Рішення № 41732378, 01.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р.Справа № 922/2955/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада-Сіті", м. Харків про та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до про розірвання договору, зобов'язання повернути земельну ділянку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова технічна компанія" 1) Харківської міської ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада - Сіті" визнання права користування земельною ділянкою за участю представників сторін:

прокурора - Зливки К.О. службове посвідчення №013773 від 06.12.12 р.;

позивача - Щолокової Н.О. довіреність №08-11/5888/2-13 від 30.12.2013 р.;

третьої особи (Основ'янської об'єднаної податкової інспекції м. Харкова) - Пекареніна А.А. довіреність №2782/9/20-38-10-15 від 24.12.13 р.;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (ТОВ "Промислова технічна компанія") - не з'явився;

відповідача - Єлісеєва М.І. довіреність б/н від 10.09.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області із позовної заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада - Сіті", щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2012 р., який укладений між позивачем та відповідачем та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, загальною площею 6,1526 га, по вул. Лисаветинській, в районі Левада в місті Харкові, привівши ії в придатний для подальшого використання стан. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ст.ст. 31, 32 , 34 Закону України "Про оренду землі", та п. 39 договору оренди, яким передбачено розірвання договору в односторонньому порядку у зв'язку із несплатою орендарем орендної плати більш ніж 3 місяці, а саме на те, що відповідач не сплачував орендну плату протягом року, та орендар має заборгованість по орендній платі у розмірі 1136017,29 грн. Заборгованість відповідача підтверджується карткою особового рахунку наданого Основ'янською ОДПІ м. Харкова та постановами Харківського окружного адміністративного суду про стягнення податкового боргу з відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 липня 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено ії до розгляду у судовому засіданні на "18" серпня 2014 року о 11:00. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Основ'янську Об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

У судовому засіданні 18 серпня 2014 року оголошувалась перерва до 15 вересня 2014 року о 12:00.

15 вересня 2014 року до господарського суду Харківської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова технічна компанія" до відповідачів: 1) Харківської міської ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада - Сіті" про визнання права користування земельною ділянкою, в якій третя особа просить визнати за ним право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310138800:03:011::0152), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, районі Левада, загальною площею 6,1529 га.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 вересня 2014 року прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова технічна компанія" до відповідачів: 1) Харківської міської ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада - Сіті" про визнання права користування земельною ділянкою. Розгляд справи відкладено на "08" жовтня 2014 р. о 10:00.

Представник відповідача надав через канцелярію господарського суду Харківської області 07 листопада 2014 року клопотання про відкладення розгляду справи про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 листопада 2014 року, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи задоволено та продовжено строк розгляду справи до 01 грудня 2014 року. Розгляд справи відкладено на "01" грудня 2014 р. о 11:00.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити, у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору просив відмовити.

Присутній представник позивача у судовому засіданні проти позову заявленого прокуратурою заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що 28.08.14 р. надав до суду заперечення по справі за вх.№29693, в яких зазначив, що договір оренди від 26.06.12 р. був укладений між позивачем та відповідачем. Порушення п. 39 договору, сплата орендної плати, є правом для звернення до суду позивача, а не обов'язком, тому позивач не підтримує позов прокуратури про розірвання вищевказаного договору оренди та повернення земельної ділянки та просить у задоволенні позову відмовити. Проти позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про визнання за ТОВ "Промислово - технічна компанія" право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада - позивач заперечує та просить у задоволенні даного позову відмовити, про що надав до суду 03.10.14 р. заперечення по справі за вх.№34602. В запереченнях по справі позивач просив у задоволенні позову відмовити, посилався на ст.ст. 83, 90, 93, 116 ЗК України, та ч.1 та ч.5 Закону України "Про оренду землі", а саме орендарем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада є відповідач згідно договору оренди укладеного між позивачем та відповідачем 22.06.12 р., який й набуває право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством України та договором оренди землі.

Присутній представник третьої особи (Основ'янської об'єднаної податкової інспекції м. Харкова) у судовому засіданні позовні вимоги заявлені прокуратурою Червонозаводського району підтримував та просив позов задовольнити. Надав до суду 10.09.14 р. письмові пояснення за вх.№31188, в яких повідомив суд проте, що ТОВ "Левада Сіті" в квітні 2014 р. було подано уточнюючий звіт згідно податкового розрахунку земельного податку №9017430464 від 02.04.14 р., щомісячно підприємству нараховується сума до сплати в розмірі 69,9 тис. грн.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову прокуратури заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що надав до суду 10.09.14 р. відзив на позов за вх.№31190, в якому зазначив, що звернення прокуратури Червонозаводського району із позовом про розірвання договору оренди не відповідає ст. 2 ГПК України, не заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем, яка виникла у відповідача внаслідок складної ситуації, яка виникла в Україні та дані складнощі мають тимчасовий характер.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (ТОВ "Промислова технічна компанія") у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкладення розгляду справи від 12.11.14 р. повноважному представнику третьої особи 18 листопада 2014 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позов пред'явлено прокуратурою Червонозаводського району м. Харкова за результатами перевірки, проведеної в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності Основ'янської ОДПІ міста Харкова ГУ Міндоходів України в Харківській області. В ході перевірки встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада, яка складала 974 535, 52 грн.

Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача на підставі договорів оренди, зареєстрованих 19.04.2012 р. за №631010004000552 та 17.03.2014 р. за №5059206.

Рішенням 6 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.04.2011р. №219/11 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об'єктів", з урахуванням рішення 7 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 18.05.2011р. № 288/11 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" відповідачу надано в строкове платне користування до 31.12.2013р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада, загальною площею 12,8147 га для будівництва громадсько-торговельного комплексу з житловою забудовою "Левада-Сіті", з виділенням черг будівництва (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації).

26.03.2012р. на підставі зазначеного рішення між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Харкові в державному реєстрі земель 19.04.2012 № 631010004000552.

20.04.2012р. на підставі акту приймання-передачі відповідачу передано зазначену земельну ділянку в оренду.

10.04.2013 р. на підставі рішення 16 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.06.2012 № 748/12 "Про надання земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об'єктів" та за взаємною згодою сторін договір оренди земельної ділянки № 631010004000552 від 19.04.2012р., було розірвано, про що укладено між сторонами відповідну угоду.

За умовами п. 4 вищезазначеної угоди від 10.04.2013р. передача відповідачем земельної ділянки Харківській міській раді здійснюється без укладення акта приймання-передачі.

Згідно п. 6 угоди від 10.04.2013р. договір оренди земельної ділянки № 631010004000552 від 19.04.2012р. втрачає чинність з дня державної реєстрації нового договору оренди землі, відповідно до п. 13.3 рішення 16 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.06.2012 №748/12.

Рішенням 16 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.06.2012р. №748/12 відповідачу надано строком до 31.12.2014р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) в оренду земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада загальною площею 6,1529 га для будівництва громадсько-торговельного комплексу (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації).

07.11.2012р. на підставі зазначеного рішення між Харківською міською радою (орендодавцем) та ТОВ "ЛЕВАДА-СІТІ" (орендарем) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 17.03.2014р. № 5059206, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану за адресою м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада.

25.03.2014р. на підставі акту приймання-передачі ТОВ "ЛЕВАДА-СІТІ" передано зазначену земельну ділянку в оренду, площа якої фактично охоплюється попереднім договором № 631010004000552 від 19.04.2012р.

Договір укладено строком до 31.12.2014р. Розмір орендної плати відповідно до договору становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 845002,38 грн.

П.9 договору оренди землі від 07.11.2012р. передбачає щомісячне внесення орендарем орендної плати у грошовій формі за користування земельною ділянкою.

Відповідачем 29.01.2013р., 17.02.2014р., 02.04.2014р. до Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області, у т.ч. засобами електронного зв'язку, подано відповідні податкові декларації з плати за землю, згідно яких самостійно розраховано та узгодженого розмір орендної плати за орендовану земельну ділянку.

Відповідач договірні умови належним чином не виконує, орендну плату за користування земельною ділянкою, яка знаходилась як у користуванні за договором оренди №631010004000552 від 19.04.2012 так і за діючим договором від 17.03.2014 №5059206 упродовж 2013-2014 років не сплачує, у зв'язку з чим відповідно до картки особового рахунку товариства заборгованість з орендної плати за землю станом на 08.09.2014 складає 1 136 017, 29 грн.

Наявність у відповідача заборгованості підтверджується постановами Харківського окружного адміністративного суду: від 02.04.14 р. у справі №820/3968/14; від 09.06.14 р. у справі №820/10880/14 про стягнення з відповідача податкового боргу.

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова, наполягаючи на розірванні договору оренди землі, який укладений між позивачем та відповідачем 07.11.12 р., посилається на п.39 договору оренди землі від 07.11.2012 року, за яким однією із можливих умов одностороннього розірвання договору є несплата розміру орендної плати більш, ніж три місяця.

Згідно з ст. 32 закону України "Про оренду землі", визначає однією із можливих підстав дострокового розірвання договору оренди невиконання сторонами обов'язків, визначених законом або договором, зокрема, несплату орендної плати.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно п. 2.20 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 1 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно договору оренди землі від 07.11.2012 року сторонами є ТОВ "ЛЕВАДА-СІТІ" (орендар) та Харківська міська рада (орендодавець).

Таким чином, оскільки стороною спірного договору є саме Харківська міська рада, то розірвання такого договору можливе лише на її вимогу. До того ж розірвання договору на такій підставі є правом, а не обов'язком орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено представником позивача, який був у судових засіданнях позивач - Харківська міська рада не підтримує позовних вимог прокурора Червонозаводського району м. Харкова з огляду на те, що вимога прокурора щодо розірвання договору оренди землі порушує загальні засади права власності та засади укладення/припинення договорів. Крім того, представник позивача у судовому засіданні та письмових поясненнях зазначав, що розірвання договору оренди землі від 07.11.2012 року, який укладений між ТОВ "ЛЕВАДА-СІТІ" та Харківської міської ради завдасть значної шкоди Харківській міській раді в частині втрачання бюджетних коштів, оскільки підготовка та проведення земельних торгів, укладення договору оренди із новим орендарем потребуватимуть достатньо тривалого періоду часу, у який кошти у вигляді плати за користування земельною ділянкою до бюджету не надійдуть.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, передбачено, що акти міських рад та їх виконавчих комітетів, що прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є власністю територіальної громади.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України всі землі в межах відповідних населених пунктів є комунальною власністю.

Таким чином, земельна ділянка, що розташована за адресою м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада, яка передана в оренду відповідачу є власністю територіальної громади міста Харкова.

Відповідно до ст.12 Цивільного Кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 Цивільного Кодексу України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Враховуючи вищенаведене на те, що земельна ділянка, передана в оренду відповідачу перебуває в комунальній власності, позивач проти позову заперечує, оскільки розірвання договору нанесе значних матеріальних збитків територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, суд вважає у позові прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2012 р. відмовити.

Щодо позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про визнання права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310138800:03:011:0152) що знаходиться за адресою м. Харків вул. Лисаветинська, район Левада, загальною площею 6, 1529 га, суд вважає зазначити наступне.

У позові третя особа зазначає, що 01.07.2014р. між ТОВ "Промислова технічна компанія" та ТОВ "Левада-Сіті" укладено договір про спільну діяльність.

Відповідно до п.п. 1.1. договору про спільну діяльність сторони зобов'язалися шляхом об'єднання вкладів спільно діяти без створення юридичної особі для досягнення визначеної цим договором мети.

Третя особа посилаючись на ст.ст. 1133, 1134 ЦК України вважає, що земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:03:011:0152) що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Лисаветинська, район Левада, загальною площею 6,1529 га, що належать ТОВ "Левада-Сіті" на право користування згідно з договором оренди землі від 07.11.2012 р. та вважає вказану земельну ділянку спірним майном ТОВ "Левада-Сіті" та ТОВ "ПТК", як учасник спільної діяльності.

Згідно з п. 34 Ч.1 ст. 26 та ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питання щодо регулювання засіданнях міської ради, яка в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог статті 90 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в оренду.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами першою та п'ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є орендарем земельної ділянки яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада загальною площею 6,1529 га для будівництва громадсько-торговельного комплексу (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), згідно договору оренди землі від 07.11.2012р., який укладений між позивачем та відповідачем.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що третьою особою не доведено суду наявності порушеного права відповідачами на час звернення до суду, відповідно до цього позовні вимоги третьої особи є необґрунтованими та безпідставними, такими, що задоволенню не підлягають, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову судові витрати у даній справі покладаються на прокурора, але оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору судовий збір у даному випадку не стягується. За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - судові витрати покладаються на третю особу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 20, 651 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - відмовити.

Повне рішення складено 04.12.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний