Постанова № 41735639, 04.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 р. № 820/16957/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління Міндоходів у Луганській області в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.2014 року №0005731702 та №0005741702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення, прийняті відповідачем за результатами проведення перевірки слід скасувати, оскільки акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкові повідомлення - рішення, ґрунтується на висновках, які суперечать діючому законодавству України, а виявлені порушення податкового законодавства в діяльності підприємства базуються лише на невірній інтерпретації ДПІ норм законодавства і не мають нічого спільного з реальними обставинами. Вважає, що податкові повідомлення рішення від 31.07.2014 року №0005731702 та №0005741702 є незаконними, та такими, що винесені з явним порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача письмових запереченнях, наданих до суду, проти позову заперечував, зазначивши, що порушення встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляду справи без участі представника відповідача.

Беручи до уваги, що позивач та відповідач в судове засідання не прибули, є належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як фізична особа-підприємець 06.05.2000р. за реєстраційним номером 23830170000009213.

З 01.01.2012 р. по 31.12.2013 року перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку 2 групи.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, податку на додану вартість, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 року.

Результати перевірки оформлені актом №965/12-14-17-02/21-НОМЕР_2 від 13.06.2014 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення: абз.3 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 та абз.5 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 занижено оподатковуваний доход на суму 240418,0 грн. за 2-4 кв. 2013 року, внаслідок чого донарахований податок з доходів за 2013 р. складає 38806,47 грн.; п.1.ст.4, п.п.2.п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме занижено єдиний внесок на суму 57707,45 грн. за 2013 р.; абз. 4 п.п. 293.4 ст.293 та п.299.16 ст.299 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижений єдиний податок на 1 кв.2013 р. на 5956,80 грн. ( у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування).

На підставі висновків акту перевірки №965/12-14-17-02/21-НОМЕР_2 від 13.06.2014 року ДПІ у м. Сєвєродонецьк Головного управління Міндоходів у Луганській області винесено податкові повідомлення - рішення №0005731702 від 31.07.2014 року та №0005741702 від 31.07.2014 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки перевіряючих продукція яка реалізовувалась позивачем має код УКТ ЗЕД НОМЕР_1, та відповідно до п.215.1, п.215.3.4, п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України є підакцизним товаром. На підставі вказаних обставин податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем порушено абз.3 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 та абз.5 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України; п.1.ст.4, п.п.2.п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; абз. 4 п.п. 293.4 ст.293 та п.299.16 ст.299 Податкового кодексу України у зв'язку з чим винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Отже, вказаною нормою права визначено обмеження у видах господарської діяльності, яку можуть здійснювати особи, що перебувають на другій групі спрощеної системи оподаткування.

Згідно наявного у матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1 у графі «Види діяльності» було самостійно обрано та вказано - неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин.

Податковим органом встановлено та позивачем не заперечується, що ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді здійснював господарську діяльність перебуваючи на другій групі спрощеної системи оподаткування та отримував доходи від реалізації продукції.

Судом встановлено, що у період з 2012-2013 рр. в зоні діяльності митного поста «Севєродонецьк» ФОП ОСОБА_1 в режимі «імпорт» були оформлені наступні митні декларації: митна декларація №702180001/2012/003170 від 24.04.2012 року на технічну рідину для RC моделей AUTO; митна декларація №702180001/2012/004098 від 28.05.2012 року на технічну рідину для RC моделей; митна декларація №702180001/2012/001282 від 15.02.2013 року на технічну рідину для RC моделей; митна декларація №702180001/2012/002413 від 19.03.2013 року на технічну рідину для RC моделей; митна декларація №702180001/2012/004006 від 29.04.2013 року на технічну рідину для RC моделей; митна декларація №702180001/2012/010805 від 30.10.2013 року на технічну рідину для RC моделей .

Зазначена продукція (окрім масла ПОД та водного шару дикарбованих кислот) була реалізована ФОП ОСОБА_2 на підставі договорів поставки.

Підпунктом 14.1.145. передбачено, що підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Зі змісту митних декларацій, наявних у матеріалах справи, судом встановлено, що позивачем поставлявся товар, а саме технічна рідина для RC моделей AUTO, до складу якої входять зокрема: нітрометан- 10-23,5%, олива синтетика-11,7%, метанол - від 58-81%.

Вказаній рідині присвоєно код згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та згідно пп. 215.3.4 п. 215.3 ст.215 Податкового кодексу України, а саме 3824 90 98 00.

Згідно п. 215.1 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Так, згідно пп. 215.3.4 п. 215.3 ст.215 Податкового кодексу України податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками, зокрема: біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот.

Позивачем на підтвердження того, що реалізована на адресу ФОП ОСОБА_2. продукція не є підакцизним товаром, було надано до суду висновок експерта №28С від 09.04.2012 року, висновок експерта №159 від 05.04.2013 року, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 23.02.2012 року, копію сертифікату відповідності від 25.11.2011 року.

Так, у вказаних висновках вказано, що згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, на підставі наданих позивачем документів, визначено код продукції, реалізованої позивачем на адресу ФОП ОСОБА_2, а саме технічна рідина для RC моделей - 3824 90 98 00.

Зі змісту висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/13899 від 23.02.2012 р. судом встановлено, що об'єктом експертизи було визначено: технічна рідина для RC моделей, сфера застосування та реалізації об'єкта експертизи: альтернативне паливо для радіокерувальних моделей.

Також, у матеріалах справи наявний лист Луганської митниці Міністерства доходів і зборів України №2326/12-70-03 від 31.10.2014 року, в якому повідомлено про те, що в митних деклараціях на товар «Технічна рідина для RC моделей» в графах 31 зазначено, що товар, являє собою суміш продуктів, до складу яких входять: нітрометан, олива синтетика, метанол, касторова олія. Крім того, зазначено, що під час митного оформлення товару «Масло ПОД» враховуючи складний хімічний склад та з метою однозначного віднесення товару до коду згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до вимог ст.69 Митного кодексу України були проведені експертні дослідження. За результатами досліджень митним органом прийнято Рішення про визначення коду товару від 16.10.2013 №КТ-702180001-0007-2013. Рішенням визначено, що «Масло ПОД» - побічний продукт виробництва адипінової кислоти або капролактаму на стадії окислення циклогексану. Не відноситься до окремих органічних сполук визначеного хімічного складу та нафтопродуктів (дистиляторів, рідких палив та ін.), в т.ч. до залишків переробки нафти або бітумінозних порід. Не відноситься до «біодизелю» та поверхнево-активних речовин та засобів на їх основі».

Митним органом, також, зазначено, при здійсненні митного оформлення товарів «Технічна рідина для RC моделей» та «Масло ПОД» за вказаними митними деклараціями, акцизний податок не нараховувався. Вказані товари хоч і мали однаковий з «біодизелем» код згідно УКТЗЕД, проте мали різні ознаки та характеристики, що вплинули на застосування ставок акцизного податку.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що до повноважень податкового органу не входить обов'язок, щодо перевірки даних визначених іншим державним органом, зокрема визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем доведено факт того, що продукція («Технічна рідина для RC моделей» та «Масло ПОД»), яка поставлялась через митний орган, не підпадає під визначення «акцизний товар».

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що працівниками органу безпідставно зроблено висновок щодо встановлення в діяльності ФОП ОСОБА_1 порушення: абз.3 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 та абз.5 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 занижено оподатковуваний доход на суму 240418,0 грн. за 2-4 кв. 2013 року, внаслідок чого донарахований податок з доходів за 2013 р. складає 38806,47 грн.; п.1.ст.4, п.п.2.п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме занижено єдиний внесок на суму 57707,45 грн. за 2013 р.; абз. 4 п.п. 293.4 ст.293 та п.299.16 ст.299 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижений єдиний податок на 1 кв.2013 р. на 5956,80 грн. ( у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування) та як наслідок не правомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління Міндоходів у Луганській області №0005731702 від 31.07.2014 року, №0005741702 від 31.07.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.