Рішення № 41728687, 24.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/75/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2014 Справа № 908/3262/14

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97

про стягнення 4 252 876,17 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Остапенко В.М., довіреність від 18.04.14 № 14-109

від відповідача: Тодоров І.П., довіреність від 06.05.14 № 1

СУТЬ СПОРУ:

09.09.14 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі ПАТ "НАК "Нафтогаз України") з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (надалі ПАТ "Бердянське ПТМ") заборгованості в розмірі 4 252 876,17 грн., з якої: 3 858 454,24 грн. - сума основного боргу, 332 212,67 грн. - 3% річних та 62 209,26 грн. - індекс інфляції.

09.09.14 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву "НАК "Нафтогаз України" до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 09.09.14 судом порушено провадження у справі № 908/3262/14, якій присвоєно № провадження 17/75/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 01.10.14.

В судових засіданнях 01.10.14 та 20.10.14 судом оголошено перерви до 20.10.14 та 10.11.14 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 10.11.14 судом за заявою представника відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 25.11.14, розгляд справи відкладено на 24.11.14.

В засіданні суду 24.11.14 оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв. 24.11.14.

У засіданні суду 24.11.14, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення.

Представник відповідача в судове засідання призначене після перерви на 15 год. 00 хв. 24.11.14 не з'явився. При цьому, був присутнім у засіданні 24.11.14 в період із 11 год. 20 хв. по 11 год. 35 хв.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях, зазначав наступне. 23.09.11 між ПАТ «Запоріжгаз» та відповідачем у справі укладено договір поставки природного газу № 10Н, на виконання умов якого ПАТ «Запоріжгаз» протягом жовтня 2011 по березень 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 33 202 348,88 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, зобов'язання щодо оплати поставленого газу в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 8 126 960,24 грн. 31.10.12 між позивачем та ПАТ «Запоріжгаз» був укладений договір № 14/6708/12 про відступлення права вимоги, згідно з яким ПАТ «Запоріжгаз» передав позивачу право вимоги до боржника за договором № 10Н в сумі 8 126 960,24 грн. Також до позивача перейшло право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за спірним договором. Після заміни Кредитора в зобов'язанні сума основного боргу відповідачем була частково сплачена та станом на час розгляду справи в суді становить 3 858 454,24 грн. Також, за порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 332 212,67 грн. 3% річних та 62 209,26 грн. індексу інфляції. На підставі викладеного позивач, керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 231, 232 ГК України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві від 30.09.14 № 2597 на позовну заяву та у додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву від 28.10.14 № 2866 не погоджується із заявленими вимогами позивача з огляду на наступне. Так, відповідач вказує, що сума основного боргу в розмірі 3 858 454,24 грн. сплачена останнім повністю ще 27.05.14. Отже, у задоволені цих вимог, на думку відповідача, необхідно відмовити повністю. Крім того, відповідач вважає, що позивачем невірно нараховані індекс інфляції оскільки позивачем безпідставно застосовується інфляція до місяця, в якому відбулося погашення заборгованості. Також, позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних при визначення кількості днів включається дата проведення оплати, що йде в розріз з положеннями ГК України та Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 № 14 та суперечить ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Таким чином, за контррозрахунком відповідача розмір 3% річних повинен становити 329 888,38 грн. та розмір індексу інфляції - 26 356,65 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.11 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж" (Споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 10Н, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язався постачати природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачувати Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Згідно з п. 2.7. договору, Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника.

Відповідно до п. 2.8. договору, Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

За змістом п. 2.9., акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.12. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/3262/14, на виконання умов спірного договору постачання, ПАТ "Запоріжгаз" в період з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. включно здійснило постачання природного газу відповідачу на загальну суму 33 202 348,88 грн.

Факт здійснення постачання газу відповідачу на вказану вище суму підтверджується належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.10.11 № 800800/10-11 на суму 1 456 701,02 грн., від 30.11.11 № 800800/11-11 на суму 4 955 934,71 грн., від 31.12.11 № 800800/12-11 на суму 5 066 123,52 грн., від 31.01.12 № 800800/01-12 на суму 6 859 387,13 грн., від 29.02.12 № 800800/02-12 на суму 8 137 079,92 грн., від 31.03.12 № 800800/03-12 на суму 5 553 576,65 грн. та від 30.04.12 № 800800/04-12 на суму 1 173 545,93 грн.

Вказані вище акти прийому-передачі підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств без жодних претензій та зауважень.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. (…) У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий газ здійснив частково, внаслідок чого станом на 31.10.12 за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений газ в сумі 8 126 960,24 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав ін. особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1).

У відповідності до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 31.10.12 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (Первісний кредитор) та публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 14/6708/12, за умовами якого (п. 1.1.) Первісний кредитор зобов'язався передати, а Новий кредитор прийняти на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" за договором на постачання природного газу від 23.09.11 № 10Н в сумі 8 126 960,24 грн.

Згідно з п. 1.2. договору від 31.10.12, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п. 2.1.1. договору від 31.10.12, документи, що підтверджують право вимоги:

- договір поставки природного газу з усіма додатками та при наявності протоколу розбіжностей і узгодження розбіжностей (оригінал);

- акти приймання-передачі газу (оригінали);

- документи, що підтверджують проведення Боржником розрахунків (за наявності);

- акт звіряння розрахунків станом на дату укладення договору відступлення права вимоги боргу (оригінал);

- листи-вимоги про оплату боргу (за наявності);

- будь-які інші документи (у разі їх необхідності).

Право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів (п. 2.2. договору від 31.10.12).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов п. 2.2. договору від 31.10.12 № 14/6708/12 за актом приймання-передачі документів від 01.11.12 Первісний кредитор (ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз") передав, а Новий кредитор (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") прийняв наступні документи:

1) договір поставки природного газу від 23.09.11 № 10Н, укладений між ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на 12 арк.;

2) акт приймання-передачі природного газу від 31.10.11 № 800800/10-11 на 1 арк., акт приймання-передачі природного газу від 30.11.11 № 800800/11-11 на 1 арк., акт приймання-передачі природного газу від 31.12.11 № 800800/12-11 на 1 арк., акт приймання-передачі природного газу від 31.01.12 № 800800/01-12 на 1 арк., акт приймання-передачі природного газу від 29.02.12 № 800800/02-12 на 1 арк., акт приймання-передачі природного газу від 31.03.12 № 800800/03-12 на 1 арк. та акт приймання-передачі природного газу від 30.04.12 № 800800/04-12 на 1 арк.;

3) довідка «Операції» по ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" з 01.10.11 по 30.09.12 на 1 арк.;

4) довідка «Сальдо» по ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" з 01.10.11 по 30.09.12 на 1 арк.;

5) акт звіряння розрахунків станом на 30.09.12 (оригінал);

6) Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно Первісного кредитора АА № 461751 від 15.10.12 (завірена копія);

7) Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно Боржника АА № 461704 від 15.10.12.

Пунктом 2.3. договору про відступлення права вимоги сторони передбачили, що Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги боргу.

Наявний в матеріалах цієї справи лист від 05.11.12 № 15/7001-1 свідчить про те, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" повідомив ПАТ "Бердянське ПТМ", що новим кредитором у зобов'язанні за договором від 23.09.11 № 10Н стає ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПАТ "Бердянське ПТМ" за договором від 23.09.11 № 10Н суми основного боргу в розмірі 3 858 454,24 грн.

В ході розгляду цієї справи представником відповідача додано до матеріалів справи платіжне доручення від 23.05.14 № 40, за змістом якого ПАТ "Бердянське ПТМ" погасило борг за природний газ за 2012 рік в сумі 3 858 454,24 грн.

Отже, надані суду документи підтверджують, що заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 3 858 454,24 грн. оплачена відповідачем 23.05.14, тобто до звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі № 908/3262/14.

Факт оплати відповідачем 23.05.14 суми основного боргу в розмірі 3 858 454,24 грн. не заперечувався позивачем в ході розгляду цієї справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором від 23.09.11 № 10Н в розмірі 3 858 454,24грн. заявлені безпідставно.

У зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення з відповідача 3 858 454,24 грн. основного боргу за договором від 23.09.11 № 10Н.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 332 212,67 грн. та індексу інфляції в розмірі 62 209,26 грн. за період з 11.11.11 по 25.11.13 (розрахунки містяться в матеріалах цієї справи).

Факт прострочення виконання основного зобов'язання матеріалами справи № 908/3262/14 доведено.

Разом з тим, за розрахунком суду розмір 3 % річних за заявлений позивачем період становить 331 974,88 грн.

Отже, вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 331 974,88 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних судом відхиляються через необґрунтованість.

Посилання відповідача на п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13 № 14, суд визнає безпідставним оскільки приписами вказаного пункту постанови Пленуму визначається порядок стягнення інфляційних нарахувань та пені, а не 3% річних.

Щодо нарахування позивачем індексу інфляції за період з 11.11.11 по 25.11.13 в сумі 62 209,26 грн., то суд виходить з наступного.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13 № 14 передбачено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, з огляду на викладені вище приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14, розмір індексу інфляції за розрахунком суду становить 9 628,37 грн., з яких: 2 424,25 грн., що нараховані за січень 2012 року ((тобто за місяць, наступний за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж) на суму основного боргу в розмірі 1 212 125,70 грн. (суму боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, тобто станом на 31.12.11); 7 204,12 грн., що нараховані за березень 2012 року (тобто за місяць, наступний за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж) на суму основного боргу 2 401 372,89 грн. (суму боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, тобто станом на 29.02.12).

При цьому, нарахування позивачем індексу інфляції за листопад 2011 р. на суму 456 701,02 грн., за грудень 2011 р. на суму 4 955 934,71 грн., за січень 2012 р. на суму 10 132,25 грн., за лютий 2012 р. на суму 5 769 415,13 грн. та за березень 2012 р. на суму 8 137 079,92 грн. суд визнає необґрунтованим оскільки такі нарахування суперечать положенням постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 щодо порядку стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу.

Виходячи з викладеного, судом задовольняються вимоги про стягнення індексу інфляції в сумі 9 628,37 грн. В іншій частині вимоги про стягнення індексу інфляції судом відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 6 832,06 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 331 974 (триста тридцять одну тисячу дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 88 коп. 3 % річних, 9 628 (дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 37 коп. індексу інфляції та 6 832 (шість тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 06 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. шій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 01.12.14

Суддя В.Л. Корсун