Ухвала суду № 41733410, 03.12.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/2292/13-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.

Категорія 30 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицькій Т.М.

при секретарі Ковальській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Радомишльської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування вимог зазначав, що рішенням Радомишльської міської ради 27 сесії 5 скликання від 26.02.2010 року за №33 йому було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтованою площею 0,10 га по АДРЕСА_1. Після виготовлення ним технічної документації, стало відомо, що внаслідок допущеної помилки Радомишльською міською радою щодо адреси розташування земельної ділянки, земельна ділянка по вул. Бурби йому не може бути виділена, оскільки уже була в приватній власності іншої особи. Зазначене випливає з рішення 29 сесії 5 скликання Радомишльської міської ради від 23.07.2010 року №88. Вказує, що на виготовлення технічної документації ним було витрачено багато зусиль та значні кошти. З урахуванням викладеного просив стягнути з Радомишльської міської ради матеріальну шкоду в розмірі 3224,73 грн. (3121,74грн.+102,99грн.) та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та направлення справи для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала постановлена без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи та без надання йому можливості довести ті обставини, які суд вважав встановленими. Зазначає, що дійсно розглядався спір між двома сторонами: між двома позивачами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та двома відповідачами - головою комісії з питань врегулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва та архітектури Радомишльської міської ради Яковишен В.А. та Радомишльською міською радою, однак це був спір з інших підстав та був інший предмет позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Змістом п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті самі позовні вимоги, з тих самих підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Голови комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, будівництва та архітектури Радомишльської міської ради Яковишен В.А., Радомишльської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_1, зокрема, обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що ним витрачено грошові кошти на виготовлення проекту із землеустрою щодо виділення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 3121,74грн. та в сумі 102,99грн. за рішенням 27 сесії Радомишльської міської ради від 26.02.2010 року за №33. Мотивуючи наявністю технічної помилки, вказане рішення було змінено рішенням 29 сесії 5 скликання Радомишльської міської ради від 23.07.2010 року і визначено для надання дозволу на виготовлення проектів з вулиці Бурби на вулицю Щорса в м. Радомишлі. У зв"язку з наведеним ОСОБА_1 просив стягнути матеріальну шкоду в розмірі 3 227,73грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000грн.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 22 серпня 2012 року та додатковим рішенням цього ж суду від 24 вересня 2012 року стягнуто з Радомишльської міської ради на користь ОСОБА_1 3227,73грн. на відшкодування майнової шкоди - витрат, сплачених землевпорядній організації за виготовлення проекту землеустрою по вул. Бурби та 500грн. - на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2012 року рішення Радомишльського районного суду від 22 серпня 2012 року та додаткове рішення цього ж суду від 24 вересня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження за їх касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2012 року.

Відтак, рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2012 року, в тому числі, за вимогами ОСОБА_1 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, у справі, де був стороною він та Радомишльська міська рада набрало законної сили.

Із змісту позовної заяви про стягнення матеріальної і моральної шкоди, поданої ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради у грудні 2013 року вбачаються ті ж підстави і той же предмет позову, позов стосується тих самих сторін ( ОСОБА_1 та Радомишльської міської ради).

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про закриття провадження у справі.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що спір, за яким відмовлено у задоволенні позову рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2012 року стосувався інших підстав, іншого предмету та інших сторін, є безпідставними, оскільки змістом позовної заяви ОСОБА_1 від 28 березня 2012 року підтверджується, що саме його вимоги до Радомишльської міської ради стосувалися тих самих підстав та того ж предмету спору як і в позові від 27.12.2013 року.

З огляду на наведене підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді