Рішення № 41728703, 01.12.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Справа № 915/1562/14

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

(54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ)

до відповідача: Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»

(54023, м.Миколаїв-23, а/с 310 Аеропорт ГА, код 01130650)

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Кучерява Т.Ю., довіреність №01/53-231 від 27.12.2013р.

від відповідача: Тимошин Ю.В., довіреність №432 від 26.08.2014р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 137628,85 грн., в тому числі 67777,08 грн. - активна електроенергія, 7341,43 грн. - реактивна електроенергія, 15049,04 грн. - пеня, 45513,50 грн. - інфляційні втрати, 1947,8 грн. - 3% річних.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому погоджується із заборгованістю за спожиту електроенергію за період з 01.07.2014р. по 01.09.2014р., однак із розміром заборгованості в сумі 137628,85 грн., яка складається із боргу за активну електричну енергію, реактивну електроенергію, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідач не згодний. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважає надані позивачем документи, окрім актів про використану електроенергію, такими, що не можуть бути використані як докази.

Представник позивача в судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -

в с т а н о в и в:

26 вересня 2009 року за №44/180 між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» (правонаступник - ПАТ «Миколаївобленерго»), як постачальником, та комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт «Миколаїв», як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача, який згідно з умовами п.9.4 договору є діючим на теперішній час.

Пунктом 2.1 договору зазначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 2.2.2 договору постачальник зобов'язався відпускати споживачу електроенергію як різновид товару.

Умовами п.п.2.3.3 та 2.3.4 споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків №10 «Порядок розрахунків» та №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Виконуючи умови договору, позивач відпустив відповідачу за період з липня 2014р. по серпень 2014р. активної електричної енергії у кількості 47619 кВт.г. на суму 67777,08 грн., що підтверджується копіями актів про використану електричну енергію, складеними відповідачем (а.с.77, 83) та відповідних рахунків на оплату (а.с. 82, 87).

Відповідач, в порушення умов договору, за спожиту активну електроенергію не розрахувався. Станом на дату розгляду справи заборгованість за спожиту активну електроенергію складає 67777,08 грн.

Окрім цього, відповідно до положень п.п.2.2.2 договору та додатку №5 до нього відповідач спожив реактивної електричної енергії за період липень-серпень 2014р. у кількості 10912 кВар.год на суму 7341,43 грн., що підтверджується копіями актів про використану електричну енергію, складеними відповідачем (а.с.77, 83) та відповідних рахунків на оплату (а.с. 81, 86).

В порушення умов договору відповідач не розрахувався за спожиту реактивну електричну енергію.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач у відзиві фактично погодився з розміром спожитої електричної енергії (активної та реактивної) за спірний період, однак не згодний із розміром заборгованості у зв'язку з недоведеністю відповідності заявлених грошових вимог відповідним обґрунтованим розмірам спожитої електричної енергії, оскільки до позовної заяви не додано первинних документів, погоджених з відповідачем, на підставі яких позивач робив розрахунки, а також відомостей про тариф на оплату електроенергії, погоджений з відповідачем.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача враховуючи наступне.

Згідно з умовами договору №44/180 від 26.09.2009р. відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно з положеннями п. 3.2.5 договору, споживач має право вибирати вид тарифу із переліку, передбаченого нормативно-правовими актами НКРЕ, відповідно до групи та класу споживача. Вибір виду тарифу обмежується технічними можливостями встановленого засобу (засобів) обліку.

Обов'язку постачальника (позивача) погоджувати зі споживачем (відповідачем) тарифи на електричну енергію умови договору №44/180, а також чинне законодавство України не містить.

Функція встановлення цін (тарифів) на електроенергію, тарифів на її передачу та постачання належить Національній комісії, що здійснює державне регулювання енергетики (п.6 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання енергетики, затверджене Указом Президента України від 23.11.2011р. №1059/2011).

Постановами НКРЕ №906 від 26.06.2014р. та №1033 від 24.07.2014р. були встановлені роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів на території України на липень та серпень 2014р. в розмірі 118,61 коп. за 1 кВт.год.

Обсяг спожитої електричної енергії визначений відповідачем самостійно та не оскаржується.

Отже, позивачем правомірно визначено розмір заборгованості за спожиту електричну енергію та виставлено відповідні рахунки відповідачу.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень п.6.36 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 зі змінами та доповненнями, у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації).

Відповідач, отримавши рахунки на оплату спожитої у липні та серпні 2014 року електроенергії не скористався наданим йому правом звернутись до постачальника електричної енергії з відповідною заявою, отже, фактично погодився на визначені позивачем суми для оплати.

Станом на дату розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення боргу.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 67777,08 грн. боргу за активну електроенергію та 7341,43 грн. за реактивну електричну енергію підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім стягнення основного боргу, позивач на підставі умов п.4.2.1 договору та ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить суд стягнути з відповідача: пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спожиту активну та реактивну електричну енергію протягом травня-липня 2014 року на загальну суму 15049,04 грн. по неоплаченим рахункам з грудня 2013 року по серпень 2014 року; інфляційні втрати, які виникли у зв'язку з несплатою рахунків за вересень 2013 р. - липень 2014р. за період з квітня 2014р. по липень 2014р. у загальному розмірі 45513,5 грн.; а також три відсотки річних за період з 01.07.2014р. по 01.09.2014р. по рахункам грудня 2013р. - серпня 2014р. у загальній сумі 1947,8 грн.

Суд вважає, що ці вимоги також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв», 54023, м.Миколаїв-23, а/с 310 Аеропорт ГА, код 01130650, на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393, 67777,08 грн. боргу за активну електроенергію, 7341,43 грн. за реактивну електроенергію, 15049,04 грн. - пені, 45513,50 грн. - інфляційних втрат, 1947,80 грн. - 3% річних, судовий збір в сумі 2751,58 грн.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскарження в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строку, встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано «04» грудня 2014р.

Суддя Л.І. Васильєва