Ухвала суду № 41736576, 04.12.2014, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/5333/14-ц

У Х В А Л А

04 грудня 2014 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянувши заяву ПП "ШЕРІФФ" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, --

В С Т А Н О В И В :

Зі змісту направленої позивачем заяви вбачається, що позовні вимоги складаються з вимог як немайнового так і майнового характеру.

Серед заявлених вимог про визнання інформації, заявник також заявив вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень.

Однак, як вбачається з наявної в матеріалах заяви квитанції про сплату судового збору, позивачем було сплачено такий збір лише в розмірі 243,60 гривні.

Відповідно до п. п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, сплачується судовий збір за такими ставками: позовної заяви немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 гривні); позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 5 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати - 1 відсоток ціни позову.

Визначаючи розмір судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди слід ураховувати, що вона оплачується окремо від інших заявлених вимог (абзац 5 ч. 27 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи).

Відтак, загальний розмір необхідного до сплати судового збору, в даному випадку, зважаючи на розмір заявленої до стягнення моральної шкоди, а саме 20 000 гривень, мав би становити 443,60 гривні (243,60 гривні + 200,00 гривень (1% від 20 000 гривень).

Також, відповідно до ст. 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (ст. 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (ст. 278 ЦК) тощо. Такої думки, зокрема, дійшов і Верховний Суд України (ч. 3 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року).

Разом з тим, позивачем заявлено, серед інших, вимоги лише про визнання деякої інформації, що суперечить самій природі та характеру поданої заяви, з огляду на наведені вище способи захисту немайнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ПП ВСУ № 1 від 27.02.2009 року, ст. ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву ПП "ШЕРІФФ" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху надавши строк пять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Розяснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається адресату.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян