Ухвала суду № 41728988, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12052/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас" та управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Броварський завод пластмас" про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.04.2014 року ВП № 38538877 в частині накладення арешту на іпотечне майно: 1) комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 53; 2) гуртожиток загальною площею 4 883,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 3б, що належить ПАТ "Броварський завод пластмас". Зобов'язано управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити всі необхідні заходи для зняття арешту, накладеного відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2014 року ВП № 38538877. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство "Броварський завод пластмас" та управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

18.06.2014 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцієм Р.О. ВП № 38538877 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ПАТ «Броварський завод пластмас» та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми звернення стягнення в розмірі 465 322,10 грн.

Згідно з даними витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 24313766 об'єктом обтяження є гуртожиток, загальною площею 4883,7 кв.м., номер за РПВН: 27851842, за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 3б (далі - майно 1).

Згідно з даними витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 24313790 об'єктом обтяження є: будівля цеху пресованих виробів інв. № 847, загальною площею 9816, 1 кв.м.; будівля цеху ливарних виробів інв. № 257, загальною площею 4703, 7 кв.м.; будівля цеху виробництва труб ПВХ інв. № 108, загальною площею 1532, 8 кв.м.; будівля цеху екструзії інв. № 102, загальною площею 7554, 3 кв.м.; будівля цеху інв. № 1029, загальною площею 12715, 6 кв.м.; склад сировини цеху ПВХ інв. № 11120, загальною площею 71,9 кв.м.; приміщення швейної дільниці інв. № 1032, загальною площею 164, 0 кв.м.; будівля посту охорони на автостоянці інв. № 7800, загальною площею 8,6 кв.м.; приміщення для утримання собак інв. № 10901, загальною площею 8, 8 кв.м.; будівля цеху інв. № 104, загальною площею 2674, 4 кв.м.; приміщення дільниці гальваніки інв. № 2590, загальною площею 413, 0 кв.м.; будівля цеху ремонтно-механічного цеху інв. № 105, загальною площею 2147, 0 кв.м.; будівля цеху дільниці електропостачання інв. № 3703, загальною площею 283, 4 кв.м.; трансформаторна підстанція інв. № 3704, загальною площею 173, 2 кв.м.; бойлерна інв. № 3201, загальною площею 42, 8 кв.м.; насосна пожежогасіння інв. № 3295, загальною площею 38,8 кв.м.; насосна станція інв. № 1026, загальною площею 113, 6 кв.м.; холодильна станція інв. № 3294, загальною площею 303, 0 кв.м.; будівля транспортного цеху інв. № 1935, загальною площею 269, 4 кв.м.; черговий склад тари інв. № 500003, загальною площею 198, 4 кв.м.; склад сировини з листової сталі інв. № 500004, загальною площею 454, 4 кв.м.; склад сировини з листової сталі інв. № 500005, загальною площею 250, 0 кв.м.; напіварочний склад із листової сталі інв. № 500008, загальною площею 650, 0 кв.м.; склад готової продукції інв. № 500009, загальною площею 195,0 кв.м.; напіварочний склад із листової сталі інв. № 500010, загальною площею 364, 4 кв.м.; цегляна одноповерхова будівля інв. № 500011,загальною площею 21,0 кв.м.; арочний склад інв. № 10202, загальною площею 479,4 кв.м.; будівля цеху інв. № 107, загальною площею 150,1 кв.м.; склад ВМТПШОМа інв. № 10276, загальною площею 352,3 кв.м.; склад сировини інв. № 10076, загальною площею 57, 3 кв.м.; склад сировини інв. № 10264, загальною площею 296, 5 кв.м.; побутові приміщення інв. № 7740, загальною площею 5316,2 кв.м.; будівля ІЛК інв. № 1054, загальною площею 4925,2 кв.м.; будівля їдальні інв. № 7741, загальною площею 664,8 кв.м.; приміщення холодильної камери інв. № 7779, загальною площею 31,9 кв.м.; приміщення медпункту інв. № 7765, загальною площею 182,3 кв.м.; будівля гуртожитку інв. № 5755, загальною площею 4883,7 кв.м. (далі - майно 2).

Позивач, вважаючи, що оскаржуваною постановою порушено його права як іпотекодержателя, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ (далі - Закон України № 606-ХІУ) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України № 606-ХІУ державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-1V (далі - Закон України № 898-1V ) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України № 898-1V, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 33 Закону України № 898-IV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 54 Закону України № 606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

06 серпня 2009 року між позивачем та ЗАТ «Броварський завод пластмас» (правонаступником якого є ПАТ «Броварський завод пластмас»), з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з ВАТ «Одеський портовий холодильник», ТОВ «І-Тел», ТОВ «Луксор», ЗАТ «Броварський завод пластмас», ТОВ «Трініті Інвест Компані», укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 856.

Відповідно до умов іпотечного договору в іпотеку банку було передано майно 1 та майно 2.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 накладена заборона на відчуження предмета іпотеки згідно з іпотечним договором, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 857 та в Державному реєстрі іпотек за № 856, що підтверджується даними витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 24313809 від 06.08.2009 року та даним витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 24313766 від 06.08.2009 року та № 24313790 від 06.08.2009 року.

Судом першої інстанції встановлено, що про наявність арешту (номер запису про обтяження 6119096) ПАТ «ВіЕйБі Банк» стало відомо 04.08.2014 року з витягів, наданих представником Головного управління юстиції у Київській області в межах розгляду справи № 826/8899/14 за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області про звільнення з-під арешту заставного майна, що належить ПАТ «Броварський завод пластмас» та вилучення обтяження з відповідних реєстрів, та про стягнення виконавчого збору в сумі 465 322,10 грн.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог інших стягувачів, ніж заставодержатель, можливо лише після задоволення вимог останнього за рахунок залишку коштів.

Згідно з п.1.5 вказаного договору іпотеки узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 115 076 525,00 грн., згідно з актом огляду на погодження вартості від 06 серпня 2009 року.

Частиною 4 статті 54 Закону N 606-XIV передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як встановлено судом першої інстанції, матеріали виконавчого провадження не містять доказів такого повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, загальна заборгованість ТОВ «Луксор», ТОВ «Трініті Інвест Компані», ТОВ «І-Тел» перед позивачем станом на 01.07.2014 року складає 286 380 664,22 грн. та 1 710 752,9 дол. США. та залишається непогашеною.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень порушено права та законні інтереси іпотекодержателя, оскільки накладення арешту на заставне майно позбавляє останнього законного права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити свої вимоги перед іншими кредиторами.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас" та управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 04.12.2014 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.