Постанова № 41732225, 03.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2014 року письмове провадження № 826/12145/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів: Огурцова О.П., Кузьменка В.А. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовомПриватного акціонерного товариства «ДОКУЧАЄВСЬКИЙ ФЛЮСО-ДОЛОМІТНИЙ КОМБІНАТ»до Державного агентства земельних ресурсів Українипровизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» (надалі - позивач або ПрАТ «ДФДК») з позовом (з урахуванням уточнення) до Докучаєвської міської ради Донецької області, Державного агентства земельних ресурсів України (надалі - відповідач або Держземагенство України), за участю третьої особи - Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс», в якому просило суд:

1. Визнати незаконним та скасувати Рішення виконавчого комітету Докучаєвської міської ради від 20.05.1998 року № 116 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІДІС» права постійного користування земельними ділянками площею 38,6685 га; 1,7425га, 0,1200 га.

2. Визнати незаконним та скасувати Рішення виконавчого комітету Докучаєвської міської ради від 21.10.1998 року № 240 в частині надання Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю «ВІДІС» права постійного користування земельними ділянками площею 38,6б85га, 1,7425га., 0,1200 га.

3. Зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України внести зміни до державної статистичної звітності за формою 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності шляхом зазначення ПрАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191856) користувачем на праві постійного користування земельних ділянок площею 38,6685 га, площею 0,1200 га на території Докучаєвської міської ради Донецької області (за межами населеного пункту).

Ухвалою суду від 12.11.2014 року позовні вимоги були роз'єднані шляхом виділення у самостійне провадження позовних вимог ПрАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» до Докучаєвської міської ради Донецької області, третя особа - Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс» про визнання незаконним та скасування рішення.

Таким чином, предметом розгляду в даній справі є позовна вимога № 3.

В обґрунтування заявленої позовної вимоги (№ 3) позивач зазначив, що відсутність у державній статистичній звітності відомостей про нього як землекористувача земельною ділянкою площею 3124 га на підставі Державного акта на право постійного користування відповідно до рішення виконавчого комітету Волноваської районної ради депутатів трудящих від 16.11.1987 року № 34, суттєво обмежує можливість реалізації права користування відповідною земельною ділянкою, оскільки дані, які містяться у відповідній статистичній звітності (6-зем), відсутність у державній статистичній звітності відомостей про позивача як користувача відповідною земельною ділянкою не обмежує його можливостей у реалізації права користування нею, оскільки чинними законодавством не передбачено використання державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма 6-зем) для можливості реалізації права користування земельними ділянками.

Крім того, наголосив на тому, що Держземагенство України взагалі не приймає участі у формуванні державної статистичної звітності за формою 6-зем на місцевому рівні та не наділене повноваженнями щодо внесення змін до неї.

Після оголошеної перерви, у судове засідання 12.11.2014 року сторони не прибули. Проте, до суду надійшло клопотання представника позивача, підтримане відповідачем, про розгляд справи у порядку письмового провадження.

З огляду на наведене, виходячи з положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність подальшого розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.1987 року виконавчим комітетом Волновахської міської Ради депутатів трудящих (рішенням № 34) Докучаєвському флюсо-доломітному комбінату був виданий Акт на право користування (постійного) землею площею 4690,6 га.

Згідно доводів позивача, станом на теперішній час, як правонаступник Докучаєвського державного флюсо-доломітного комбінату, він є користувачем земельної ділянки площею 3124 га для провадження власної господарської діяльності (видобування корисних копалин) на підставі зазначеного Акта на право користування землею.

Також, позивач зазначив, що деякий час назад отримав позовну заяву від Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» про встановлення земельного сервітуту, серед додатків до якої знаходилась копія Державного акту І-ДН № 001875, виданого 20.10.1998 року Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю «ВІДІС», що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 45, з якого позивачу стало відомо, що на частину належної йому земельної ділянки площею 40,53 га, Докучаєвською міською радою було видано ще один державний акт на постійне користування іншій юридичній особі - ВК ТОВ «ВІДІС» (рішення виконкому № 116 від 20.05.1998 року та №240 від 21.10.1998 року).

Таким чином, на думку позивача, внаслідок неправомірних дій Докучаєвської міської ради в особі її виконавчого комітету, а саме: прийняття рішень № 116 від 20.05.1998 року та № 240 від 21.10.1998 року, частина земельної ділянки позивача загальною площею 40,53 га була вилучена з його користування, виділена в натурі в земельні ділянки розмірами 38;6685 га; 1,7425 га; 0,1200 га та незаконно передано у користування ВК ТОВ «ВІДІС».

Виходячи з наведеного, позивач вважає себе обмеженим у реалізації власного речового права на користування земельною ділянкою, оскільки частина такої земельної ділянки була надана ВК ТОВ «ВІДІС» на підставі протиправних рішень Виконкому Докучаєвської міської ради № 116 від 20.05.1998 року та № 240 від 21.10.1998 року.

При цьому, позивач вважає, що належним способом захисту його порушених прав є не тільки оскарження наведених вище протиправних рішень, що виділено в окреме провадження ухвалою суду від 12.11.2014 року, а й внесення змін до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за землекористувачами (6-зем), оскільки дані, які містяться у відповідній статистичній звітності, використовуються у відносинах між державними органами та землекористувачами, отже відсутність у зазначеній звітності відомостей про позивача як землекористувача відповідною земельною ділянкою, суттєво обмежить можливість реалізації ним права користування земельними ділянками.

Відповідно, зазначене і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним адміністративним позовом.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445/2011 затверджене Положення про Державне агентство земельних ресурсів України (далі-Положення), пунктом 1 якого визначено, що Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до пп.15,23,24 п.4 Положення, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

здійснює ведення і адміністрування державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок;

здійснює заходи щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі, здійснення топографо-геодезичної і картографічної діяльності;

організовує, в тому числі за участю іноземних наукових установ та організацій, наукові дослідження з питань землеустрою, ведення та адміністрування державного земельного кадастру.

Системний аналіз наданих відповідачу функцій та повноважень, закріплених у Положенні, свідчить проте, що відповідач не наділений повноваженнями щодо ведення державної статистичної звітності та, відповідно, щодо внесення змін такої звітності.

В той же час, відповідач наділений повноваженнями щодо ведення державного земельного кадастру.

При цьому, форму державної статистичної звітності № 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» (річна) та алгоритм її формування, затверджено наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель».

Так, державну статистичну звітність з кількісного обліку земель за формою 6-зем подають:

інженери-землевпорядники сіл, селищ, міських (міст районного підпорядкування) управлінь (відділів) земельних ресурсів - сільським, селищним, міським радам, районним відділам земельних ресурсів до 10 січня;

інженери-землевпорядники районів міст обласного підпорядкування - районним радам, міським управлінням (відділам) земельних ресурсів до 10 січня;

інженери-землевпорядники районів міст республіканського підпорядкування - районним радам і державним адміністраціям, Київському та Севастопольському міським управлінням земельних ресурсів до 5 лютого;

районні відділи земельних ресурсів - районним радам, районним державним адміністраціям, обласним управлінням земельних ресурсів до 5 лютого;

міські (міст обласного підпорядкування) управління (відділи) земельних ресурсів - міським радам, обласним управлінням земельних ресурсів до 5 лютого;

обласні, Київське та Севастопольське міські управління земельних ресурсів - обласним радам, обласним державним адміністраціям, радам і державним адміністраціям міст Києва та Севастополя, Державному комітету України по земельних ресурсах до 25 лютого;

Державний комітет Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру - Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Уряду Автономної Республіки Крим, Державному комітету України по земельних ресурсах до 25 лютого;

Державний комітет України по земельних ресурсах - Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Державному комітету статистики України до 25 березня.

Пунктом 2 наказу Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377 лише наказано Державному комітету України по земельних ресурсах забезпечити методологічне керівництво збором та розробкою державної статистичної звітності та її класифікуванням відповідно до зазначених форм.

За правилами ч.2 ст.5 Закону України «Про державну статистику», втручання будь-яких державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, об'єднань громадян, посадових та інших осіб у державну статистичну діяльність, зокрема, з питань змісту статистичної інформації, вибору джерел її отримання, статистичної методології, форм і термінів збирання та поширення даних статистичних спостережень тощо, забороняється.

Таким чином, вищенаведене свідчить, що відповідач не приймає участі у формуванні державної статистичної звітності за формою № 6-зем на місцевому рівні, а також додатково підтверджує відсутність у нього повноважень щодо внесення змін до неї.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не подано суду доказів на підтвердження факту відсутності в державній статистичній звітності за формою 6-зем, даних про нього як користувача відповідною земельною ділянкою.

Більше того, аналіз діючого законодавства в сфері регулювання земельних відносин, свідчить про відсутність норм, які б передбачали використання даних державної статистичної звітності за формою № 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» у відносинах між державними органами та землекористувачами (при прийнятті рішення про відведення земельних ділянок, внесення змін до землекористування, справляння плати за землю тощо).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Таким чином, у відносинах між державними органами та землекористувачами (при прийнятті рішення про відведення земельних ділянок, внесення змін до землекористування, справляння плати за землю тощо) можливе використання лише даних Державного земельного кадастру.

Згідно ч.1 ст.6 вказаного Закону, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як вже зазначалося вище, таким органом є Держземагенство України.

Системний аналіз вищенаведеного в сукупності свідчить про те, що наявність або відсутність у державній статистичній звітності за формою 6-зем даних про ПрАТ «Докучаєвський флюсо-долмітний комбінат» як користувача відповідною земельною ділянкою, жодним чином не обмежує можливість реалізації права позивача на користування відповідною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, діє чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень.

В той же час, позивачем не подані суду належні та допустимі докази і обґрунтування на підтвердження того, які саме його права та інтереси порушені відповідачем на даний час.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В свою чергу, відповідачем належним чином виконано обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДОКУЧАЄВСЬКИЙ ФЛЮСО-ДОЛОМІТНИЙ КОМБІНАТ» про зобов'язання Державного агентства земельних ресурсів України внести зміни до державної статистичної звітності за формою 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності шляхом зазначення ПрАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191856) користувачем на праві постійного користування земельних ділянок площею 38,6685 га, площею 0,1200 га на території Докучаєвської міської ради Донецької області (за межами населеного пункту).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді О.П. Огурцов

В.А. Кузьменко