Рішення № 41728727, 27.11.2014, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

27.11.2014р. Справа №917/1974/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко", вул. Жовтнева, 29-А, м.Полтава,Полтавська область, 36000

до Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 46999,09 грн. (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог вхідний № 15711 (канцелярії суду від 26.11.2014 року)

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Кушнаренко С.А. дов. від 18.02.2014 року

від відповідача: ОСОБА_3 дов. від 21.03.2014 року

СУТЬ СПРАВИ: стягнення 46999,09 грн. (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог вхідний № 15711(канцелярії суду від 26.11.2014 року) а.с. 82-85

В судових засіданнях було оголошено перерви 30.10.2014р. до 10.30 год. - 20.11.2014р. та 20.11.2014року до 09.30 год. - 27.11.2014року про що представники сторін були повідомленні під розписку - див. а.с. 58, 77.

Ухвалою у справі від 20.11.2014 року було продовжено строк вирішення господарського спору на 15 (п'ятнадцять) днів для надання можливості сторонам провести звірку взаємних розрахунків за спірний період, скласти акт та один екземпляр його продати суду - а.с. 79-81.

28.10.2014 року за вхід. № 14206 /канцелярії суду/ представник позивача С.А. Кушнаренко подав заяву про надання на виконання ухвали суду від 21.10.2014 року витягу з ЄДРПОУ за № 19473552 станом на 21.10.20014 року на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 - а.с.51-52. Суд заяву з додатком прийняв до розгляду та залучив її до матеріалів справи.

30.10.2014 року за вхід. № 14319 /канцелярії суду/ представник відповідача ОСОБА_3 подав клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з не поданням позивачем доказів направленням відповідачу копії позовної зави та додатків до неї. Суд клопотання з додатками прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив та залучив до матеріалів справи - а. с. 53-54.

30.10.2014 року за вхід. № 14325 канцелярії суду представник відповідача ОСОБА_4 подав заяву про неможливість представлення інтересів ФОП ОСОБА_1 оскільки вона не уповноважувала його представляти її інтереси в цьому судовому засіданні, а також оригінал доручення було повернуто їй - а.с.55. Суд заяву прийняв до розгляду та залучив її до матеріалів справи.

20.11.2014 року за вхід. № 15389 /канцелярії суду/ представник позивача С.А. Кушнаренко подав заяву про залучення до матеріалів справи таблицю розрахунків заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2013р. по 31.05.2014р. - а.с. 64-68. Суд заяву з таблицею розрахунків прийняв до розгляду та долучив її до матеріалів справи.

20.11.2014 року за вхід. № 15430 /канцелярії суду/ представник відповідача ОСОБА_3 подав заяву про залучення до матеріалів справи світлокопію витягу ЄДРОУ серії ААВ № 690392 на ф/о підприємця ОСОБА_1Суд заяву з додатком прийняв до розгляду та долучив її до матеріалів справи - а.с. 69-70.

20.11.2014 року за вхід. № 15431 /канцелярії суду/ представник відповідача ОСОБА_3 подав заперечення на позовну заяву в тексті яких просить відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в них - а.с. 71-73.

20.11.2014 року за вхід. № 15444 /канцелярії суду/ представник відповідача ОСОБА_3 подав заяву про те, що позивач відмовляється проводити звірку розрахунків, що в свою чергу не дає йому можливості як представнику відповідача перевірити вірність нарахування суми заборгованості. Суд дану заяву прийняв до розгляду та залучив її до матеріалів справи - а.с. 74.

30.10.2014 року за вхід. № 14434 канцелярії суду представник відповідача ОСОБА_4 повторно подав заяву про неможливість представлення інтересів ФОП ОСОБА_1 оскільки вона не уповноважувала його представляти її інтереси в цьому судовому засіданні, а також оригінал доручення ним було повернуто їй - а.с.75. Суд заяву прийняв до розгляду та залучив її до матеріалів справи.

26.11.2014 року за вхід. № 15711 /канцелярії суду/ представник позивача С.А. Кушнаренко подав заяву про збільшення позовних вимог та розрахунок суми заборгованості по орендній платі за період з 01.06.2014р. по 27.11.2014р.- а.с. 82-85. Суд заяву прийняв до розгляді після ознайомлення з її змістом представником відповідача залучив до матеріалів справи.

27.11.2014 року за вхід. № 15757 /канцелярії суду/ представник позивача С.А. Кушнаренко подав заяву про збільшення позовних вимог, розрахунок суми заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2013р. по 31.05.2014р.та докази часткової оплати відповідачем - а.с. 86-110. Суд заяву з додатками прийняв до розгляду і після ознайомлення з її змістом та квитанціями і платіжними дорученнями часткової оплати боргу представником відповідача залучив до матеріалів справи. Таким чином за даними бухгалтерського обліку позивача на дату розірвання договору оренди обліковується борг в сумі 38882,27 грн., що підтверджується актом звірки, який підписав представник відповідача.

27.11.2014 року за вхід. № 15832 /канцелярії суду/ представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву в тексті якого визнав борг по орендній платі в сумі 9 459,89 грн. а інші кошти в сумі 29 422,38 грн. вважає що позивач намагається стягнути безпідставно. Суд відзив прийняв до розгляду та долучив його до матеріалів справи - а.с. 111-112.

Таким чином, предметом спору у дані справі є стягнення заборгованість в сумі 38882,27 грн. пеня в розмірі - 4647,62, збитки від інфляції в розмірі 2993,93 грн. там 3% річних в розмірі 575,24 грн.. та судового збору 1827,00 грн. згідно заяви про збільшення позовних вимог ( вхід. № 15711 від 26.11. 2014 року канцелярії суду ) - а.с.82-85.

В судовому засіданні 27.11.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Позивач та його представник в судових засіданнях на заявлених позовних вимогах наполягають, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і прохає суд задовольнити їх з врахуванням заяви про збільшенням позовних вимог ( вхід. № 15711 від 26.11. 2014 року канцелярії суду ) - а.с.82-85.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог згідно підстав викладених у відзиві на позовну заяву в тексті якого визнав борг по орендній платі в сумі 9 459,89 грн. а інші кошти в сумі 29 422,38 грн. вважає що позивач намагається стягнути безпідставно - а.с. 111-112.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки поданих сторонами додаткових доказів, у нарадчій кімнаті суд встановив наступне:

01 січня 2013 р. між ТОВ "Шервуд і Ко" (надалі - Позивач) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) був укладений договір оренди частини нежитлового приміщення, загальною площею 107,00 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (далі за текстом - оренда) нежитлове приміщення (далі за текстом - приміщення).

Згідно до п.5.1. договору від 01.01.2013 р. встановлений розмір орендної плати за перший розрахунковий місяць оренди за 1 кв. м. в розмірі 300,00 грн. ( триста гри. 00 коп.) на загальну суму 32100,00 грн. ( десять тисяч сто десять гривень 00 коп.).

У зв'язку із закінченням дії договору від 01 січня 2013 р 01.01.2014 р. був укладений новий договір оренди частини нежитлового приміщення, загальною площею 107,00 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3. на тих самих умовах, що і договір від 01.01.2013 р.

В ході дії договорів від 01.01.2013 р. та 01.01.2014 р. сторонами було укладено додаткові угоди, які встановлювали інший розмір орендної плати, а саме:

з січня по березень місяць 2013 р. включно в розмірі 250,00 грн. за 1 кв.м.;

з квітня по червень місяць 2013 року включно в розмірі 250,00 грн. за 1 кв.м.;

з липня по вересень місяць 2013 року включно в розмірі 250,00 грн. за 1 кв.м.;

з жовтня по грудень місяць 2013 року включно в розмірі 250,00 грн. за 1 кв.м.;

з січня по березень місяць 2013 р. включно в розмірі 250,00 грн. за 1 кв.м.;

з квітня по червень місяць 2013 року включно в розмірі 200,00 грн. за 1 кв.м.;

Пункт 5.3. договорів оренди частини нежитлового приміщення від 01.03.2013р. та 01.01.2014 р. встановлює, що орендна плата нараховується та сплачується на підставі цього договору та/ або рахунків в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10 (десятого ) числа поточного місяця оренди.

Пунктом 5.5. договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.01.2013 р. та п.5.6 договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.01.2014 р. передбачається, що орендар щомісячно окремо сплачує за технічне обслуговування приміщення, забезпечення енерго та водопостачання і водовідведення на підставі рахунків до оплати, що виставляються орендодавцем.

22.05.2014 р. відповідач звернувся до Позивача з пропозицією про припинення дії договору у зв'язку з припиненням торгівельної діяльності, позивач не заперечував відповідно до чого було підписано дотикову угод про розірвання договору оренди частини нежилого приміщення від 01.01.2014 р. з 31 травня 2014 р.

Пунктом 9.1.договору передбачається, що після закінчення терміну договору або дострокового припинення договору Орендар зобов'язується протягом 3 (трьох) днів підготувати до передачі і звільнити приміщення та передати Орендодавцю за актом прийому - передачі.

Акт - прийому передачі нежитлового приміщення було підписано 31.05.2014 р. представниками сторін.

Гарантійним листом від 31 травня 2014 р. та додатковою угодою Відповідач зобов'язувалась сплатити Позивачу до 01 липня 2014 р. 38050,00 грн. заборгованості по орендній платі та 832,27 грн. за технічне обслуговування.

У зв'язку з тим, що Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати та за технічне обслуговування у Відповідача виникла заборгованість в сумі 38882,27 грн. ( тринадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 28 коп.), що підтверджує акт звірки взаємних розрахунків, який був підписаний представником Відповідача.

Пунктом 9.1.договору передбачається, що після закінчення терміну договору або дострокового припинення договору Орендар зобов'язується протягом 3 (трьох) днів підготувати до передачі і звільнити приміщення та передати Орендодавцю за актом прийому - передачі.

Акт - прийому передачі нежитлового приміщення було підписано 31.05.2014 р. представниками сторін.

Гарантійним листом від 31 травня 2014 р. та додатковою угодою Відповідач зобов'язувалась сплатити Позивачу до 01 липня 2014 р. 38050,00грн. заборгованості по орендній платі та 832 грн. за технічне обслуговування.

У зв'язку з тим, що Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати та за технічне обслуговування у Відповідача виникла заборгованість в сумі 38882,27 грн. ( тринадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 28 коп.), що підтверджує акт звірки взаємних розрахунків, який був підписаний представником Відповідача.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526, ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Частина 1 ст. 624 ЦК України передбачає, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст.625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. І. ст. 624 ст.625 та п.8.1. договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.01.2013 р та 01.01.2014 р. Позивачем нарахована пеню за невиконання відповідачем покладений на нього зобов'язань по сплаті орендної плати в розмірі 4547,62 грн. враховуючи ту обставину, що додатковою угодою від 31 травня 2014 року договір оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2014 року /а.с. 17 -22/ був розірваний за згодою сторін і по акту від 31 травня 2014 року орендодавець прийняв від орендаря частину приміщення за адресою: АДРЕСА_3 площею 107,00 кв.м. претензій щодо умов прийому передачі та стану орендованого приміщення позивач не заявляв. Тому нарахування суми пені в розмірі 4547,62 грн. суд вважає безпідставною, а тому в цій частині позовних відмовляє. Отже, на даний момент заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 42451,47 грн. із яких основний борг по орендній платі 38882,27 грн., збитки від інфляції 2993,93 грн. , 3% річних в сумі 575,24 грн.

Загальний порядок укладення господарських договорів визначено приписами статей 638-654 Цивільного кодексу України та статтями 179-188 Господарського кодексу України.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми там порядку укладення даного виду договору.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладені господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Відповідач у спірних накладних крім кількості не вказав ціну та якість продукції і не надав позивачеві сертифікат якості її.

За зустрічним виконанням зобов'язання статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив що, вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню згідно заява про збільшення позовних вимог/ вхід. № 15711 від 26.11.2014 року канцелярії суду/.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 ''Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до приписів статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду..

У нарадчій кімнаті суд дійшов висновку, що Позивачем у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази ( у матеріалах справи ) на підставі яких довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, і підтвердив обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідач відповідно до статей 21-22, 32-34, 36, 38 ГПК України не спростував доводів позивача на підставі яких останній доводив обставини заявлених вимог, та на підставі статті 614 ЦК України не довів відсутності вини як підстави відповідальності за порушення зобов'язання.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позов задоволено частково, а саме відмовлено в стягненні4547,62 грн. пені за безпідставністю. До стягнення підлягає основний борг по орендній платі в суму складає 38882,27 грн., збитки від інфляції 2993,93 грн. , 3% річних в сумі 575,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд приходить до висновку про стягнення витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. з відповідача

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4 ,4-3, 4-5, 4-7,21, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44, 49, 58, 69,75,77, 811, 82, 821 , 83 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити в стягнення пені в розмірі 4547,62 грн. суд за безпідставністю.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця, ідент. код. НОМЕР_1 ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко", код ЄДРПОУ 32689830, розрахунковий рахунок 260024037 у АБ ''Полтава - банк'' , МФО 331489) суму боргу в розмірі 38882,27 грн. ( тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 27 коп.), збитки від інфляції в розмірі 2993,93 грн. та 3% річних в розмірі 575,24 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 4 грудня 2014 року.

Суддя Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.