Ухвала суду № 41728984, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2779/14 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, третя особа - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Манківського відділення АТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Тальнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.02.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та позивачем (позичальник) був укладений кредитний договір № 354411/2263/0018-8, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 100 000 гривень строком на 120 місяців з кінцевим строком погашення 13.02.2018 року.

Згідно з даними листа ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 04.12.2013 року та протоколу засідання Комітету з проблемних кредитів роздрібного бізнесу ЦО від 30.10.2013 року № 114-0-00/9-1603 позивачеві було анульовано (прощено) пеню за кредитним договором від 13.02.2008 року № 354411/2263/0018-8 в сумі 97916 грн. 66 коп.

Актом документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року Маньківського відділення Тальнівської ОДПІ від 17.07.2014 року № 210/23-22-03-046/НОМЕР_1 встановлено, що позивачка не подала декларацію про майновий стан та доходи громадян за 2013 рік, в якій мала вказати дохід у вигляді додаткового блага в сумі 97916 грн. 66 коп., внаслідок чого порушила п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, та не сплатила податок на доходи фізичних осіб у сумі 16402 грн. 23 коп., чим порушила п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0003471700 від 31.07.2014 року, яким збільшив позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 16402 грн. 23 коп. за основним платежем та 4270 грн. 56 коп. за штрафними санкціями, всього 20672 грн. 79 коп.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з абз. 1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальним оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2. п. 164.1ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Таким чином, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, одержаний платником податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Згідно з п.п. 14.1.160 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, додатковим благом є кошти, які повинні бути виплачені платнику податку, тобто позивачу, податковим агентом, тобто ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з кредитним договором від 13.02.2008 року № 354411/2263/0018-8, укладеного між позивачкою та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позивач повинна сплачувати банку пеню за кожний день прострочки.

Оскільки пеня нараховується за прострочення виконання зобов'язань з повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій та повинна бути сплачена позивачем на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», її списання (прощення) не є доходом, одержаним як додаткове благо у розумінні п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, і, як наслідок, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Оскільки списана (прощена) пеня не є доходом позивачки, обов'язок щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи громадян за 2013 у нього відсутній.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0003471700 від 31.07.2014 року є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 04.12.2014 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.