Постанова № 41732484, 01.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" квітня 2014 р.

справа № 2а-16448/09

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Фастовській М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 р. у справі № 2а-16448/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс"

до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0000612340/2 від 10.11.2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємств у сумі 15646,13 грн., основного платежу та у сумі 7823,06 грн. штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0000602340/2 від 10.11.2009 року;

- податкове повідомлення рішення Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0013971740/2 від 10.11.2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податку з доходів найманих працівників у сумі 4263,92 грн. основного платежу та у сумі 8527,84 грн. штрафної санкції.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької міжрайонної Державної податкової інспекції від 10.11.2009 року №0000612340/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємств у сумі 15646,13 грн. основного платежу та штрафних санкції у сумі 7823,06 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької міжрайонної Державної податкової інспекції від 10.11.2009 року №0000602340/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у сумі 12516,90 грн. основного платежу та штрафних санкції у сумі 6258,45 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Повідомлений належним чином про місце, дату і час судового засідання, представник відповідача не з’явився до суду, що не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Криворізькою міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області в період з 23.03.2009 року по 06.05.2009 року проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року.

За наслідками проведення перевірки складено Акт про результати виїзної планової перевірки № 000571/23-30169090 від 14.05.2009 р.

На підставі вказаного акту Криворізькою МДПІ Дніпропетровської області складено податкові повідомлення-рішення:

- № 0005841740/0 від 27.05.2009 року (за податком з доходів найманих працівників у сумі - 23823,09 грн., у тому числі за основним платежем - 7941,03 грн. та штрафними санкціями - 15882,06 грн.);

- № 0000302340/0 від 27.05.2009 року (за податком на додану вартість у сумі - 210768 грн., у тому числі за основним платежем - 140512 грн. та штрафними санкціями - 70256 грн.);

- № 0000312340/0 від 27.05.2009 року (за податком на прибуток приватних підприємств у сумі 335517 грн., у тому числі за основним платежем - 223678 грн. та штрафними санкціями - 111839 грн.).

За результатами адміністративного оскарження Криворізькою МДПІ Дніпропетровської області складено нові податкові повідомлення-рішення від 10.08.2009 року за №0000312340/1, №0000302340/1 та №0009361740/1.

В ході розгляду повторної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" ДПА у Дніпропетровській області призначено у відповідності до пункту 4 частими 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Парк Плюс" (лист ДПА у Дніпропетровській області від 17.09.09 №24923/10/25-008) з метою дослідження, з урахуванням аргументів наведених у скаргах товариства, наявності порушень викладених у акті планової виїзної перевірки від 14.05.09 №000571/23-30169090. По наслідках проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Парк Плюс" Криворізькою МДПІ складено додатковий акт від 23.10.09 року №001266/23-30169090.

У акті перевірки ТОВ "Парк Плюс" від 23.10.09 року №001266/23-30169090 зазначено, що проведеною позаплановою перевіркою встановлено порушення товариством:

- пункту 1.32 ст.1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 15646,13 грн.;

- підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 35000,00 грн.;

- підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого товариством завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 39030,29 грн.;

- абз. "е" підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 2013,70грн.

10 листопада 2009 року відповідачем складено податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження в цій справі, а саме:

- № 0000602340/2 (за податком на додану вартість у сумі 58545,44 грн., в тому числі за основним платежем - 39030,29 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19515,15 грн.),

- № 0000612340/2 (за податком на прибуток в сумі 75969,19 грн., в тому числі за основним платежем - 50646,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25323,06 грн.), що оскаржується в частині основного платежу 25 646,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями- 7 823,06 грн.;

- № 0013971740/2 (за податком з доходів найманих працівників в сумі 18110,58 грн., в тому числі за основним платежем - 6036,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12073,72 грн.).

Перевіркою було встановлено, що валовий доход ТОВ "Парк плюс" складався в більшості від доходу, отриманого від інших підприємств в результаті надання їм в оренду цілісного майнового комплексу, основних засобів, надання комплексу послуг по придбанню і збуту продукції інших підприємств.

Стосовно податкових повідомлень-рішень № 0000602340/2 та № 0000612340/2 від 10.11.2009 року. Суть порушень зводилась, за висновками акта перевірки, до того, що позивач залучав послуги сторонніх організацій, які не приймають участь в господарській діяльності підприємства для надання послуг, з поточного утримання під’їзної колії довжиною 0.1 км. та одного стрілочного переводу з причини відсутності їх зв’язку з господарської діяльності підприємства та надання цих об’єктів у користування іншій особі. Також, податковий орган вважав, що не включення зазначених витрат до складу орендної плати, витрат на поліпшення основних фондів та вартості основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань, не надає права на включення податку на додану вартість в сумі 25 513, 39 грн. до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності зазначених податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Між позивачем та ДП "Придніпровська залізниця" укладено договір на поточне утримання під’їзної колії від 22.11.2005 року № Пр/Пд-05232/Т4-11/ню4521дч (а.с. 149 т.1). Укладання цього договору надає можливість здавати в оренду тупик № 15, який є власністю позивача, оскільки без утримання під’їзної колії та одного стрілочного переводу неможливе за цільовим призначенням використовувати належний позивачу тупик.

Позивачем укладено договір оренди №50 від 01.07.2006 р. із ПП "Вібур", пунктом 5.3 якого визначено складові орендної плати, до якої не включаються витрати по утриманню під’їзної колії та одного стрілочного переводу. Отже, підстав для включення цих витрат до орендної плати немає. Разом з тим, з наведеного вбачається, що оплата позивачем утримання під’їзної колії ДП "Придніпровська залізниця" цілком відповідає діловій меті та відноситься до витрат, пов’язаних із господарською діяльністю підприємства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ґрунтуються на положеннях пункту 5.1 ст.5, пп 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо протиправності податкових повідомлень-рішень № 0000602340/2 та № 0000612340/2 від 10.11.2009 року, а саме: податкового повідомлення-рішення №0000612340/2 від 10.11.2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємств у сумі 15646,13 грн. основного платежу та у сумі 7823,06 грн. штрафної санкції та податкового повідомлення-рішення №0000602340/2 від 10.11.2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у сумі 12516,90 грн. основного платежу та у сумі 6258,45 грн. штрафних санкцій.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000602340/2 від 10.11.2009 року в інший частині, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на те, що оплата послуг з обслуговування та поліпшення основних фондів, переданих у оренду ТОВ "Вібур", що надавались ТОВ "Весташляхбуд" (улаштування асфальтобетонного покриття на об'єкті "Критий склад з навісом", розташованого за адресою: Криворізький район, с. Вільне, станція Червоний шахтар, Майданчик, 1), ТОВ "Спецелектроремонт" (роботи по капітальному ремонту електрообладнання), ТОВ "Промтехдіагностика" (часткове технічне посвідчення з електровимірювальними роботами козлових кранів, технічне діагностування та оформлення технічного паспорту кран-балки опорної та технічне діагностування кранів козлових), ПП "Інвесткомплект" (поточний ремонт підкранової колії підприємства, капітальний ремонт залізничної колії підприємства та відновлення тупикового упору) не перевиставлялась (не включалось до розрахунку орендної плати) ТОВ "Вібур".

При цьому, вартість зазначених послуг не включалась товариством до складу валових витрат - не відображалась товариством у рядку 04.10 "витрати на поліпшення основних фондів" декларацій з податку на прибуток підприємства, не включалась до вартості основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань, а податок на додану вартість у загальній сумі 26513,39 грн. включено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Таким чином, суми витрачені по обслуговуванню та поліпшенню основних фондів, переданих у оренду ТОВ "Вібур" не є такими, що використані в господарській діяльності, а тому сума ПДВ в розмірі 26513,39 грн. безпідставно включена до складу податкового кредиту перевіряємого періоду. Отже, суд дійшов висновку про правомірність нарахування податку в цій сумі та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 256,69 грн., тому в цій частині вимог щодо податкового повідомлення №0000602340/2 від 10.11.2009 року суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів не погоджується з такою правовою оцінкою виходячи з наступного.

Згідно з пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що застосовується до спірних правовідносин, податковий кредит складається із сум податків, сплачених платником податку у зв'язку із придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Отже, право на віднесення до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ обумовлюється подальшим використанням придбаних послуг в оподатковуваних операціях, а не віднесенням витрат до складу валових тощо. Податковим органом та судом першої інстанції не наведено, яку норму податкового законодавства порушено позивачем, яким пов’язано включення зазначених витрат до складу витрат на поліпшення основних фондів та вартості основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань та формування податкового кредиту.

При цьому момент, коли здійснюється використання придбаних робіт, не впливає на момент включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту. Право на податковий кредит згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" виникає на дату, коли сталася перша з подій: списання коштів на оплату або отримання податкової накладної. Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи придбані послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях протягом звітного податкового періоду. Отже, незалежно від того, в якому податковому періоді платник податку збільшив балансову вартість основних фондів на вартість їх ремонту чи включив витрати до валових витрат, сума ПДВ включається до податкового кредиту у періоді, коли сталася перша з подій, що надає право на формування податкового кредиту.

Враховуючи безпосередній зв'язок витрат на роботи і послуги, виконані TOB "Весташляхбуд", TOB "Спецелектроремонт", ПП "Інвесткомплект", TOB "ПромТехДіагностика", із господарською діяльністю TOB "Парк Плюс" по здаванню майна в

оренду, податок на додану вартість, сплачений у складі вартості цих робіт і послуг, було правомірно включено до податкового кредиту позивача у тому періоді, коли реально сталася оплата та одержання робіт/послуг.

Отже, за висновком колегії суддів, податкове повідомлення-рішення №0000602340/2 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою суду залишено в силі податкове повідомлення-рішення №0013971740/2 від 10.11.2009 р. в частині нарахування податку з доходів найманих працівників (4 263,92 грн.) та штрафної санкції (8 527,84 грн.) з тих підстав, що у перевіреному періоді з працівників TOB "Парк Плюс" було утримано податок з доходів у вигляді заробітної плати із застосуванням соціальної пільги, в той час як ці працівники були зареєстровані та отримували дохід як приватні підприємці.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилковості такого висновку суду, виходячи з наступного.

Суд посилається в постанові на положення пп. 6.3.5 п. 6.3. ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон №889), згідно якого працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком. Таким чином, законодавець визначає дві обставини, за яких податковий агент несе відповідальність за неправомірне застосування пільги: пов'язаність осіб платника та агента або встановлений факт змови платника та агента.

В ході судового розгляду справи позивач визнав, що троє осіб, яким було застосовано податкову соціальну пільгу є пов'язаними особами та в цій частині (1 772,94 грн. податку і 3 545,88 грн. санкції) податкове рішення не оскаржував.

В частині визнання правомірним нарахування позивачу до сплати сум податку з доходів всіх інших осіб та штрафної санкції відповідачем не доведено наявність встановлених законом підстав відповідальності працедавця, тому суд дійшов помилкового висновку про правомірність податкового повідомлення рішення.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, якою відмовлено у позові, що є підставою для скасування постанови суду в цій частині з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

В решті постанова суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 р. у справі № 2а-16448/09 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 0000602340/2 від 10.11.2009 року та № 0013971740/2 від 10.11.2009 року в частині визначення суми податкового зобов’язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 4 263,92 грн. основного платежу та у сумі 8 527,84 грн. штрафної санкції.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун