Ухвала суду № 41731989, 03.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1855/14 Справа № 200/17923/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Марущак С. Л. Доповідач - Косенко Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Косенка Л.М.

суддів Крот С.І., Кір'яка А.В.

при секретарі Грищенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040640003762, за обвинуваченням

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,

за участю прокурора Брусенцової І.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

законного представника ОСОБА_5,

Встановила:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2014 року обвинувальний акт, яким ОСОБА_2 обвинувачується за ч.1 ст.187 КК України, повернуто прокурору в порядку ст.314 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, не погоджуючись з судовим рішенням, порушує питання про його скасування. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд безпідставно повернув обвинувальний акт, оскільки на його думку, процесуальний документ складений у відповідності з вимогами ст.291 КПК України.

Захисник ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вважає ухвалу суду незаконною і необґрунтованою, оскільки суд згідно ст.22 КПК України не мав права за своєю ініціативою порушувати питання щодо визнання ОСОБА_6 потерпілим. Зазначає, що є достатні підстави для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Виходячи з наведеного захисник ОСОБА_7 просила, як зазначено в скарзі, скасувати ухвалу щодо ОСОБА_2 у зв'язку з допущеними істотними порушеннями кримінального процесуального закону та шляхом постановлення нової ухвали обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 02 вересня 2014 року близько 15 год.30 хв. біля будинку №1 по вул. Козакевича в м. Дніпропетровську він з метою заволодіння чужими грошима напав на неповнолітнього ОСОБА_4 і погрожуючи йому предметом, схожим на ніж, відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого у розмірі 220 грн.

Вказаною ухвалою суд повернув прокурору обвинувальний акт на тій підставі, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, суд зазначив, що в обвинувальному акті відсутні дані щодо потерпілого ОСОБА_6 та не визначено розмір витрат на залучення експерта.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора Ярової І.В., яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження, та заявила про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, доводи захисника ОСОБА_3 щодо задоволення її скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційні вимоги свого захисника і просив звільнити його з-під варти та обрати більш м'який запобіжний захід, пояснення потерпілого ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_5, які повністю підтримали апеляційні вимоги захисника ОСОБА_3 і вважали можливим замінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг прокурора і захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а скарга захисника ОСОБА_3 - частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону та формулювання обвинувачення. Крім того, суд може повернути обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, якщо під час підготовчого судового засідання буде з'ясовано, що копії цих документів не були вручені обвинуваченому.

Однак суд цих вимог закону не дотримався.

Згідно ухвали суд повертаючи обвинувальний акт прокурору посилався на такі підстави: відсутність в обвинувальному акті даних відносно потерпілого ОСОБА_6 і щодо розміру витрат на залучення експерта.

В той же час з пред'явленого обвинувачення видно, що фактичні обставини кримінального правопорушення, які слідчий вважав встановленими, викладені так, як це відомо слідству на підставі доказів, що є в матеріалах кримінального провадження, згідно з якими ОСОБА_2 вчинив розбійний напад саме на потерпілого ОСОБА_4

Відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду лише прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Між тим, суд в порушення цього закону без дослідження будь яких доказів, які здобуто на досудовому розслідуванні, піддав сумнівам висновки слідчого і фактично дійшов висновку, що ОСОБА_2 здійснив розбійний напад на ОСОБА_4 і ОСОБА_6 А тому вказівка суду на відсутність даних відносно потерпілого ОСОБА_6 в обвинувальному акті є необґрунтованою.

Не відповідає матеріалам провадження і вказівка суду про те, що в обвинувальному акті не зазначено розмір витрат на залучення експерта, оскільки вона спростовується змістом обвинувального акта, з якого вбачається, що слідчий зазначив розмір таких витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог статей 412 і 415 КПК є підставою для скасування ухвали і повернення справи на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Під час нового підготовчого засідання суд має перевірити відповідність обвинувального акта вимогам статей 291 КПК України, після чого прийняти відповідне рішення, передбачене ст.314 КПК України.

За таких підстав колегія суддів вважає, що доводи в апеляційних скаргах прокурора і захисника про скасування ухвали суду першої інстанції через істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання про повернення кримінального провадження прокурору є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 було продовжено ухвалою, яка підлягає скасування, суд відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань учасників процесу зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу колегія суддів враховує підстави та обставини, передбачені статтями 177 і 178 КПК України.

ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні розбійного нападу, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. В матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, якими обґрунтовуються обставини вчинення обвинуваченим названого злочину відносно неповнолітнього потерпілого з погрозою застосування насильства, небезпечного для його життя і здоров'я.

Як убачається з наявних матеріалів провадження, ОСОБА_9 раніше не судимий, неодружений, маючи середню технічну освіту, не працює. Згідно повідомлення адміністрації комунального закладу «Дніпропетровський наркологічний диспансер» зловживає наркологічними засобами і потребує лікуванню під наглядом лікаря-нарколога. У зв'язку з учиненням злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, ОСОБА_2 було затримано і 05 вересня 2014 р. йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжено до 30 грудня 2014 р. ухвалою суду від 31 жовтня 2014 р.

Наведені обставини свідчать про наявність ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який може перешкодити здійсненню судового провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, а тому підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який, а саме на домашній арешт, як про це зазначається в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_3, не вбачається.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у тяжкому злочину, вчиненого з погрозою застосування насильства, суд відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 і 178 КПК України, не знаходить підстав для визначення обвинуваченому розміру застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Виходячи з наведеного посилання захисника ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що станом на 31 жовтня 2014 р. ризики порушення процесуальної поведінки ОСОБА_2 істотно знизилися, оскільки ним повністю відшкодована заподіяна шкода потерпілому, є необґрунтованими і такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження. Те ж саме стосується і ствердження захисника відносно того, що є достатні підстави для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

Постановила:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції задовольнити. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 частково задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2014 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 повернуто прокурору, скасувати і призначити новий судовий розгляд в тому самому суді в іншому складі.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 05 січня 2015 року.

Судді

Косенко Л.М. Крот С.І. Кіряк А.В.