Рішення № 41733423, 03.12.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/1300/14-ц Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.

Категорія 50 Доповідач Трояновська Г. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М.

при секретарі Ковальській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом. В обґрунтування вимог зазначала, що від шлюбу з ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого відповідач сплачує аліменти згідно рішення суду від 06.04.2011 року в твердій грошовій сумі 285грн. щомісячно. Оскільки відповідач не надає повноцінної матеріальної допомоги на утримання дитини, сама вона не працює, так як має інвалідність, їй важко утримувати дитину, просила збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 550 грн. щомісячно.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено, вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Вказує, що судом не враховано того, що відповідач не надав жодних доказів про свою непрацездатність, що змінився його сімейний стан чи погіршився стан його здоров»я, інші докази на підтвердження того, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у більшому розмірі. Зазначає, що при винесенні рішення судом не враховано її стан здоров»я , а також те, що на даний час вона має групу інвалідності, не працює, не має можливості сама утримувати дитину, так як розмір її пенсії є незначним.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що з часу постановлення рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 285 грн. стались зміни матеріального або сімейного стану сторін, погіршилось або поліпшилось здоров»я когось з них, які б давали підстави для збільшення розміру аліментів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про народження позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5/.

Рішенням Ружинського районного суду від 06.04.2011 року зобов"язано ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 285 грн. щомісячно /а.с.24/.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

З роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вбачається, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Отже, зміна розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, можлива за наявності певних підстав.

Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У матеріалах справи міститься пенсійне посвідчення та довідка управління Пенсійного Фонду України в Ружинському районі, якими підтверджується, що ОСОБА_1 з 1 квітня 2014 року встановлено ІІІ групу інвалідності від загального захворювання та нараховано пенсію у розмірі 949грн. в місяць /а.с.6,7/.

Встановлення групи інвалідності позивачці однозначно підтверджує погіршення стану її здоров"я, що зумовлює необхідність додаткових витрат на лікування.

З пояснень ОСОБА_1 як в суді першої так і апеляційної інстанції вбачається, що вона не працює через стан свого здоров"я.

Доказів про те, що змінилось матеріальне становище чи стан здоров"я відповідача матеріали справи не містять.

Заперечення ОСОБА_2 щодо задоволення позову ґрунтуються на необхідності утримання двох малолітніх дітей від іншої жінки та її вагітністю /а.с.50/. Проте, із свідоцтв про народження дітей, доданих до його заперечень на апеляційну скаргу, довідки Прислуцької сільської ради від 15.10.2014 року №3881 /а.с.53/ вбачається, що відповідач не є батьком цих дітей, а вагітність ОСОБА_4, з якою фактично проживає відповідач, що підтверджується довідкою Прислуцької сільської ради від 15.10.2014 року №3878 /а.с.51/, нічим не підтверджена.

Із змісту довідки Прислуцької сільської ради від 15.10.2014 року №3880 вбачається, що відповідач не працює з 9 лютого 2009 року згідно записів в трудовій книжці /а.с.52/. Однак вказана довідка не свідчить про те, що відповідач взагалі ніде не працює. Доказів про те, що він не працює за станом здоров"я матеріали справи не містять.

Таким чином доказів про погіршення матеріального стану чи стану здоров"я відповідача матеріали справи не містять. Оскільки відповідач фактично проживає з іншою жінкою, з якою не перебуває у зареєстрованому шлюбі, інших дітей не має, а тому колегія суддів вважає, що не змінився й його сімейний стан в контексті положень ч.1 ст.192 СК України.

Натомість встановлення групи інвалідності позивачці є беззаперечним фактом погіршення стану її здоров"я, а відтак є всі підстави для застосування ч.1 ст.192 СК України та збільшення розміру аліментів.

Ураховуючи, що відповідно до ст.7 Закону України „Про Державний бюджет на 2014 рік" прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 1286 грн., виходячи з рівності прав і обов"язків батьків щодо дитини, матеріального становища відповідача та змісту позовних вимог, колегія суддів збільшує розмір стягнутих аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 285грн. до 500 грн. щомісячно.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили /п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"/. Оскільки рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, то стягнення аліментів у розмірі 500грн. необхідно проводити з 3 грудня 2014 року.

З огляду на наведене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Збільшити розмір стягнутих аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 285грн. до 500 грн. щомісячно, починаючи з 3 грудня 2014 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді