Рішення № 41732263, 18.09.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" вересня 2014 р. Справа № 906/943/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Собко Л.В., довіреність від 01.09.2013р. (приймала участь в судовому засіданні 09.09.2014 р.),

від відповідача: Слівінський О.В., довіреність №01 від 08.07.2014 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ Груп Україна" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (м.Житомир)

про стягнення 35890,73 грн.

з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно ст.77 ГПК України,

з 09.09.2014 р. до 18.09.2014 р.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСТ Груп Україна" (м.Київ) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (м.Житомир) про стягнення 35890,73 грн., з яких 30334,52 грн. основного боргу, 1145,58 грн. 3% річних, 2032,41 грн. інфляційних, 2378,22 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.07.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/943/14, розгляд справи призначено на 05.08.2014р. та зобов'язано сторони надати суду відповідні докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні 05.08.2014р. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, подала клопотання (вх.№10399/14 від 05.08.2014р.) про долучення до матеріалів справи документів згідно переліку. Подані документи судом долучено до матеріалів справи.

Відповідач свого представника в судове засідання 05.08.2014р. не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення представнику відповідача за довіреністю 16.07.2014р. поштового відправлення - ухвали суду про порушення провадження у справі №906/943/14 та призначення справи до розгляду на 05.08.2014р.

05.08.2014р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача (вх.№10365) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю 05.08.2014р. в Корольовському районному судді м. Житомира в у цивільній справі. В даному клопотанні також зазначено, що відповідач заперечує проти позовних вимог у зв'язку з відсутністю між сторонами домовленості про строк оплати послуг та недодержання позивачем претензійного порядку вирішення спору, передбаченого п.5.1-5.4 Договору. До клопотання додана копія довіреності №01 від 08.07.2014р. Отримані документи судом долучено до матеріалів справи.

Зважаючи на неявку представника відповідача та розглянувши його клопотання про відкладення розгляду справи, для надання відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 05.08.2014р. суд відклав розгляд справи на 09.09.2014р.

Представник позивача подала клопотання (вх.№11593/14 від 09.09.2014р.) про долучення до матеріалів справи письмових пояснень від 09.09.2014р., копії претензії за вих. №563 від 06.09.2013р. та копії фіскального чека про її надсилання від 10.09.2013р., довідки про стан заборгованості від 09.09.2014р. Подані документи долучено до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення на позов (вх.№11594/14 від 09.09.2014р.), які долучені судом до матеріалів справи. Представник відповідача в судовому засіданні ознайомився з поданими позивачем письмовими поясненнями позивача та документами. Надаючи пояснення, представник відповідача не заперечив проти існування боргу, проте зазначив, що є розбіжності в сумі заборгованості за договором №МТЕ-11/12 від 23.04.2012р., оскільки між сторонами було укладено два договори, на виконання яких відповідачем здійснювалася часткова оплата. Представник відповідача подав клопотання (вх.№02-44/841/14 від 09.09.2014р.) про оголошення перерви в судовому засіданні та продовження строку розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України у зв'язку з необхідністю проведення звірки взаєморозрахунків з позивачем та надання відповідачем до суду доказів.

Представник позивача не заперечила проти вказаного клопотання представника відповідача.

За таких обставин, у відповідності до положень ст.77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд ухвалив: продовжити строк розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України та оголосив перерву в судовому засіданні до 18.09.2014р., про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні (додаток до протоколу судового засідання, а.с.46). При цьому, протокольною ухвалою суд зобов'язав сторін: відповідача - виїхати за місцем знаходження позивача для проведення взаємозвірки, двосторонній акт звірки взаєморозрахунків за договором №МТЕ-11/12 від 23.04.2012р. надати суду; позивача - провести взаємозвірку з відповідачем, двосторонній акт звірки взаєморозрахунків за договором №МТЕ-11/12 від 23.04.2012р. надати суду (протокол судового засідання від 09.09.2014р.).

Після продовження слухання справи в судовому засіданні 18.09.2014р. представник позивача не з'явилась. До суду 18.09.2014р. надійшла телеграма від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ Груп Україна", в якій зазначено, що відповідачем борг не зменшено та що позивач підтримує позов повністю (а.с.47).

Представник відповідача 18.09.2014р. в судовому засіданні подав підписаний двома сторонами справи акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2014р.- 16.09.2014 р., засвідчену копію якого судом долучено до матеріалів справи (а.с.48).

Згідно вказаного акта, за даними Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" на 16.09.2014р. заборгованість на користь КСТ Груп Україна ТОВ становить 30834,52 грн. Підписавши вказаний акт, відповідач визнав дану суму заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСТ Груп Україна" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (замовник) укладено договір №МТЕ-11/12 на транспортно-експедиторське обслуговування (а.с.8-11). За змістом пункту 1.1. договору даний договір регулює взаємовідносини сторін, пов'язані зі здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування і організацією перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів та наданням інших послуг.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ч.2 ст.12 Закону "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта.

Статтею 918 Цивільного кодексу України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до ст.316 Господарського кодексу України та ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного-еспедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.2.1. договору, виконавець зобов'язався: представляти інтереси замовника у взаємовідносинах з перевізниками, портами та ін. організаціями з перевезення, перевалки та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів замовника; організовувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів різними видами транспорту по території України та за її межами у відповідності із заявкою замовника; надавати послуги по організації навантажувально-розвантажувальних робіт; укладати договори і угоди з транспортними, експедиторськими та ін. організаціями для виконання зобов'язань за даним договором; видавати портам доручення на відвантаження експортних, імпортних і транзитних вантажів; за дорученням і за рахунок замовника здійснювати розрахунки з портами, транспортними і експедиторськими та ін. організаціями для виконання своїх зобов'язань по цьому договору; за додатковим дорученням і за рахунок замовника надавати послуги по страхуванню вантажів.

Водночас, за пп.2.2.5. договору замовник зобов'язався оплачувати рахунки за послуги виконавцю за ставками і розцінками, погодженими з замовником.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги на суму 30834,52 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №00000232 від 28.02.2013р.

Як стверджує позивач, Товариству з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" було надано для оплати рахунок №00000232 від 15.02.2013 р. на суму 30834,52 грн., проте, доказів виставлення даного рахунку 15.02.2013 р. до справи не подано. Відсутні також докази оплати даного рахунку відповідачем.

За таких обставин, позивач 10.09.2013 року направив відповідачу повторно рахунок №00000232 від 15.02.2013 р. на суму 30834,52 грн., який отримано ТОВ "Керамаг ЛТД" 12.09.2013 року. Проте, на день звернення до суду зобов'язання відповідачем у повному обсязі не виконано, лише 500,00грн., перераховані на рахунок позивача згідно платіжного доручення №578 від 17.04.2014р., незважаючи на інше призначення платежу, були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за послуги, надані за вищевказаним актом. Залишок несплаченого боргу становить 30534,52 грн., про стягнення якого заявлено позов у даній справі.

Відповідно до п.3.1 договору, послуги виконавця, морський фрахт та інші платежі, пов'язані з виконанням даного договору, оплачуються замовником на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено сторонами.

Водночас, пункт 3.2. договору визначає, що замовник оплачує рахунок виконавця на протязі 3-х банківських днів з дати його отримання з переводом вказаних в рахунку сум на рахунок виконавця.

Як уже зазначалось, рахунок №00000232 на суму 30834,52 грн. датований 15.02.2013р., відповідно, позивач визначив у позовній заяві, що строк оплати транспортно-експедиційних послуг наступив у відповідача 20.02.2013 р. Проте, жодних доказів отримання відповідачем вказаного рахунку 15.02.2013 р., та й навіть відправлення його на вказану дату до матеріалів справи не подано. Згідно зібраних у справі доказів рахунок №00000232 від 15.02.2013р. на суму 30834,52 грн. був надісланий відповідачу разом із претензією за вих.№563, від 06.09.2013 р. 10.09.2013 р. (пояснення, а.с.39 та фіскальний чек, а.с.40), та отриманий відповідачем 12.09.2013р. (рекомендоване повідомлення про вручення, а.с.14).

Таким чином, з врахуванням викладених вище встановлених обставин справи та положень п.3.2. договору, зобов'язання з оплати наданих послуг мало бути виконано відповідачем протягом 3-х банківських днів з 12.09.2013р., тобто, по 17.09.2013р. включно.

Проте, заборгованість в частині 30334,52 грн. погашена не була. Згідно телеграми позивача, на день вирішення спору відповідачем борг не зменшено. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків на 16.09.2014 р. (а.с.48) та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, відповідач визнає заявлену до стягнення у справі суму боргу.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищевикладені положення чинного законодавства, зважаючи, також, на межі позовних вимог у даній справі, господарський суд визнає обґрунтованими вимоги у заявленому в позові розмірі, а саме, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 30334,52 грн.

Таким чином, згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №МТЕ-11/12 на транспортно-експедиторське обслуговування від 23.04.2012р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.3.3. договору, за прострочення платежу замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від невиплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до зазначених норм чинного законодавства, а також умов п.3.3. договору, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2378,22грн. пені, 2032,41грн. інфляційних та 1145,58 грн. 3% річних.

Слід зазначити, що враховуючи встановлені судом обставини щодо визначення строку оплати по 17.09.2013 р. включно, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 18.09.2013 р.

Тому, перевіряючи правильність здійсненого позивачем розрахунку, суд враховує, що передбачені ст.625 ЦК України для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні мають бути нараховані за період, починаючи з 18.09.2013 р., а в межах зазначеного позивачем періоду (з 21.02.2013 р. по 12.06.2014 р.) - з 18.09.2013 р. по 12.06.2014 р. (268 днів прострочки) - 3% річних та за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року (індекс інфляції 111,682%) - інфляційні. Здійснивши необхідні розрахунки, суд встановив, що до стягнення з відповідача належать 668,19грн. 3% річних та 3543,57грн. інфляційних, проте, зважаючи на межі позовних вимог стосовно суми інфляційних, позов в цій частині задовольняється судом щодо стягнення 668,19 грн. 3% річних та 2032,41грн. інфляційних.

Також, відповідно до встановлених судом обставин справи та відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, позивач мав право нарахувати пеню за період з 18.09.2013р. по 18.03.2014 р.

Таким чином, в межах зазначеного позивачем періоду нарахування пені, а саме, з 09.01.2014 р. по 09.07.2014 р., правомірним є нарахування пені за період з 09.01.2014 р. по 18.03.2014р. (69 днів прострочення) на вказану позивачем суму боргу 30334,52 грн., у розмірі 745,48 грн. Вказана сума пені підлягає стягненню з відповідача, в решті заявленої у позові суми пені (2032,41 грн. - 745,48 грн. = 1286,93 грн.) суд відмовляє.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав суду доказів сплати боргу, натомість, доводи позивача підтверджуються наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "КСТ Груп Україна" обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню частково: стягненню з відповідача підлягають 30334,52 грн. основного боргу, 668,19 грн. 3% річних, 2032,41 грн. інфляційних та 745,48 грн. пені.

У відповідності до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (10009, Житомирська область, м.Житомир, вул.Селецька,32, ідентифікаційний код 32520179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ Груп Україна" (03062, м.Київ, проспект Перемоги, буд.67, ідентифікаційний код 35122124):

- 30334,52 грн. основного боргу,

- 668,19 грн. 3% річних,

- 2032,41 грн. інфляційних,

- 745,48 грн. пені,

- 1719,57 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.09.14

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам