Рішення № 41728584, 27.11.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" листопада 2014 р. Справа № 906/1293/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Тимошенко В.М., довіреність №5 від 08.01.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (м.Бердичів, Житомирська область)

до Фізичної особи-підприємця Коломильцевої Ольги Олексіївни (м.Бердичів, Житомирська область)

про стягнення 11398,61 грн.

Відділ комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (м.Бердичів, Житомирська область) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Коломильцевої Ольги Олексіївни (м. Бердичів, Житомирська область) про стягнення 11398,61 грн., з яких 11116,20 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №807 від 01.12.2011р., 186,95 грн. пені, 40,69 грн. 3% річних та 54,77 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.10.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/1293/14, розгляд справи призначено на 23.10.2014р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні 23.10.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити. Представник подала довідку про заборгованості відповідача станом на 22.10.2014р. (вих.№360 від 22.10.2014р.), клопотання (вх.№13865/14 від 23.10.2014р.) про долучення до матеріалів справи документів згідно переліку та заявила усне клопотання про долучення до матеріалів справи довідки органу держказначейства про зарахування судового збору до державного бюджету (вих.№04-08/2361 від 21.10.2014р.).

15.10.2014р. на адресу суду повернулася неврученою ухвала господарського суду Житомирської області від 02.10.2014р. по справі № 906/1293/14, яка направлялася на адресу відповідача (13300, м.Бердичів, вул.Білопільська, 91 кв.1), з відміткою поштового відділення щодо причин повернення: "за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, зважаючи на неявку представника відповідача, для надання відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів по справі, ухвалою від 23.10.2014р. суд відклав розгляд справи на 27.11.2014 р.

В засіданні суду 27.11.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши до справи довідку за №393 від 26.11.2014р. про стан заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011р. №807.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився; письмового відзиву на позов від відповідача не надійшло.

При цьому, щодо нез'явлення в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги наступне.

13.11.2014р. на адресу суду повторно повернулась неврученою кореспонденція господарського суду, направлена рекомендованим листом відповідачу у справі - ФОП Коломильцевій О.О. на адресу: 13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Білопільська, буд.91, кв.1, з довідкою поштового відділення щодо причини повернення "За закінченням терміну зберігання" (а.с.56-58).

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом суду (а.с.55), станом на 31.10.2014р. фізична особа - підприємець Коломильцева Ольга Олексіївна проживає за адресою: 13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Білопільська, буд.91, кв.1.

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч.4 ст.17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо фізичної особи-підприємця, у тому числі її місце проживання.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні остання не скористалась.

Судом також враховується, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 29.09.2014р.), а відповідно до ст.77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011р. між Відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Коломильцевою Ольгою Олексіївною (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №807 (а.с.9-11), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до рішення виконкому від 21.07.11р. №372 в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. К. Лібкнехта, 1, площею 99,80 кв. м., вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить 120577,00 грн. (п.1.1 договору).

Згідно з пунктом 2.1. зазначеного договору, вступ орендаря у користування об'єктом настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта прийому-передачі вказаного об'єкта.

З акту прийому-передачі від 01.12.2011р. (а.с.13) вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування передбачене договором нежитлове приміщення.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається відповідно до конкурсних пропозицій на право укладення договору оренди комунального майна, рішення виконавчого комітету від 21.07.2011р. №372, даного договору і становить 1833,33грн. + 20% ПДВ х місячний індекс інфляції за місяць станом на 31.03.2011р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 даного договору).

Згідно пункту 3.3 договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця.

Пунктом 5.5 зазначеного договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі, відповідно до умов даного договору, сплачувати орендодавцю орендну плату.

В порушення умов даного договору, відповідач не сплачував належним чином орендну плату. Спір щодо стягнення заборгованості за період оренди з лютого 2013 р. по 30 вересня 2013р. в сумі 15871,04грн. був предметом розгляду господарським судом Житомирської області у справі №906/1688/13. Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.01.2014р. у справі №906/1688/13 стягнуто з Фізичної особи - підприємця Коломильцевої Ольги Олексіївни на користь Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради 15871,04 грн. заборгованості з орендної плати, 449,55 грн. пені та 106,71 грн. 3% річних. Вказаним рішенням також розірвано договір оренди №807 від 01.12.2011р. нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: 13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,1, площею 99,8кв.м., вартістю 120,577 тис.грн., укладеного між відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Коломильцевою Ольгою Олексіївною. Окрім того, вирішено Фізичній особі - підприємцю Коломильцевій Ользі Олексіївні повернути Бердичівській міській раді в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: 13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,1, площею 99,8 кв.м., вартістю 120,577 тис. грн. та передати його за актом прийому-передачі орендодавцю - Бердичівській міській раді в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради.

Як свідчать матеріали справи, 28.02.2014 р. ФОП Коломильцевою О.О. передано відділу комунальної власності та земельних відносин нежитлове приміщення за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,1, та підписано відповідний акт приймання-передачі нежитлового приміщення (а.с.24).

Таким чином, за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року підприємець Коломильцева Ольга Олексіївна не сплачувала орендну плату за користування вказаним нежитловим приміщенням.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з оренди (найму).

Згідно зі ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Враховуючи те, що у даному випадку йдеться про комунальне майно, крім Цивільного кодексу України, слід керуватися також і спеціальними нормами, які закріплені в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. №2269-ХІІ. Так, відповідно до ст.3 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", відносини стосовно оренди державного майна, майна що належить АР Крим чи знаходиться в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом і іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно ч.1 ст.19 даного Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України встановлює, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Положенням ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок наймача повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі у разі припинення договору найму.

Частиною 2 ст.795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до умов п.2.4. договору оренди, на підставі якого виникли спірні правовідносини між сторонами, об'єкт вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Згідно ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.3.19. Методики розрахунку плати за оренду комунального майна територіальної громади м.Бердичева, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області від 10.07.2007р. №239 (а.с.25-27, у разі припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату включно день (дату) передачі балансоутримувачу об'єкта оренди згідно з актом приймання-передачі, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року підприємець Коломильцева Ольга Олексіївна не сплачувала орендну плату, при цьому, фактичного повернення орендованого приміщення не було, акт прийому-передачі не складався.

За таких обставин, та враховуючи обумовлену вищезазначеним нормативним актом необхідність нарахування плати за користування приміщенням після закінчення дії договору №807 від 01.12.2011р. та її сплати ФОП Коломильцевою О.О., вимоги Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради в цій частині суд вважає обґрунтованими.

Суд зауважує, що безоплатне користування відповідачем протягом тривалого часу приміщенням, що відноситься до комунальної власності міста, внаслідок неповернення об'єкту оренди у встановленому порядку за актом прийому-передачі, суперечило б вимогам раціональності, а також загальним засадам цивільного законодавства - "першоджерелам" цивільного права, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Слід зазначити, що з приводу сплати підприємцем орендної плати за вказаний період в добровільному порядку, позивач неодноразово звертався до ФОП Коломильцевої О.О. з відповідними вимогами, що підтверджується наявними у справі претензіями та доказами їх направлення (а.с.28-34). Проте, такі вимоги позивача залишились без належного задоволення та відповіді.

За таких обставин та перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку орендної плати за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року (розшифровка нарахування орендної плати - а.с.36), господарський суд визнає такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 11116,20грн. заборгованості з орендної плати.

Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено у даному позові до стягнення з вдіповідача 186,95 грн. пені, 40,69 грн. 3% річних та 54,77 грн. інфляційних. Розглядаючи питання правомірності позовних вимог в частині стягнення вказаних нарахувань, господарський суд приймає до уваги таке.

Згідно п.9.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, вказаних у даному договорі, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Пунктом 3.5. договору передбачалось: якщо орендна плата перерахована несвоєчасно, або в неповному обсязі, то додатково до орендної плати стягується на користь орендодавця, відповідно до чинного законодавства пеня, в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної ставки НБУ.

При цьому, вищевикладеними встановленими обставинами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оренди нежитлового приміщення за адресою м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,1 на підставі вказаного договору.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, відповідачем у справі було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати. Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням викладеного, зважаючи на наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, а також перевіривши правильність її нарахування (розрахунок, а.с.36), суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 186,95 грн.

Окрім того, згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, правомірним є нарахування позивачем до стягнення з відповідача 40,69 грн. 3% річних та 54,77 грн. інфляційних (розрахунок - а.с.37), тому суд задовольняє позов в цій частині.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав, не використавши в повній мірі наданих йому процесуальним законом прав щодо змагальності під час розгляду спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11116,20 грн. заборгованості, 186,95 грн. пені, 40,69 грн. 3% річних та 54,77 грн. інфляційних.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коломильцевої Ольги Олексіївни (13300, Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Білопільська, буд.91, кв.1, ідентифікаційний номер 2634618406) на користь Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13300, Житомирська обл., м.Бердичів, пл.Центральна, буд.1, ідентифікаційний код 25308153):

- 11116,20 грн. заборгованості,

- 186,95 грн. пені,

- 40,69 грн. 3% річних,

- 54,77 грн. інфляційних,

- 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.12.14

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (реком.)

3 - відповідачу (реком.)