. 3) Походження виявленої крові від потерпілого ОСОБА_3 - не виключається, від ОСОБА_2 - виключається (а.с.74-76);

- згідно висновку експерта № 26 від 06.03.2014, кров ОСОБА_3 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО; кров ОСОБА_2 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютиніном анти - А та анти - В системи АВО. 1) на представленому ножі (об'єкти 1, 2) виявлено кров людини. 2) У виявленій крові встановлено антиген В та ізогемаглютинін анти - А системи АВО. Дана кров може походити від особи (осіб) з групою В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО. 3) Походження виявленої крові від потерпілого ОСОБА_3 - не виключається, від ОСОБА_2 - виключається (а.с.80-82);

- згідно висновку експерта № 31 від 06.03.2014, кров ОСОБА_3 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО; кров ОСОБА_2 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютиніном анти - А та анти - В системи АВО. 1) на представлених об'єктах ( 1-5) виявлено кров людини. 2) У виявленій крові встановлено антиген В та ізогемаглютинін анти - А системи АВО. Дана кров може походити від особи (осіб) з групою В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО. 3) Походження виявленої крові від потерпілого ОСОБА_3 - не виключається, від ОСОБА_2 - виключається (а.с.87-89);

- згідно висновку експерта № 32 від 07.03.2014, кров ОСОБА_3 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО; кров ОСОБА_2 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютиніном анти - А та анти - В системи АВО. 1) на представлених об'єктах (1-3) виявлено кров людини. 2) У виявленій крові (об'єкти 1,2) встановлено антиген Н та ізогемаглютинін анти - А та анти -В, і виявлена кров може походити від особи (осіб) з групою О (І) з ізогемаглютиніном анти - А та анти -В системи АВО. В об'єкті № 3 встановлено антиген В та ізогемаглютинін анти - А системи АВ0. Дана кров може походити від особи (осіб) з групою В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А системи АВО.

3) Походження виявленої крові в об'єктах № 1, 2 від потерпілого ОСОБА_3 - виключається, від ОСОБА_2 - не виключається. В об'єкті № 3 походження виявленої крові від потерпілого ОСОБА_3 - не виключається, від ОСОБА_2 - виключається (а.с.94-98);

- згідно висновку експерта № 273 від 26.03.2014 року, на підставі даних судово-медичної експертизи по медичним документам, ОСОБА_3, відомих обставин справи та у відповідності з постановленими запитаннями: 1. Згідно з наданою медичною картою № 556/58/110 стаціонарного хворого Корецької ЦРЛ, у ОСОБА_3 лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: колото-різаної рани верхньої третини правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії та вени, м'язів стегна, постгеморагічної анемії ІІ ст.

2. Відмічені тілесні ушкодження, згідно п. 2.1.3 п . «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, відносять до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя.

3. 4.5. Тілесні ушкодження, які виявлені на тілі ОСОБА_3, виникли від дії колюче-ріжучого предмета, яким могло бути лезо ножа.

6. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг перебувати в будь-якому положенні.

7. Після отриманого поранення потерпілий міг самостійно пересуватися, говорити, орієнтуватись у просторі.

8. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути 07.02.2014 року. (а.с.112-113);

- згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 02.04.2014 року та ілюстративних таблиць до нього, ОСОБА_2 детально показав механізм конфлікту та нанесення удару ножем,а саме: де та в якому положенні сидів на кухонному дивані, як вхопив його за шию ОСОБА_3, в якому місці на столі лежав ніж, який він взяв та яким наніс удар ОСОБА_3, показав механізм нанесення удару та в якому положенні вони в цей час перебували (а.с.120-124).

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що в с. Новий Корець Корецького району він наніс один удар ножем в стегно ноги ОСОБА_3

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає їх достатніми, достовірними, такими, що узгоджуються між собою, тому рахує доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні злочину.

Разом з тим, досудовим розслідуванням ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 07 лютого 2014 року приблизно о 14 годині в кімнаті кухні будинку домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, який йому належить, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних відносин, в ході словесної суперечки з ОСОБА_3, під час якої ОСОБА_2, взявши зі столу кухонний ніж, наніс ним удар у верхню частину з внутрішньої сторони правого стегна ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани верхньої третини правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії та вен, м'язів стегна, постгеморагічної анемії II ст., які згідно висновку судово-медичної експертизи №273 від 26.03.2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя.

Вказані дії ОСОБА_2, які виразилися у умисному тяжкому тілесному ушкодженні, органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України.

На думку суду, вказана кваліфікація дій обвинуваченого є неправильною та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому дії ОСОБА_2 в частині спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень підлягають перекваліфікації на ст. 124 КК України, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КК України кримінальна відповідальність настає за умисне тяжке тілесне ушкодження.

Згідно ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Відповідно до ч. 3 ст. 36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_2 наніс під час суспільно-небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_3, що підтверджується показаннями в судовому засіданні обвинуваченого та самого потерпілого, який в судовому засіданні показав, що він схопив за шию обвинуваченого обома руками та здавлював шию зі значною силою, показання узгоджуються між собою. Крім того, потерпілий сам підтвердив, що ножове поранення отримав виключно під час сильного здавлювання руками шиї обвинуваченого, який відбивався.

Факт перебування обвинуваченого ОСОБА_2 у положенні з обмеженими рухами та з сильно затиснутою шиєю під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підтверджується показаннями обвинуваченого, потерпілого.

На підтвердження хаотичності удару суд враховує те, що згідно з медичними документами глибина поранення в ногу потерпілого є значною, яка спричинила кровотечу та сильний біль. Крім того, поведінка ОСОБА_2 після нанесення ушкодження, який розкаявся, приймав участь у госпіталізації потерпілого, свідчить про відсутність у ОСОБА_2 умислу на спричинення останнім тілесних ушкоджень.

Таким чином, аналізуючи усі обставини події, враховуючи поведінку потерпілого ОСОБА_3, спрямованість його умислу на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, інтенсивність та характер його дій, що дали підстави ОСОБА_2 захищатись, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, діючи у стані необхідної оборони, однак порушивши вимогу відповідності заподіяної шкоди небезпечності посягання та обстановці захисту, оскільки ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 шкоди, явно більшої, ніж шкода, яка могла бути заподіяна обвинуваченому суспільно небезпечними діями потерпілого, та яка була необхідна для припинення незаконних дій потерпілого щодо нього, тобто ОСОБА_2 перевищив межі необхідної оборони.

Враховуючи викладене вище та конституційний принцип тлумачення сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, суд вважає, що дії ОСОБА_2 в частині заподіяння ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, і саме за вказаною нормою закону дії обвинуваченого судом кваліфікуються як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, за що він підлягає притягненню до кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра. Обвинувачений ОСОБА_2 в скоєному щиро розкаявся, у скоєному зізнався, активно сприяв розкриттю злочину. Вказані обставини суд вважає такими, що пом'якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Захисником обвинуваченого було подано до суду клопотання про застосування судом Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки обвинувачений є пенсіонером.

З 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» та інших законодавчих актів» від 02 червня 2011 року №3465-VI, відповідно до якого Закон України «Про застосування амністії в Україні» викладено в новій редакції.

Згідно з ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону України «Про застосування амністії в Україні», встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

08 квітня 2014 Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VIІ (далі -Закон), який набув чинності 19 квітня 2014 року, тобто після вчинення ОСОБА_2 злочину.

Відповідно до п. «ґ» ст.1 зазначеного Закону, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" «Умови призначення пенсії за віком, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше

15 років.

Таким чином, як було зазначено вище, обвинувачений скоїв злочин невеликої тяжкості, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та на день розгляду кримінального провадження обвинувачений досяг пенсійного віку, тобто судом установлено наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене обвинуваченим діяння, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне, ухваливши обвинувальний вирок, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено, однак підлягають стягненню витрати за проведення експертиз по справі, які підтверджуються відповідними довідками-рахунками.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.124 КК України і призначити йому покарання за ст. 124 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання у виді обмеження волі звільнити на підставі п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08.04.2014 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області (ЗКПО 25574883, р/р 31253272210063, ГУДК МФО 8330171 1001050, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, 33003), судові витрати в сумі:

- 3487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 48 коп. за проведення по справі судово-імунулогічних та дактилоскопічної експертиз.

Речові докази по справі:

- два кухонні ножі та шкарпетки, які були вилучені 07.02.2014 та передані на зберігання ОСОБА_3 - залишити у його розпорядженні;

- одяг, вилучений у ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3;

- одяг, вилучений у ОСОБА_2, а саме комбінезон, штани, штани з ременем, рубашку, кофту, куртку - повернути ОСОБА_2

- ніж з речовиною бурого кольору в спец пакеті № 0979953 - знищити;

- 2 паперові конверти зі змивами речовини бурого кольору - знищити;

- 2 паперові конверти зі зразками крові ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя