Рішення № 41735047, 21.11.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5305/14-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

21 листопада 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Матіос А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», ОСОБА_2, третя особа - Державне підприємство "Експерт Сервіс Авто" про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» та Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», ОСОБА_2, третя особа - Державне підприємство "Експерт Сервіс Авто" про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 листопада 2013 року у м. Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Шкода Суперб» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 та «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2013 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У результаті даного ДТП було пошкоджено автомобіль позивача. Цивільно-правова відповідальність автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в СТзДВ «Гарантія», в результаті чого у позивача виникло право на відшкодування шкоди, завданої ДТП.

Відповідно до наряду-замовлення № 0000010727 від 31.01.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода Суперб» д.н.з. НОМЕР_1 становить 17 600 грн. 00 коп.

Зазначив, що, починаючи з лютого 2014 року він звертався до страхової компанії з заявами та претензіями щодо виплати страхового відшкодування, однак остання ніяких дій не вчиняла.

Посилаючись на те, що відповідачі у добровільному порядку не виплачують розмір матеріального збитку, просив стягнути з СТзДВ «Гарантія» на свою користь розмір страхового відшкодування в сумі 17 600 грн., пеню в розмірі 577, 18 грн., 3% річних у розмірі 91, 13 грн., моральну шкоду, яку він оцінює в 1 тис. грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2191, 50 грн., стягнути з ОСОБА_2 на свою користь майновий збиток у сумі 1000 грн., а також судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги в частині стягнення з СТзДВ «Гарантія» на користь позивача розміру страхового відшкодування в сумі 16 600 грн. 00 коп., інші вимоги залишив без змін та з викладених підстав просив їх задовольнити.

Представник відповідача СТзДВ "Гарантія", відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, автомобіль «Шкода Суперб» д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу.

04 листопада 2013 року о 11 год. 40 хв. у м. Львові на перетині вул. Промислова-Волинська, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода Суперб» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 12.1, 13.1 ПДР.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СТзДВ «Гарантія», що підтверджується полісом № АС/1588316 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на суму 50 000 грн. зі встановленим розміром франшизи 1000 грн. 00 коп.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2013 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 7).

03 грудня 2013 року позивач звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання страхового випадку (а.с. 4).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до наряду-замовлення № 0000010727 від 31.01.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода Суперб» д.н.з. НОМЕР_1 становить 17 600 грн. (а.с. 10-11).

06 лютого 2014 року позивач самостійно оплатив вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода Суперб» д.н.з. НОМЕР_1 ( а.с. 13).

Статтею 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

ОСОБА_1 з заявою про виплату страхового відшкодування звернувся до СТзДВ "Гарантія" 03 грудня 2013 року (а.с. 8).

У ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо- транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

У порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1

Згідно зі ст. ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує шкоду, заподіяну майну третьої особи.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до суми страхового відшкодування не входить сума франшизи, встановлена договором.

З огляду на те, що на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність її стягнення судовим рішенням відповідно до полісу, а тому стягненню з СТзДВ "Гарантія" на користь позивача підлягає сума матеріальної шкоди у розмірі 16 600 грн., а з ОСОБА_2 сума франшизи у розмірі 1000 грн.

У відповідності до ст. 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (ст. 36.5 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року роз'яснено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи те, що страхова свої зобов'язання не виконала, суд дійшов висновку про те, що позов в частині стягнення з відповідача-1 СТзДВ «Гарантія» на користь позивача 3% річних та інфляційних витрат обґрунтований та підлягає задоволенню.

Позивачем було подано заяву про виплату страхового відшкодування 03 грудня 2013 року, а тому, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, період прострочення повинен вираховуватися, починаючи з 04 березня 2014 року по 07 травня 2014 року.

Розрахунки позивача, відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази, спростовані не були.

Так стягненню з відповідача-1 СТзДВ «Гарантія» на користь позивача підлягає сума 3% річних за період з 04.03.2014 року по 07.05.2014 року у розмірі 88 грн. 68 коп. (16600*3%*65 днів/365= 88,68) та інфляційні витрати за період з 04.03.2014 року по 07.05.2014 року у розмірі 263 грн. 78 коп.

У ч. 1 ст. 1167 ЦК України зазначено, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до роз'яснень у п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У зв'язку з пошкодженням автомобіля, неможливістю його використання за призначенням, ОСОБА_1 зазнав душевних страждань. Враховуючи глибину душевних хвилювань та порушення нормального порядку життя позивача, суд приходить до висновку про те, що у звязку з пошкодженням автомобіля позивача внаслідок винних дій відповідача йому було заподіяно моральну шкоду у розмірі 1 000 грн., яка підлягає стягненню з СТзДВ "Гарантія", як це передбачено ст. 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачено, що витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, компенсуються іншою стороною у сумі, що не перевищує 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Згідно роз'яснень у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Проте, позивачем не надано належних доказів підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу та розрахунку таких витрат.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України стягненню з СТзДВ "Гарантія" на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по оплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 525, 526, 990, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 9, 12, 22, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57, 58 - 60, 79, 84, 88, 213, 214, 215, 218, 224, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (код ЄДРПОУ 21130899) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) суму страхового відшкодування у розмірі 16 600 грн. (шістнадцять тисяч шістсот гривень) 00 коп., пеню у розмірі 263 грн. 78 коп., 3 відсотки річних у розмірі 88 грн. 68 коп., моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) кошти у розмір 1 000 грн. (одна тисяча гривень) 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна