Постанова № 41736413, 28.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2014 року 13:23 № 826/14684/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2014 року №0000271530 та №0000281530, від 23.05.2014 року №0000301530, від 06.08.2014 року №0000521530 та №0000531530, від 15.09.2014 року №0000571530, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» (надалі - позивач або ТОВ «Классік-Ассістанс») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.05.2014 року №0000271530 та №0000281530, від 23.05.2014 року №0000301530, від 06.08.2014 року №0000521530 та №0000531530, від 15.09.2014 року №0000571530.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно, оскільки, як стверджує останній, договір про дольову участь у будівництві від 27.07.2004 року №2/2, укладений між позивачем та Гаражно-будівельним кооперативом «Ямський», не є довгостроковою угодою (контрактом) в розумінні положень Податкового кодексу України, а, отже, як вказує представник позивача, ТОВ «Классік-Ассістанс» мало право на віднесення сум податку на додану вартість за вищезазначеним правочином до податкового кредиту.

У судове засідання 28.10.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими порушеннями вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Классік-Ассістанс».

Суд у судовому засіданні 28.10.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка та експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, отримавши пояснення свідків по суті даної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальні позапланової виїзні перевірки ТОВ «Классік-Ассістанс» щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на рахунок платника у банку за січень 2014 року (акт від 24.04.2014 року №2411/26-53-15-01/32377407), за лютий 2014 року (акт від 08.05.2014 року №2590/26-53-15-10/32377407), за квітень 2014 року (акт від 21.07.2014 року №4480/26-53-15-01/32377407), за травень 2014 року (акт від 28.08.2014 року №5476/26-53-15-01/32377407).

За результатами вищезазначених перевірок контролюючим органом зроблені висновки про порушення ТОВ «Классік-Ассістанс» п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, абз. 2 п. 200.5, абз. б п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту, що призвело до завищення суми від'ємного значення за грудень 2013 року і бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку по декларації за січень 2014 року в розмірі 24 486,00 грн. та завищено суму від'ємного значення по декларації за січень 2014 року в розмірі 26 300,00 грн., завищення суми від'ємного значення за січень 2014 року в розмірі 26 300,00 грн. і бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку по декларації за лютий 2014 року на суму ПДВ в розмірі 26 300,00 грн., завищення суми від'ємного значення, за березень 2014 року і бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку по декларації за квітень 2014 року на 48 042,00 грн. та завищено суму від'ємного значення по декларації за квітень 2014 року в розмірі 54 582,00 грн., завищено суму податкового кредиту, що призвело до завищення суми від'ємного значення за квітень 2014 року і бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку по декларації за травень 2014 року на 54 582,00 грн.

У відповідності до змісту вищезазначених актів перевірок позивача вбачається, що підставою для висновків про вказані порушення положень податкового законодавства слугував встановлений контролюючим органом факт формування ТОВ «Классік-Ассістанс» податкового кредиту за операціями на підставі договору №2/2 від 27.07.2004 року та додаткової угоди №6 від 18.08.2006 року, який, за твердженнями ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, є довгостроковою угодою (контрактом), а ТОВ «Классік-Ассістанс» не мало право на віднесення сум податку на додану вартість за вищезазначеним правочином до податкового кредиту без отримання інформації по обліку робіт у капітальному будівництві і актів звірки розрахунків.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

від 14.05.2014 року №0000271530, яким ТОВ «Классік-Ассістанс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25 486,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 12 743,00 грн.;

від 14.05.2014 року №0000281530, яким ТОВ «Классік-Ассістанс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 300,00 грн.;

від 23.05.2014 року №0000301530, яким ТОВ «Классік-Ассістанс» зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26 300,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 13 150,00 грн.;

від 06.08.2014 року №0000521530, яким ТОВ «Классік-Ассістанс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 48 042,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 24 021,00 грн.;

від 06.08.2014 року №0000531530, яким ТОВ «Классік-Ассістанс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54 582,00 грн.;

від 15.09.2014 року №0000571530, яким ТОВ «Классік-Ассістанс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 54 582,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 27 291,00 грн.;

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від прийняті за результатами виявлених порушень з боку ТОВ «Классік-Ассістанс» в звітних (податкових) періодах з грудня 2013 року по квітень 2014 року.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абз. 1 п. 198.2 ст. 198 ПК України).

В свою чергу, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абз. 4 п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пункт 187.9 статті 187 ПК України відповідно закріплює, що датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Отже, визначальним питанням для вирішення справи є правильність висновку контролюючого суб'єкта щодо віднесення Договору про дольову участь у будівництві №2/2 від 27.07.2004 року у редакції Додаткової угоди №6 від 18.08.2006 року до довгострокового договору (контракту).

Аналізуючи визначення довгострокового договору, приведене у п. 187.9. ст. 187 ПК України, суд приходить до висновку, що основними характеристиками такого договору є: сторонами договору виступають замовник (и) та виконавець (ці); за наслідками виконання договору, створюється товар, надаються послуги чи виконуються роботи, які по технологічному циклу не можуть бути створені, надані або виконані менш ніж за рік; договір не передбачає поетапного створення, виконання або надання виконавцем товарів, робіт або послуг.

Перевіряючи відповідність Договору про дольову участь у будівництві №2/2 від 27.07.2004 року у редакції Додаткової угоди №6 від 18.08.2006 року наведеним вище критеріям, яким має відповідати довгостроковий договір, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1.1. Договору сторони (ГБК «Ямський» - Сторона-1 та ТОВ «Классік-Ассістанс» - Сторона-2), на умовах, визначених цим Договором, домовились взяти дольову участь у будівництві багатоповерхового офісно-гаражного комплексу, надалі - Комплекс, за адресою: м. Київ, вул. Сатронаводницька, 2-20 (Старонаводницька балка), на земельній ділянці площею 3,0251 га, яка належить Стороні-1 на праві власності, шляхом здійснення оплати вартості проектування і будівництва частини такого Комплексу, визначеної як об'єкт будівництва згідно п. 1.2. цього Договору.

У п. 1.2. Додаткової угоди №6 передбачено, що об'єктом будівництва по даному Договору визначено - основну (гаражну) будівлю Комплексу - перша черга будівництва, надалі - Об'єкт, що включає: машиномісця у кількості 1583 штуки, а також офісні, адміністративні та торгові приміщення, кафе-бістро, авто мийки, станцію технічного обслуговування, інші допоміжні приміщення, передбачені проектом.

Згідно з п. 1.4. названої угоди, до дольової участі в будівництві, визначеному Договором, також залучаються інші інвестори, які мають укладені зі Стороною-1 договори про дольову участь в будівництві Комплексу. Зміни в складі інвесторів Комплексу та/або часток їх в будівництві без згоди Сторони-2 не допускаються.

Обов'язки Сторін закріплені у пунктах 2.2, 2.3 та 2.4. Додаткової угоди №6.

Так, Сторона-1 зобов'язується, зокрема, здійснювати погодження питань з відповідними органами влади, підприємствами і організаціями та отримувати технічні умови, дозволи, ліцензії і погодження, необхідні для відповідної зміни цільового призначення землі, проектування і будівництва Об'єкту та багатоповерхового гаражного комплексу «під ключ»; сплачувати вартість проектування та будівництва Об'єкту згідно з умовами даного Договору і відповідно до затвердженого графіку фінансування будівництва Об'єкту, який є невід'ємною частиною Договору; здійснювати технічний нагляд за веденням робіт по будівництву Об'єкту, контроль за виконанням підрядником/субпідрядниками необхідних дій з технічної, пожежної безпеки на Об'єкті та підтримання належного санітарного стану будівельного майданчика; забезпечити фінансування всіма інвесторами Об'єкту визначених для них договорами про дольову участь в будівництві та графіком фінансування будівництва сум коштів; за зверненням Сторони-2 для забезпечення контролю за проектуванням і будівництвом, а також використанням коштів, включити уповноважених представників останньої до складу дирекції з будівництва Об'єкту. При цьому, Сторона-2 має право призначити у складі дирекції з будівництва особу - фінансового контролера, що матиме виключне право розпоряджатися всіма грошовими коштами, які надходитимуть для фінансування будівництва Об'єкту, матиме право першого підпису за відповідними банківськими рахунками; передати Стороні-2 або уповноваженій нею особі поточне керівництво з усіх питань, пов'язаних з реалізацією всього проекту будівництва Комплексу. Для забезпечення цього Сторона-2 зобов'язується укласти відповідні договори за формою, погодженою Стороною-2, у тому числі щодо виконання Стороною-2 або уповноваженою нею особою функцій замовника будівництва Об'єкту та всього Комплексу.

Враховуючи наведені вище положення Додаткової угоди №6, суд приходить до висновку, що названа угода не відповідає ознакам довгострокового договору, оскільки замовником будівництва - технологічний цикл якого становить більше 1 року, виступає Сторона - 1 (ГБК «Ямський»), а виконавцем - генпідрядник.

За таких обставин, застосування до договірних відносин, які склались між ГБК «Ямський» та позивачем, у зв'язку з виконанням Договору про дольову участь в будівництві №2/2, положень п. 187.9 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПК України є помилковим.

За загальним правилом, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під час проведення перевірок позивача посадовою особою відповідача не встановлено порушення наведених вище вимог Податкового кодексу України щодо порядку складання та форми податкових накладних, виписаних ГБК «Ямський» у зв'язку з отриманням від ТОВ «Классік-Ассістанс» грошових коштів в якості часткового фінансування будівництва багатоповерхового комплексу по вул. Старонаводницькій, 2-20, а також не досліджено питання щодо можливості віднесення даного договору, з огляду на його зміст та правову природу, до інших видів угод, зокрема, до договорів про спільну діяльність, перерахування грошових коштів на виконання яких передбачає складання податкових накладних та включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, про що, зокрема, зазначено в постанові Вищого адміністративного суду України від 31.01.2013 року №К/9991/68937/12.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ГБК «Ямський» за перевіряємий період, у зв'язку з проведенням ТОВ «Классік-Ассістанс» часткового фінансування будівництва багатоповерхового комплексу по вул. Старонаводницькій, 2-20.

Відповідно до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи наведені вище висновки, до яких прийшов суд за результатами вивчення наявних у матеріалах справи документів щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ГБК «Ямський», суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачем сум бюджетного відшкодування з названого податку, а, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.05.2014 року №0000271530 та №0000281530, від 23.05.2014 року №0000301530, від 06.08.2014 року №0000521530 та №0000531530, від 15.09.2014 року №0000571530 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.05.2014 року №0000271530 та №0000281530, від 23.05.2014 року №0000301530, від 06.08.2014 року №0000521530 та №0000531530, від 15.09.2014 року №0000571530.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» (ідентифікаційний код: 32377407, адреса: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4, кв. 133) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (ідентифікаційний код: 38730029, адреса: 02094, м. Київ, бульв. Верховної Ради, 24-Б).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок