Постанова № 41732057, 01.12.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Житомир справа № 806/4778/14

час прийняття: 12 год. 25 хв. категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

за участі секретаря Длугаш О.В.,

за участі представника позивача Леончук К.С.,

за участі відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1288,80 грн,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості по страхових внесках за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1288, 80 грн.. В обґрунтування позову зазначав, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески. У зв'язку з невиконанням даного зобов'язання у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом у сумі 1288, 80 грн.. На вказану суму боргу відповідачу було виставлено вимогу від 7.05.2014 року, однак в добровільному порядку заборгованість погашена не була.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні вимог.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 17 серпня 2008 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області як особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон), страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону викладено в такій редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Відповідач як фізична особа - підприємець за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислила та сплатила у фіксованому розмірі (по 84, 00 грн.), про що позивачем зазначено у повідомленні - розрахунку сум, які підлягають сплаті за ІІІ, IV квартал 2010 року з урахуванням частини сплачених сум єдиного (фіксованого) податку.

Зміни, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_2 враховані не були, що призвело до заниження ним суми страхового внеску за липень - грудень 2010 року на 1288, 80 грн..

7 травня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на вказану суму боргу була виставлена вимога. Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України відповідач не скористався. Даних про звернення до суду з оскарженням вимоги відповідач також не надав.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у запереченнях на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609-VI від 07.07.2011 року, яким частину п'ятнадцяту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацами другим і третім такого змісту: фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.

Однак дана норма регулює питання списання фінансових санкцій, а позивач у позові просить стягнути з відповідача недоїмку в сумі 656, 34 грн., тобто заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а не застосовану фінансову санкцію та пеню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області заборгованість по страхових внесках за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1288 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 05 грудня 2014 р.