Рішення № 4172883, 03.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2009 р. Справа № 29/296-09 вх. № 5066/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - Таран Д.П., за довіреністю №08-11/3685/2-08 від 25.12.2008р.;

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Український м'ясокомбінат", м. Харків

до Харківської міської ради Харківської області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за Закритим акціонерним товариством «Український м'ясокомбінат» право власності на: - загальна площа нежитлових приміщень нежитлової будівлі холодильної камери по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові складає 197, 3 кв. м.;

-нежитлові приміщення першого та другого поверху прибудови до нежитлової будівлі у літ. «Л-3» по вул. Пушкінській. 104 у м. Харкові; загальна площа яких складає- 605, 4 кв. м. нежитлову будівлю холодильної камери по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові загальна площа приміщень якої складає - 197, 3 кв. м.; нежитлові приміщення першого та другого поверху прибудови до нежитлової будівлі у літ. «А-3» по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові загальна площа яких складає — 605, 4 кв. м.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, але відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення поивача, суд встановив наступне.

Позивачем за власні кошти виконано будівництво нєжитлової будівлі холодильної камери та будівництво прибудови до нежитлової будівлі у літ. "А-3" по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові. Роботи виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт, тобто самочинно.

Нежкитлова будівля у літ. «А-3» перебуває у власності Позивача на підставі рішення господарського суду Харківської області від 14 лютого 2007 року у справі 1 1/29-07. Нежитлові будівлі у літ. «Г-1». «М-1» перебувають у власності Позивача на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.07.2006 року визнаного дійсним рішенням господарського суду Харківської області від 01 серпня 2006 року у справі № 11/316-06.

Земельна ділянка на якій виконано будівництво нежитлової будівлі та прибудови перебувас у користуванні Позивача на підставі Договору оренди землі від 22 січня 2008 року.

Згідно технічних висновків: загальна площа нежитлових приміщень нежитлової будівлі холодильної камери по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові складає- 197, 3 кв. м.; загальна площа нежитлових приміщень першого та другого поверху нежитлової будівлі прибудови до нежитлової будівлі у літ. «А-3» по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові складає - 605, 4 кв. м.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації зазначених нежитлової будівлі та прибудови Позивачем у ПП «Ларго-зет» (ліцензія: АВ № 441870) замовлено технічні висновки: про стан будівельних конструкцій та можливість подальшої експлуатації нежитлової будівлі холодильної камери по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові; про стан будівельних конструкцій та можливість подальшої експлуатації прибудови до нежитлової будівлі літ. «А-3» по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові.

Відповідно до розділів «Висновки та рекомендації» технічних висновків стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі холодильної камери та прибудови нормальний, застосовані матеріали, розміри конструктивних елементів та основні несучі конструкції будівель мають достатню міцність, відповідають вимогам будівельних норм за несучою здатністю та придатні до подальшої експлуатації. Будівлі відповідають протипожежним та санітарним нормам.

Таким чином, Позивачем самочинно виконано будівництво нежитлової будівлі холодильної камери та прибудови. З огляду на те, що роботи виконано без належно затвердженої проектної документації та дозволу на початок будівельних робіт не є можливим ввести дані приміщення до експлуатації та оформити права на них належним чином.

Згідно ч.1 ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”від 01.07.2004р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. З урахуванням цього, суд залишає судові витрати за позивачем.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 316, 317, 376, 386 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити повністю.

Визнати за Закритим акціонерним товариством «Український м'ясокомбінат» (61023, Харківська область, м. Харків, вул. Пушкінська, буд.104, Код ЄДРГІОУ 33291292) право власності на:

-загальна площа нежитлових приміщень нежитлової будівлі холодильної камери по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові складає 197, 3 кв. м.;

-нежитлові приміщення першого та другого поверху прибудови до нежитлової будівлі у літ. «Л-3» по вул. Пушкінській. 104 у м. Харкові загальна площа яких складає - 605, 4 кв. м.; нежитлову будівлю холодильної камери по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові загальна площа приміщень якої складає - 197, 3 кв. м.; нежитлові приміщення першого та другого поверху прибудови до нежитлової будівлі у літ. «А-3» по вул. Пушкінській, 104 у м. Харкові загальна площа яких складає — 605, 4 кв. м.

Суддя